Справа № 135/194/26
Провадження № 2/135/284/26
іменем України
04.03.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та відсутність заперечень відповідача
АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 липня 2024 року у розмірі 13 361 грн 14 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) кредиту, підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої йому було відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом та видано платіжну картку.
ОСОБА_1 свого зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором від 24 липня 2024 року у загальному розмірі 13 361 грн 14 коп., яка складається з заборгованості за: кредитом - 9 553 грн 22 коп.; відсоткам - 3 357 грн 92 коп. та пенею - 450 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному розмірі, а також судові витрати, що складаються з 2 662 грн 40 коп. судового збору.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву до суду не подав, заперечень проти позову та доказів погашення заборгованості не надав.
ІІ. Процесуальні дії у справі
10 лютого 2026 року суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
Представник позивача Шкапенко О.В. подав клопотання, у якому просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву та інші письмові пояснення до суду не подав, про зміну своєї зареєстрованої адреси проживання суд не повідомив. Водночас він був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки суд надіслав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими матеріалами на його зареєстровану адресу місця проживання.
Поштове відправлення не було вручено відповідачу, оскільки, згідно з рекомендованим повідомленням, воно не було отримане під час доставки та повернулося до суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення судової кореспонденції рекомендованим листом на зареєстровану адресу особи є достатнім для визнання такого повідомлення належним, оскільки подальше отримання або неотримання листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Аналогічної правової позиції дотрималася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (провадження № 11-268заі18), вказавши, що належне повідомлення вважається здійсненим у разі надсилання судового документа на дійсну (реальну) адресу особи.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 зроблено висновок, що поштові відправлення, повернуті із позначкою «закінчення терміну зберігання» або з аналогічним формулюванням, вважаються належно врученими за умови їх направлення на реальну адресу реєстрації фізичної особи.
З урахуванням наведеного, а також відсутності в матеріалах справи відомостей про іншу адресу місця проживання чи перебування відповідача, суд дійшов висновку, що вжив усіх необхідних і достатніх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та надання йому можливості реалізувати своє право на захист, що відповідає вимогам статей 128-131, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України та узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду.
IІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення
Відповідно до частини першої статті 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов для заочного розгляду справи, у зв'язку з чим здійснює її розгляд у заочному порядку відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Відповідно до укладеного з АТ «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк») кредитного договору б/н від 24 липня 2024 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,00001 % на рік у період пільгового періоду до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), 3,4% на місяць - базова процентна ставка (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості). За несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків передбачений штраф: 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або на суму від 100 грн; 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушенням строком більше ніж на 30 днів.
Даний кредитний договір складається з: Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (а.с. 8), заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (а.с. 9-10); паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» (а.с. 12 - 13); Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» (а.с. 18 - 24).
Довідкою за картами засвідчено про наявність у відповідача ОСОБА_1 відкритого в АТ «Акцент-Банк» рахунку № НОМЕР_1 , за яким видано наступні картки: № НОМЕР_2 строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с.17).
Довідкою за лімітами засвідчено встановлені відповідачу ОСОБА_1 за кредитним договором від 24 липня 2024 року кредитні ліміти за період з 24.07.2024 по 07.02.2026: з 16:02:09 24.07.2024 - 5 000 грн; з 16:41:33 24.07.2024 - 10 000 грн (а.с.16 зворотна сторона).
Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов'язання відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 07.02.2026 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 13 361 грн 14 коп., яка складається з заборгованості за: кредитом - 9 553 грн 22 коп.; відсоткам - 3 357 грн 92 коп. та пенею - 450 грн. (а.с.6-7).
Зазначені у розрахунку заборгованості відомості відповідають змісту виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_4 за період з 24.07.2024 по 07.02.2026 (а.с.13 зворотна сторона -16). Відповідач ОСОБА_1 систематично користувався картками № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 для отримання переказів грошових коштів, поповнення мобільного зв'язку, купівлі товарів та продуктів харчування тощо. Крім того відповідачем ОСОБА_1 періодично здійснювалося погашення заборгованості по кредиту, що свідчить про визнання ним своїх кредитних зобов'язань.
Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Загальні вимоги до чинності правочину визначено статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам; волевиявлення сторін має бути вільним та відповідати їхній внутрішній волі; правочин вчиняється у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена прямо, але одна зі сторін чи інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на визначених законом підставах, такий правочин може бути визнано судом недійсним.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, оформлена в електронній формі. Такий договір укладається й виконується у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний електронний документ з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, вважається оригіналом такого документа.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення до нього. За умови надання доступу до таких документів їх включення не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положення статті 12 зазначеного Закону передбачають, що електронний правочин вважається підписаним у разі використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора (SMS-коду чи іншого засобу), що дозволяє ідентифікувати користувача; аналога власноручного підпису (факсиміле) - за письмовою згодою сторін.
Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
За змістом статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Таким чином, відповідач зобов'язаний виконувати умови кредитного договору у відповідності до їх умов та вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (статті 76-79 ЦПК України).
24 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» шляхом застосування власноручного цифрового підпису. У вказаній анкеті-заяві зазначено про згоду ОСОБА_1 з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив і зобов'язався виконувати його умови.
Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Всі умови щодо розміру кредиту (кредитного ліміту), строку дії договору, порядку погашення кредиту, сплати процентів, комісії, тощо, узгоджені сторонами у самому договорі та додатках до нього. Без отримання та ознайомлення із вказаними документами (додатками) договір між сторонами не міг бути укладений.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором та виписки по рахунку слідує, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснював погашення за наданим кредитом.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Із вказаного слідує, що доведення факту повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, є обов'язком відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, а не позивача, чого зроблено останнім при розгляді даної справи не було.
Відповідачем фактично отримані та використані кредитні кошти. Доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 на користь кредитора АТ «Акцент-Банк» матеріали справи не містять.
З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що вони відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування», є чіткими, зрозумілими та узгоджуються з умовами договору. Щоденні нарахування процентів за договором здійснювалися виключно в межах строку його дії та за процентною ставкою, погодженою сторонами.
Водночас відповідачем не було спростовано надані позивачем розрахунки заборгованості та не надано власного розрахунку на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та/або її відсутності.
Щодо вимоги про стягнення неустойки
Водночас пред'являючи вимоги про погашення кредиту позивач просить окрім заборгованості за основною сумою боргу та процентами стягнути з відповідача пеню в розмірі 450 грн.
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1)в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 450 грн задоволенню не підлягає.
Висновки
З огляду на викладене та з урахуванням невиконання відповідача ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором б/н від 24 липня 2024 року, позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 12 911 грн 14 коп., що складається із заборгованості за: тілом кредиту - 9 553 грн 22 коп. та відсотками - 3 357 грн 92 коп. В іншій частині, а саме в стягненні заборгованості за пенею в розмірі 450 грн, позов задоволенню не підлягає.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Судом установлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 07.02.2026 (а.с. 36).
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що позов задоволено частково - у розмірі 12 911 грн 14 коп. із заявлених 13 361 грн 14 коп., що становить 96,63% від суми позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 572 грн 67 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Решту судового збору в сумі 89 грн 73 коп. слід залишити за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24 липня 2024 року у розмірі 12 911 (дванадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 572 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн 67 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я (найменування) сторін:
- позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місце знаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080;
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Заочне рішення складено та підписано суддею 04.03.2026.
Суддя