Провадження № 1-кп/537/162/2026
Справа № 537/991/26
04.03.2026 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Кременчук кримінальне провадження, що зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 21.01.2026 року за № 12026170530000041, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, не має на утриманні непрацездатних чи дітей, не є інвалідом, депутатом, учасником бойових дій, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимий.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Точного часу та дати органом досудового розслідування не представилося можливим встановити, ОСОБА_4 , перебуваючи в підвальному приміщенні будинку № 35 по проспекту Лесі Українки в м. Кременчуці, будучи обізнаним із законними умовами поводження з вибуховими пристроями, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнівного характеру вибухових пристроїв у результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вибуховими пристроями, у тому числі всупереч п. п. 1, 2 переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 622, знайшов два вибухових пристрої (боєприпаси), ззовні схожих на гранату, таким чином незаконно їх придбав.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, маючи реальну можливість добровільно здати вищевказані вибухові пристрої до правоохоронних органів, ОСОБА_4 почав протиправно носити один вибуховий пристрій (боєприпас) при собі до 21.01.2026, а другий вибуховий пристрій почав протиправно зберігати в підвальному приміщенні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до 21.01.2026.
Під час огляду місця події, проведеного 21.01.2026 в період часу з 16 год 51 хв по 17 год 24 хв на ділянці місцевості за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, Крюківський район, пров. Літературний, буд. 3, у ОСОБА_4 в лівій кишені куртки виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на гранату. В подальшому, під час огляду місця події, проведеного 21.01.2026 в період часу з 20 год 11 хв по 20 год 35 хв в приміщенні ВнП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області з дотриманням вимог наказу № 691 МВС України даний предмет приведено в безпечний стан шляхом відкручування підривача від корпусу гранати, таким чином вилучено корпус гранати RGD-5 та підривач типу ДВМ, які згідно висновку експерта № СЕ-19/117-26/1818-ВТХ від 27.01.2026 являється корпусом ручної гранати RGD-5 спорядженим всередині та запалом ручної гранати ДВМ, які у разі поєднання в єдину конструкцію будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).
Також, під час огляду місця події, проведеного 21.01.2026 в період часу з 18 год 29 хв по 19 год 08 хв в підвальному приміщенні за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Лесі Українки, буд. 14, виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на корпус гранати та предмет ззовні схожий на підривач, які згідно висновку експерта № СЕ-19/117-26/1820-ВТХ від 26.01.2026 являються уніфікованим запалом ручної гранати модернізований УЗРГМ та корпусом ручної осколкової гранати RGD-5 РГ-42, спорядженим всередині, які у разі поєднання в єдину конструкцію будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, а саме придбання, носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, наведених в обвинувальному акті. Повідомив, що щиро розкаюється у скоєному.
Згідно ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд при встановлені фактичних обставин справи за клопотанням прокурора, з яким погодився обвинувачений, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням доказів, які характеризують його особу.
Вина обвинуваченого підтверджується його особистими поясненнями в істинності та добровільності яких сумнівів у суду не виникає. А тому суд вважає вину обвинуваченого доведеною.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопоршуення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
В ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи, відсутність заподіяної шкоди.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має задовільний стан здоров'я, не одружений, не має постійного місця роботи з оформленням трудових відносин, хоча стверджував що заробляє на життя легально без оформлення трудових відносин, має постійне місце проживання, не перебуває під диспансерним або консультативним наглядом в психоневрологічному диспансері, проте перебуває на динамічному спостереженні в наркологічному диспансері з 2002 року, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне здійснення благодійного внеску на підтримку Збройних Сил України у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн, шляхом їх перерахування на рахунок військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , - не встановлено.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання за ч.1 ст.263 КК України в межах санкції закону за вчинене ним кримінальне правопорушення.
На підставі ст.75 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини справи та особу обвинуваченого, думку прокурора, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливо із звільненням від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладанням обов'язків, визначених п.1, п.2 ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України.
А тому суд вважає за необхідне на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення з випробуванням на іспитовий строк 1 рік з покладанням обов'язків, визначених п.1, п.2 ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити із дотриманням вимог ст.100 КПК України.
На підставі ст.124 КПК України, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в розмірі 5 348,40 грн.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.02.2026 року у справі № 537/655/26, провадження № 1-кс/537/85/2026 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід особисте зобов'язання з покладанням обов'язків на строк 2 місяці, тобто до 03.04.2026 року. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 виконав свої процесуальні обов'язки, не ухилявся від суду, сприяв встановленню істини у справі. А тому враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, обставини, які характеризують його особу, а також призначене судом звільнення його від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк, суд не вбачає підстав для продовження щодо обвинуваченого запобіжних заходів.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік, відповідно до п.1, п.2 ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України поклавши на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в розмірі 5 348,40 грн.
На підставі ст. 100 КПК України речові докази: 1) запал ручної гранати ДВМ в пакеті Експертної служби МВС України №3945978, корпус ручної гранати RGD-5, споряджений в середині, в пакеті Експертної служби МВС України №3945979, уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ в пакеті Експертної служби МВС України №3945976, корпус ручної осколкової гранати РГ-42 в пакеті Експертної служби МВС України №3945977, які зберігаються у ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, - знищити, 2) носії з відеозаписами з камер поліції, які зберігаються у прокурора, - зберігати в матеріалах кримінального провадженні в Кременчуцькій окружній прокуратурі Полтавської області.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку, з особливостями, наведеними у ч.2 ст.394, ч.3 ст.349 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1