Рішення від 25.02.2026 по справі 537/4597/25

Провадження № 2/537/75/2026

Справа № 537/4597/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді - Мурашової Н.В.,

за участі секретаря - Дьяченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

21.07.2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс», як правонаступник ТОВ «Мілоан», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість станом на день складення позову за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року, укладеним ТОВ «Мілоан» з ОСОБА_1 , в розмірі 29415,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 3700,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги - 25343,00 грн., заборгованість за комісіями - 370,00 грн., а також судові витрати на судовий збір - 2422,00 грн., на правову допомогу - 13000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.06.2021 року кредитодавець ТОВ «Мілоан» з позичальником ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит №3929200, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 3700,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок (п.1.2 Договору), на строк кредитування 28 днів, а позичальник зобов'язався по закінченню строку кредитування повернути кредит з відсотками за користування кредитом та виконати інші обов'язки, визначені у договорі. За умовами договору проценти за користування кредитом - 1295,00 грн., що нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Договору). Стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним (п.1.6. Договору). За п.2.3.1.2 Договору, Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Відповідно до п.6.1., цей Договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт Кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Підписанням цього договору в електронному вигляді відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його істотними умовами.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду-підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на якому в подальшому Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Отже між Кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 був укладений в електронній формі Договір про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року з дотриманням вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ «Про електронну комерцію».

Таким чином з дотриманням вимог ст. 1054, ст.1055 ЦК Позикодавець ТОВ «Мілоан» виконав свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит, перерахував позичальнику ОСОБА_1 на його банківську картку грошові кошти в розмірі 3700 грн. Проте позичальник ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст.512, ст.514, ст.516 ЦК України, 16.12.2021 року ТОВ «Мілоан» з ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір факторингу №16-12/2021-43, за умовами якого первісний кредитор ТОВ «Мілоан» відступив на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги з ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року.

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» з ТОВ «Коллект Центр» уклали Договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт капітал» відступив на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги з ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року.

18.02.2025 року ТОВ «Коллект Центр» з ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали Договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/2025, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» відступив на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги з ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року.

Таким чином ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року, за яким розмір заборгованості станом на день складення позову становить 29415,00 грн., що був нарахований первісним та наступним кредиторами, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3700,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги - 25343,00 грн., заборгованість за комісіями - 370,00 грн., що відповідно до ст.ст.1050, 1049, 1054, 525, 526, 610, 611, 615, підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ «Факторинг Партнерс».

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконує добровільно своїх зобов'язань за Договором кредиту, тому ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року в розмірі 29415,00 грн. У зв'язку з чим позивач поніс судові витрати, які просив стягнути з відповідача на його користь, а саме витрати на судовий збір - 2422,00 грн., витрати на правову допомогу - 13000,00 грн.

Відзив на позов від відповідача ОСОБА_1

01.09.2025 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , поданий його представником адвокатом Капраловою І.Г., в якому просили відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що 1) поданий суду Договір про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року не підписаний ОСОБА_1 , на ньому відсутні його підписи як на папері, так і в електронному вигляді. Отже не доведено факт укладення ОСОБА_1 спірного Договору, оскільки він не був підписаний з дотриманням вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» (статті 1, 7, 26), ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», щоб це давало можливість встановити відсутність втручань до змісту такого електронного документу, встановити ідентичність паперової копії документу або іншої форми його візуального відтворення оригіналу електронного документу. 2) позивач не подав суду належним та допустимих доказів на пдтвердження факту перерахування первісним кредитором грошових коштів ОСОБА_1 на виконання умов Договору кредиту.

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» не набув права нового кредитора за Договором №3929200 від 18.06.2021 року, оскільки не подав суду докази сплати грошових коштів попереднім кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» на виконання укладеного Договору факторингу.

Безпідставність позову виключає стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат судовий збір та на правову домогу.

За таких обставин просили відмовити в задоволення позову ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживче кредитування».

Відповідь на відзив, поданий позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс».

08.09.2025 року позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що Договір про надання споживчого кредиту №3929200 від 18.06.2021 року був укладений ТОВ "Мілоан" з ОСОБА_1 з дотриманням вимог закону ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Електронна ідентифікація ОСОБА_1 була проведена в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі при вході в особистий кабінет, при введенні коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника. ОСОБА_1 належним чином підписав Договір одноразовим електронним ідентифікатором, а тому його твердження про обратне - є неправдивими. Отже ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року у письмовій фрмі, в електронному виді, відповідно до вимог ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію». При укладенні договору сторони домовилися щодо усіх істотних умов, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати процентів за Договором, строку кредитування, можливості продовження строку кредитування, які суд має оцінити з огляду на презумпцію правомірності правочину (ст.204 ЦК України). Позичальник ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами договору, своїм підписом підтвердив їх погодження та прийняття. Грошові кошти у кредит за цим Договором були перераховані ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений ним при укладенні Договору, що підтверджено листом ТОВ «Елаєнс», відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 року у справі №910/5226/17. Отже твердження відповідача про те, що він не отримав кредитні кошти - не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо переходу прав вимоги до нового кредитора.

Згідно з Договором факторингу №16-12/2021-43 від 16.12.2021 року, ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року, відповідно до п.6.1.4 якого права вимоги переходять до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги. До позову подано докази сплати грошових коштів Клієнтом Фактору, а також Акт прийому-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників.

Згідно з Договором №10-01/2023 року від 10.01.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до ОСОБА_1 за договором №3929200 від 18.06.2021 року, відповідно до п.5.2 вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набуті новим кредитором в день належного підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників в друкованому виді. У п. 7.2. Договору встановлено, що ціна договору сплачується новим кредитором протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. В матеріалах справи наявний підписаний сторонами Акт прийому-передачі Реєстру Борджиків та сам Реєстр Боржників, є акт зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує факт здійснення розрахунків за цим Договором. Таким чином доведено допустимими доказами перехід від первісного кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» на користь нового ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року.

Згідно з Договором №18-02/2025 року від 18.02.2025 року, ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до ОСОБА_1 за договором №3929200 від 18.06.2021 року, відповідно до п.5.2 вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набуті новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників в друкованому виді. У п. 7.2. Договору встановлено, що ціна договору сплачується новим кредитором протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. В матеріалах справи наявний підписаний сторонами Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та сам Реєстр Боржників. Таким чином доведено допустимими доказами перехід від первісного кредитора ТОВ «Коллект Центр» на користь нового ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року

А тому відповідно до вимог ст.ст. 1048, 627, 615, 526, 625, 525 ЦК України, суд має стягнути з відповідача на користь позивача, як правонаступника первісного кредитора, заборгованість за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року.

За таких обставин, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с.107).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.09.2025 року за клопотанням представника позивача постановлено витребувати докази у АТ «Універсал Банк».

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.01.2026 року позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

20.01.2026 року позивач усунув недоліки позову.

Обставини справи, установлені судом. Мотиви ухваленого рішення.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши подані суду докази, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України).

Згідно ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо укладення Договору кредиту.

18.06.2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит №3929200, за умовами якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений строк.

За п.1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту - 3700 грн. За п.1.3 Договору, Кредит надається строком на 28 днів з 18.06.2021 року (строк кредитування). За п.1.4. Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 16.07.2021 року. За п.1.5. Договору, Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1665 грн. в грошовому виразі та 12592% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1.-1.5.2 .Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 5365,00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущенням, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені і цьому Договорі, зокрема, Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний у п.1.4. Договору. За п.1.5.1 Комісія за надання кредиту 370 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.За п.1.5.2 Договору, Проценти за користування кредитом: 1295 грн., які нараховуються за ставкою 1,251 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. За п.1.6 Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. За п.1.7 Договору, Тип процентної ставки: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2., п.2.3. цього Договору.

У розділі 2 наведені Умови виконання договору.

Так, за п.2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

За п.2.2. Договору, плата за кредитом: п.2.2.1 - Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розміраз, зазначених у п.1.5.1-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3. Договору; п.2.2.2 - нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливим пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням осбливостей, передбачених п.2.2.3. Договору; п.2.2.3 Договору - проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена у п.1.6 Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами визначена в п.1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного у п.1.3., запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6. Якщо визначена п.1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальниказі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою у п.1.6 та процентною ставкою, визначеною у п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

У п.2.3. Договору визначені умови пролонгації строку кредитування. Так, за п.2.3.1 продовження вказаного у п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах кредитування.

Відповідно до п.2.3.1.1, Пролонгація на пільгових умовах: Позивачльник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови що Кредитодавцем надана така можливість відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на його веб-сайті https:tengo.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування у днях - максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту у відсотках поточного залишку кредиту, відповідно 3 дні - 3 %, 7 днів - 5%, 15 днів - 10%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах , проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою визначеною у п.1.5.2 Договору.

Відповідно до п.2.3.1.2 Договору, Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою за п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

За п.2.3.2, розділ 2.3. Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальних обставин щодо яких невідомо настануть вони чи ні, відповідно до п. 212 ЦК України, і які полягають у: а) здійсненні платежів Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах згідно з п.2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил, б) продовження користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2 Договору. Після настання визначених у п.п. «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно з п.1.3., термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4., змінюється пропорційно строку пролонгації.

Відповідно до п.2.4.1 Договору, Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну визначеного у п. 1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

За п.2.4.2. Договору, у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4. Договору або у дату завершення періоду пролонгацій. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування, визначеного згідно з п.1.3 та п.2.3 цього Договору, виконання зобов'язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків, обумовдених розділом 4, п.3.2.5 Договору.

У розділі 4 установлено відповідальність сторін за невиконання умов цього Договору.

Зокрема, відповдіно до п.4.2 Договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій, має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою у п.1.6 Договору як проценти за порушення грошового зобов'язання, передбачені ст.625 ЦК України.

У розділі 6 установлено порядок укладення цього Договору.

Так, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника Проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використвує одноразовий ідентифікатор (отриману алфвітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/еектронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) можу бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери аба у sms-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього кредитного договору, Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому, та підтверджує, що він ознайомлений з їх змістом. (а.с.25-28).

Додатком №1 до Договору кредиту №3929200 від 18.06.2021 року установлено графік платежів, на виконання первісного строку кредитування. А саме 18.06.2021 року видано кредит в розмірі 3700 грн. Через 28 днів 1607.2021 року позичальник мав повернути 5365 грн, з яких тіло кредиту 3700 грн. та відсотки за користування кредитом 1295 грн., реальна річна процентна ставка - 12592%, реальна вартість кредиту 5365 грн. (а.с.50).

Додатком №2 до Договору №3929200 від 18.06.2021 року є Паспорт споживчого кредиту, умови якого повторюють умови самого Договору.

В цілому вказані документи мають єдину нумерацію з 1 по 11 арк., в кінці яких зазначено, що вони підписані від Кредитодавця електронним підписом ОСОБА_2 , від споживача «(електронний підпис одноразовим ідентифікатором)», а саме на звороті а.с.70. (а.с.25-28, 50, 70).

Для укладання вищевказаного електронного кредитного договору сторони вчинили наступні дії в ІТС Товариства та поза нею, що підтверджується наданою первісним кредитором ТОВ «Мілоан» Хронологією дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину №3929200 від 18.06.2021 року та наданими вказаними в ній документами, інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину, анкетою заявою на кредит, довідкою про ідентифікацію позичальника ТОВ «Мілоан»:

18.06.2021 року з 10:58:02 год. по 10:58:12 год. - заповнення заяви.

18.06.2021 року з 10:58:12 год. по 10:58:39 год. - автоматична перевірка по заяві;

18.06.2021 року з 10:58:39 год. по 10:58:41 год. -перевірка позичальника у БКІ,

18.06.2021 року з 10:58:41 год. по 10:58:42 год. -- Скоринг.

18.06.2021 року з 10:58:42 год. по 10:58:44 год. -перевірка позичальника у БКІ,

18.06.2021 року з 10:58:44 год. по 10:58:47 год. -- Скоринг.

18.06.2021 року з 10:58:47 год. по 10:59:41 год. -- підписання договору.

18.06.2021 року 10:59:41 год. -- оброблено.

ТОВ «Мілоан» видало довідку про ідентифікацію, якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено Договір №3929200 від 18.06.2021 року ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником відтворено одноразовим ідентифікатором U20099. (а.с.85).

Зі змісту оскаржуваного кредитного договору №3929200 від 18.06.2021 року року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів та умови пролонгації такого строку, розмір процентів, умови кредитування. Крім того, з п. 5.1 Кредитного договору вбачається, що позичальник підтверджує, що до підписання Договору ознайомився з усіма умовами (у т.ч. викладеними у п. 6.3) Правилами надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua та є невід'ємною частиною цього Договору. Товариство в електронній формі повідомило його шляхом надання доступу до проекту Договору (індивідуальної частини), правил та іншої інформації розміщеної на сайті товариства, зокрема в розділі «Документи» про відомості (інформацію) вказані в ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до п. 6.5 Договору сторонами узгоджено, що цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З матеріалів справи вбачається, що для укладення договору в електронному вигляді на отримання кредиту ОСОБА_1 вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема номери мобільного телефонів, дату народження, паспортні дані, сімейний стан, місце проживання, реєстрації, працевлаштування із зазначенням місця роботи, а також номеру належної йому банківської картки. При цьому зазначений ОСОБА_1 при укладенні Договору кредиту номер телефону НОМЕР_3 відповідали тим, що він зазначав у цей же період для АТ «Універсал Банк». (а.с.80).

Отже укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, твердження у відзиві, що відповідач не підписував кредитний договір спростовані матеріалами справи. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою «логіну» особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а відповідно і відповідачу не були би перераховані грошові кошти на його картковий рахунок у АТ «Універсал Банк».

Як встановлено ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною 8 даної статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, зокрема заповненням формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Крім того, ОСОБА_1 не вказував, що звертався до правоохоронних органів з повідомленням про викрадення його мобільного телефону та кредитних карток АТ «Універсал Банк», а також не повідомляв банк про незаконний рух коштів на його рахунку чи використання коштів іншими особами, а як вбачається з виписки по його банківському рахунку - активно ними скористався.

Отже, дії ТОВ «Мілоан» під час вчинення даного електронного правочину, відповідають Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Встановлені судом обставини, спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що укладений між ним та ТОВ «Мілоан» кредитний договір є нікчемним, оскільки він фактично оформив даний договір відповідно до визначеної правилами процедури, здійснив його підписання із застосуванням одноразового ідентифікатора та отримав грошові кошти в кредит.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не підписував кредитного договору, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на неналежну форму оспорюваного правочину, через відсутність його підпису на Договорі спростовується з огляду на приписи статті 12 наведеного Закону «Про електронну комерцію», де визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції»; та за змістом якого якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають правовій позицій Верховного Суду в постанові від 08.08.2022 року по справі №234/7298/20, провадження № 61-2902св21, в якій надано оцінку укладенню та підписанню аналогічного кредитного договору ТОВ «Мілоан».

Також Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №757/40395/20 підтвердив, що укладення кредитного договору через особистий кабінет із підтвердженням за допомогою смс-коду відповідає вимогам письмової форми правочину.

У іншій постанові від 12.01.2021 року по справі №524/5556/19 Верховний Суд дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є … комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено …».

Щодо правонаступництва позивача прав первісного кредитора за договором кредиту.

Зі змісту розділу 3 кредитного договору №3929200 від 18.06.2021 року, укладеного кредитодавцем ТОВ «Мілоан» з позичальником ОСОБА_1 вбачається, що кредитодавець має право відсутити право вимоги новому кредитору.

16.12.2021 року Клієнт ТОВ «Мілоан» та Фактор ТОВ «Вердикт капитал» уклали Договір факторінгу №16/12-2021-43, за умовами якого сторони домовились, що Клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 43427967,63 грн., а Фактор зобов'язується, здійснивши фінансування, в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що налужить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між Клієнтом і Боржниками. Фактор набуває право на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми сплаченої Фактором Клієнтові. За п.2.3. Договору, за цим Договором Клієнт відступає Факторові право грошової вимоги до Боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в Реєстрах Боржників. За п.2.4., за цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за договорами про надання фінансових послуг, Право вимоги за якими передається. За п.2.5, Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування Фактором придбаного у Клієнта Права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. За п.п.6.1.4., право вимоги переходить до Фактора після здійснення повної оплати фінансування, з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого права вимоги. За п.7.1, Сторони домовились, що розмір фінансування за Реєстром Боржників складає 1563897,11 грн. (а.с. 13-21).

Платіжним дорученням № 313550010 від 20.12.2021 року підтверджено, що ТОВ «Вердикт Капітал» сплатив ТОВ «Мілоан» 1563897,11 грн. з призначенням платежу - оплата лоту згідно договору факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 року. (а.с.22).

16.12.2021 року фактор ТОВ «Вердикт Капітал» та клієнт ТОВ «Мілоан'Акт приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 року (а.с.23).

Згідно з додатком №3 до Договору факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 року - Реєстру Боржників, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги з Удовиченка за Договором кредиту №3929200 року, із загальною заборгованістю 16465 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 3700 грн., заборгованості по процентам 12395 грн., заборгованості по комісії 370 грн. (а.с.24, 29-31).

10.01.2023 року первісний кредитор ТОВ «Вердикт капітал» та новий кредитор ТОВ «Коллект Центр» уклали договір відступлення (купівля-продаж) прав вимоги №10-012023, за умовами якого Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до Боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього Договору (надалі - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правноступників/спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язанні виконати обов'язки Божників , за Договором позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. (п.2.1). Первісний кредитор зобов'язаний надати Новому кредитору Реєстри Боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді та Документацію на умовах і в Порядку, визначених цим Догоором. Первісний кредитор має право передавати Документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому умови передачі Документації будуть вважатися виконаними. Первісний кредитор не несе відповідальності за стан та наявність документації (п.5.1). Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому вигляді (Додаток №4) (п.5.2.). З моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору права вимоги, Первісний кредитор втрачає всі права вимоги за Договором позики (Кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) Прав вимоги, і відповідно, Первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до Боржника за Кредитним Договором (п.5.3.). З моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору Прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Первісного кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до прав вимоги. До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема Новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, запрострочення виконання грошового зобов'язання (відповідно до ст.625 ЦК України) за Договорами позики (Кредитними договорами) (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Первісним кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих належним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики (Кредитних договорів) (п.5.4). Первісний кредитор зобов'язаний повідомити Боржників про відстуалення права вимоги за Основними договорами протягом 10 робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором (п.5.5). Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 5312491,59 грн. без ПДВ (далі - Ціна Договору) (п.7.1). Ціна договору сплачується Новим кредитором Первісному кредитору в будь-який спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок або зарахуванням зустрічних однорідних вимог, протягом 1065 календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору (тобто до 10.12.2025 року, а саме 10.01.2023 року +1065 днів = 10.12.2025 року) . (а.с.32-39).

Згідно з додатком №3 до договору №10-01/2023 від 10.01.2023 року - Реєстру Боржників, ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект центр» право вимоги з ОСОБА_1 за Договором кредиту №3929200, із загальною заборгованістю 29415 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 3700 грн., заборгованості по процентам 25345 грн., заборгованості по комісії 370 грн. (а.с. 46-49).

10.01.2023 року первісний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» та новий кредитор ТОВ «Коллект центр» підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року (а.с.45).

28.02.2023 року первісний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» та новий кредитор ТОВ «Коллект центр» підписали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема по Договором №10-01/2023 про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, за яким вбачається, що ТОВ «Коллект центр» не має заборгованості по розрахункам з ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.43-44).

18.02.2025 року первісний кредитор ТОВ «Коллект Центр» та новий кредитор ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір відступлення (купівля-продаж) прав вимоги №18-02/25, за умовами якого Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до Боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього Договору (надалі - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правноступників/спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язанні виконати обов'язки Божників , за Договором позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. (п.2.1). Первісний кредитор зобов'язаний надати Новому кредитору Реєстри Боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді та Документацію на умовах і в Порядку, визначених цим Догоором. Первісний кредитор має право передавати Документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому умови передачі Документації будуть вважатися виконаними. Первісний кредитор не несе відповідальності за стан та наявність документації (п.5.1). Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому вигляді (Додаток №4) (п.5.2.). З моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору права вимоги, Первісний кредитор втрачає всі права вимоги за Договором позики (Кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) Прав вимоги, і відповідно, Первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до Боржника за Кредитним Договором (п.5.3.). З моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору Прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Первісного кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до прав вимоги. До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема Новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, запрострочення виконання грошового зобов'язання (відповідно до ст.625 ЦК України) за Договорами позики (Кредитними договорами) (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Первісним кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих належним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики (Кредитних договорів) (п.5.4). Первісний кредитор зобов'язаний повідомити Боржників про відступлення права вимоги за Основними договорами протягом 10 робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором (п.5.5). Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 333826,74 грн. без ПДВ (далі - Ціна Договору) (п.7.1). Ціна договору сплачується Новим кредитором Первісному кредитору в будь-який спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок або зарахуванням зустрічних однорідних вимог, протягом 1065 календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору (тобто до 18.01.2028 року, а саме 18.02.2025 року +1065 днів = 18.01.2028 року) . (а.с.51-59).

Згідно з додатком №3 до договору №18-02/25 від 18.02.2025 року - Реєстру Боржників, ТОВ «Коллект Центр» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги з ОСОБА_1 за Договором кредиту №3929200, із загальною заборгованістю 29415 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 3700 грн., заборгованості по процентам 25345 грн., заборгованості по комісії 370 грн. (а.с. 62-65).

18.02.2025 року первісний кредитор ТОВ «Коллект центр» та новий кредитор ТОВ «Факторинг Партнерс» підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №18-02/25 про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 18.02.2025 року (а.с.61).

18.03.2025 року первісний кредитор ТОВ «Коллект центр» та новий кредитор ТОВ «Факторинг Партнерс» підписали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема по Договором №18-02/25 про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 18.02.2025 року, за яким вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» не має заборгованості по розрахункам з ТОВ «Коллект центр» (а.с.60).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За положеннями ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

У ст. 1084 ЦК України наведені права фактора. Так, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до ст. 1085 ЦК України про зустрічні вимоги боржника, якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

За таких обставин, відповідно до положень ст.ст. 512, 514, 516, 1077, 1078, 1084, 1085 ЦК України, ст.55 ЦПК України, враховуючи наведені вище докази на підтвердження відступлення прав вимоги, ТОВ «Факторинг Партнерс» стало правонаступником ТОВ «Мілоан» у зобов'язаннях з ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року.

За змістом положень ст.512-516 , 1077, 1078, 1084 ЦК України, первісним кредитором відступлено новому кредитору право вимоги до ОСОБА_1 з виконання зобов'язань за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року, а не якась конкретна грошова сума, зазначена у реєстрі боржників.

Отже, суд вважає доведеним, що ТОВ «Факторинг Партнерс», як новий кредитор, виконав свої зобов'язання за Договром про відступлення права вимоги №18-02/25 від 18.02.2025 року, а тому набув право вимоги до ОСОБА_1 з виконання зобов'язань за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року.

Навіть неповідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за Договром про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року, враховуючи, що не було подано доказів на виконання відповідачем за цим договором зобов'язань первісному кредитору після відступлення права вимоги, - не мають правового значення для вирішення цього спору. Відповідно до правової позиції Верховного суду у постанові від 29.05.2018 року у справі №91014716/17, неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні не має наслідку недійсності правочину про заміну кредитора, лише тягне ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема наведених у ч.2 ст.516, ч.2 ст.518 ЦК України.

Щодо розміру заборгованості за договором кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно положень статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У ст. 204 ЦК України установлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, суд з дотриманням положень ст.215, ст.216, ст.217 ЦК України про нікчемність правочину, коли його недійсність встановлена Законом, а визнання правочину нікчемним є неналежним способом захисту, оскільки він є таким в силу закону, може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12.12.2024 року підтверджено, що на підставі договору №40484607_26/10/18-2 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ накартку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, підтвердили успішність проведення платежу в системі: номер в системі FONDY: 417226181. Дата проведення платежу: 18.06.2021 року. Призначення платежу: кошти згідно договору 3929200. Сума платежу: 3700 грн. Платіжний метод: VISA. Номер картки: НОМЕР_1. Банк картки отримувача: MONOBANK. (а.с.86).

Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-15635 від 16.10.2025 року на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 видавалася банківська картка № НОМЕР_1 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 18.06.2021 року на картковий рахунок ОСОБА_1 було зараховано 3700 грн., що також підтверджується і наданою банком випискою по карткому рахунку останнього.

Отже, виконання первісним кредитором ТОВ «Мілоан» своїх зобов'язань за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року, а саме надання 18.06.2021 року ОСОБА_1 в кредит грошових коштів в розмірі 3700 грн. підтверджується випискою по картковому рахунку останнього № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», що додаткового підтверджено і довідкою АТ «Універсал Банк», довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12.12.2024 року.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 ЦК України установлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як вбачається з позову, ТОВ «Факторинг Партнерс», як правонаступник ТОВ «Мілоан», просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість станом на день складення позову за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року в розмірі 29415,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 3700,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги - 25343,00 грн., заборгованість за комісіями - 370,00 грн.

Разом з тим Позивачем поданий розрахунок, за яким первісний кредитор ТОВ «Мілоан» нарахував ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту №3929200, а саме, що 18.06.2021 року ОСОБА_1 було видано в кредит 3700 грн. та нараховано комісію за оформлення кредиту 370 грн. З 19.06.2021 року по 16.07.2021 року (28 днів) щоденно були нараховані проценти згідно з п.1.5.2 Договороу (1,25% у день) по 46,25 грн. Також з 17.07.2021 року по 14.09.2021 року (60 днів) щоденно були нараховані проценти згідно з п.1.6, п.2.3.1.2 Договору (5% у день) по 185 грн. ОСОБА_1 не вносив платежів на виконання своїх зобов'язань за Договором. Таким чином заборгованість ОСОБА_1 становить 16465 грн., з якої тіло кредиту - 3700 грн., проценти - 12395 грн. (3700 грн. х 28 днів х 1,25% = 1295 грн. та 3700 грн.х 60 днів х 5% 11100 грн.) , комісії 370 грн. (3700 грн. х 10% =370 грн.). (а.с.8-9).

Позивачем поданий розрахунок, за яким наступний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» нарахував ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту №3929200 за період з 16.12.2021 року по 10.01.2023 року, а саме, що станом на 16.12.2021 року ОСОБА_1 16465 грн., з якої тіло кредиту - 3700 грн., проценти - 12395 грн., комісії 370 грн. ОСОБА_1 не вносив платежів на виконання своїх зобов'язань. Ще ОСОБА_1 були нараховані відсотки за період з 16.12.2021 року по 23.02.2022 року за 70 днів за відсотковою ставкою 5% денних, що становить 12950 грн. Таким чином Загальна сума боргу ОСОБА_1 станом на дату розрахунку становить 29415 грн. (а.с.10).

З розрахунку заборгованості, виконаним ТОВ «Вердикт капітал» вбачається, що до зазначеної первісним кредитором ТОВ «Мілоан» суми боргу, наступний кредитор ТОВ «Вердикт капітал» після відступлення права вимоги за Договором факторінгу від 16.12.2021 року, з дотриманням п.2.4 цього Договору, положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, нарахував з моменту відступлення права вимоги 16.12.2021 року до початку воєнного стану 23.02.2022 року, тобто за 70 днів, проценти в розмірі 12950 грн. (борг по тілу кредиту 3700 грн. х 5% в день від суми залишку боргу х 70 днів = 12950 грн.), із ставки 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, як установлено у ч.2 ст.625 ЦК України та п. 4.2 Договору кредиту в розділі відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.

Позивачем поданий розрахунок, за яким наступний кредитор ТОВ «Коллект центр» нарахував ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту №3929200 станом на 18.02.2025 року 29415 грн., з яких тіло кредиту - 3700 грн., проценти - 25345 грн., комісії 370 грн. (а.с.11).

Позивачем поданий розрахунок, за яким він нарахував ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту №3929200 станом на 25.06.2025 року 29415 грн., з яких тіло кредиту - 3700 грн., проценти - 25345 грн., комісії 370 грн. (а.с.12).

Подані позивачем розрахунки заборгованості перевіряються простими аріфметичними діями, що не вимагає наявність спеціальних знань. Разом з тим, відповідач та його представник не подали свого контррозрахунку, в обґрунтування своїх заперечень проти задоволення позову, не довели, що відповідач виконав свої зобов'язання за спірним Договором кредиту в більшому обсязі, ніж зазначено позивачем в розрахунках заборгованості.

Отже, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року в розмірі 29415 грн., з яких тіло кредиту - 3700 грн., проценти за користування кредитом у строк кредитування зазначений договором 28 днів з 18.06.2021 року по 16.07.2021 року за ставкою 1,25% у день від залишку боргу та у строк пролонгації кредиту на 60 днів з 17.07.2021 року по 14.09.2021 року за ставкою 5% у день від залишку боргу - 12395 грн., грн., комісії 370 грн., проценти нараховані на підставі ч.2 ст.625 ЦК України з врахуванням п.4.2. умов Договору кредиту за прострочення виконання зобов'язання в період з 16.12.2021 року по 23.02.2022 року за ставою 5% у день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом - 12950 грн.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов'язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування».

На момент укладення Договору кредиту №3929200 від 18.06.2021 року та у період нарахування процентів за користування кредитом не набрав Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, яким доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Тому суд вважає таким що відповідає умовам Договору кредиту №3929200 від 18.06.2021 року та законодавству, чинному на момент виникнення правовідносин, нарахування процентів за користування кредитом.

Разом з тим стосовно нарахованих на підставі ч.2 ст.625 ЦК України процентів за прострочення виконання зобов'язань, суд враховує положення ЗУ «Про захист прав споживачів, яким має відповідати укладений кредитний договів.

Так, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

За змісту позовних вимог та поданого розрахунку вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача за невиоконання ним зобов'язань за Договором кредиту надані в кредиту грошові кошти 3700 грн. та із застосуванням ч.2 ст.625 ЦК України, умов п.4.2. Договору проценти за прострочення виконання ним забов'зань за договором протягом 70 днів - 12950 грн.

Ураховуючи зазначене, керуючись положеннями ст.215-ст.217 ЦК України, суд вважає положення п.4.2. Договору нікчемними в частині, коли вони прямо суперечать положенням п.5 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки визначений первісним кредитором та його павонаступниками розмір процентів за прострочення виконання зобов'язань є непропорційно великою сумою компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

І суд вважає за необхідне застосувати наслідки нікчемності правочину - а саме стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу 3700 грн., комісію 370 грн., відсотки за користування кредитом 12395 грн., відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України з врахуванням п.5 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів, зменшити нараховані проценти за непрострочення виконання грошового зобов'язання до 50% вартості кредиту - 1 850 грн.

Такий правовий висновок суду першої інстанції відповідає правовим позиціям Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19.

Некоректне або недостатньо коректне формулювання і виклад вимог або підстав позову, якщо не викликає сумніву мета та підстави звернення особи до суду, не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог та підстав позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (постанова Верховного Суду від 20 серпня 2021 року у справі № 149/2736/20 (провадження № 61-9025св21)).

Повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

Враховуючи те, що позивач обрав правомірний та ефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів - стягнення заборгованості за договором кредиту, тому стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі яка включає в себе тіло, комісію, відсотки за користування кредитом та на підставі ч.2 ст.625 ЦК України проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання, не є зміною судом предмета та підстав позову, оскільки обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів залишається незмінним.

Суд вважає, що первісний кредитор ТОВ «Мілоан» правомірно пролонгував строк кредитування за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року, установлений у п.1.3. цього Договору (28 днів), ще на 60 днів, оскільки за умовами розділу 2.3. Договору, для пролонгації строку кредитування, визначеного у п.1.3. (28 днів) позичальнику не потрібно подавати жодних заяв, а необхідно: а) для пролонгації на пільгових умовах здійснити платежі згідно п.2.3.1.1. Договору та розділу 6 Правил, б) для пролонгації на стандартних (базових) умовах, але не більше ніж 60 днів - продовжити користуватися кредитними коштами після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3., п.2.3.1.1, п.2.3.1.2 Договору, що було вчинено Позичальником. А за неправмірне користування кредитом більше вказаного строку суд стягнув проценти на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, з врахуванням положень п.5 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16, в якій вирішено виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.

Суд не вбачає підстав вважати, що поданий договір міг мати втручання та зміну змісту - оскільки зазначене не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, зокрема екземпляром договору, що направлявся відповідачу ОСОБА_1 у його особистий кабінет при його укладенні.

Отже суд вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково на 62,26% (ціна позову 29415 грн. х 62,26% =18315 грн.). Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року в розмірі 18 315 грн., з яких тіло кредиту 3700 грн., комісія 370 грн., проценти за користування кредитом 12395 грн., відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України, п 4.2 Договору з врахуванням п.5 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» нараховані проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання - 1 850 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які сторона понесла або має понести, обов'язково мають бути документально підтверджені та доведені.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Оцінюючи подані докази про понесення витрат на надання правової допомоги, суд врахував, що на їх обгрунтування поданий лише Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 року від 02.07.2024 року, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Ліга Ассістанс», й на його виконання тарифи адвокатського об'єднання, заявка йому на надання юридичної допомоги №248 від 02.06.2025 року, Витяг з Акту по надання ним юридичної допомоги №13 від 30.06.2025 року, з яких вбаачється що була надана консультація з вивчення документів 2 години по 2000 грн., написання позову 3 год. по 3000 грн., що в цілому становить 13000 грн.

Враховуючи положення ч.1 ст. 137, ст.141 ЦПК України, суд вважає, що надання адвокатом позивачу саме у цій справі усної консультації з вивченням документів протягом 2 годин - не підтверджено матеріалами справи, оскільки позов є стандратним, типовим, масово замовлявся.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволені частково, то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимоги, а саме на судовий збір - 1 508,19 грн. (2422,40 грн. х 62,26%=1 508,19 грн.) та на правову допомогу 5 603,40 грн. (вартість написання позову 9000 грн. х 62,26% = 5 603,40 грн.).

Крім цього, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Керуючись статтями 5-19, 76, 77, 81, 133-141, 263-265, 352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором про споживчий кредит №3929200 від 18.06.2021 року в розмірі 18 315 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 3700,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 12395 грн., на підставі ч.2 ст.625 ЦПК України з врахуванням п.5 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання - 1 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати на судовий збір - 1 508,19 грн. та на правову допомогу - 5 603,40 грн.

Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Інформація про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, оф. 521.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 04.03.2026 року.

Суддя Мурашова Н.В.