Справа № 541/4857/25
Номер провадження 2/541/461/2026
іменем України
02 березня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відпов ідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2024 року № 1969834, мотивуючи наступним. 21 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1969834, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 38 000 грн на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором. Вищевказаний кредитний договір було укладено в електронній формі. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на його картковий рахунок. ТОВ «Селфі Кредит» зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідач зобов'язання щодо повернення коштів не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 183 160 грн 00 коп., з яких: 38 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 80 560 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 45 600 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги; 19 000 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами. 21 липня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 21-07/2025, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 1969834 від 21 грудня 2024 року. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною, тому він просив стягнути її та судові витрати з відповідача у судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 5).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи належно повідомлений за адресою місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку (а.с. 147,148,149).
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.
Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, що 21 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1969834, відповідно до п. 1.1. якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктами 1.2.-1.4. вищевказаного договору передбачено, що сума кредиту становить 38 000 грн. Кредит надається строком на 360 днів. Проценти за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день, вказаного в п.1.3 цього договору.
Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Даний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором H364 21.12.2024 09:56:47 ОСОБА_1 .
До договору додано графік платежів, що є додатком до договору про надання споживчого кредиту № 1969834 від 21 грудня 2024 року, а також паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка, зазначена в договорі на дату його укладання, складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333.95 % річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту, зазначена в договорі на дату його укладення, збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 174 800 грн.
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 22 липня 2025 року за № 1-2207, наданого на звернення ТОВ «Селфі кредит», 21 грудня 2024 року на номер картки 4149609021751948, номер транзакції в системі iPay.ua - 601920446, зараховано 38 000 грн.
Таким чином, ТОВ «Селфі кредит» свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а останній отримав грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним між ними кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.
Згідно з наданим ТОВ «Селфі кредит» розрахунком відповідач за вказаним кредитом станом на 21 липня 2025 року має заборгованість в розмірі 137 560,00 грн, яка складається з наступного: 38 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 80 560,00 грн - заборгованість по відсоткам, 19 000,00 грн - штрафні санкції.
П. 4.1.3. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу.
Згідно з договором факторингу від 21 липня 2025 року № 21-07/25 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Селфі кредит» і боржниками.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 21 липня 2025 року № 21-07/25, акту приймання-передачі реєстру боржників від 21 липня 2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 21 грудня 2024 року № 1969834, загальна сума заборгованості по якому становить 137 560 грн 00 коп.
Згідно з наданим ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» розрахунком відповідач за вказаним кредитом станом на 03 грудня 2025 року має заборгованість в розмірі 186 160,00 грн, яка складається з наступного: 38 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 126 160,00 грн - заборгованість по відсоткам, 19 000,00 грн - штрафні санкції.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пред'являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2024 року № 1969834, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов'язанні борг не погасив, має невиконані зобов'язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів, а також нарахованих штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту 38 000 грн, по відсоткам - 126 160,00 грн, тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені(штрафів) суд зазначає наступне.
17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ, яким були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», а Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25 березня 2022 року № 23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».
Зокрема, «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з відповідача пені (штрафів) в розмірі 19 000 грн задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 164 160 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 171,11 грн (164 160 х 2 422,40 /183 160).
Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об'єднанням «ЛІГА АССІСТАНС» на підставі договору про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року № 02/07/2024. Вартість послуг згідно з актом про надання юридичної допомоги № 11 від 30 травня 2025 року, заявкою на надання юридичної допомоги № 505 від 03 листопада 2025 року складає 25 000 грн 00 коп., тому суд дійшов висновку про стягнення витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн 00 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, заборгованість за договором про споживчий кредит № 1969834 від 21 грудня 2024 року в розмірі 164 160 (сто шістдесят чотири тисячі сто шістдесят) грн 00 коп., судовий збір в розмірі 2 171 (дві тисячі сто сімдесят одна) грн 11 коп.; витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: О. М. Вірченко