Справа № 440/16786/25
Провадження № 2-аз/524/2/26
03.03.2026 м. Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Мельник Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні суду внаслідок передачі за підсудністю перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними про:
1.визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП);
2. визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не припинення заходів розшуку у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
3. зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (як юридичну особу) та ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку та відомості про розшук стосовно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
4. зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1
02.03.2026 до суду позивачем надана заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить забезпечити позов по вказаній справі шляхом зупинення дії рішення про ініціювання розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду по цій справі.
У обгрунтування заяви зазначено, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що невжиття заходів призведе до істотного ускладнення ефективного прав позивача та унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову з таких підстав:
1.Оскаржувані дії/рішення відповідача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП (або про ініціювання розшуку для цієї мети) є незаконними, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП сплив строк давності накладення адміністративного стягнення.
2. Відсутність правової мети, оскільки накладення стягнення повністю виключене у зв'язку зі спливом строку давності, подальше ініціювання відповідачем розшуку (або внесення відомостей про порушення з метою його примусового доставлення) є безпідставним, незаконним та не може мати правової мети.
3. Неможливість ефективного захисту (незворотність наслідків), оскільки у разі не забезпечення позову судом, відповідач продовжить свої протиправні дії, що може призвести до незаконного примусового доставлення позивача до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 із залученням органів поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до заяви документи, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: (1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або (2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечений:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно - правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Положеннями процесуального закону передбачені конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, а заява повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень із поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання у майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Позивачем пред'явлені пов'язані позовні вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів, та похідні позовні вимоги про зобов'язання їх вчинити певні дії у зв'язку із оголошенням позивача у розшук та направленням електронного звернення до органу Національної поліції через неприбуття за повісткою до ТЦК та СП.
Згідно інформації із застосунку «Резерв+» слідує наступне:
ОСОБА_1 перебуває у розшуку та на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) як військовозобов'язаний;
30.08.2025 відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Національної поліції щодо доставлення позивача по справі для складання протоколу у зв'язку із його неприбуттям за повісткою.
Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 22 цього Закону, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово - облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби (п. п. 1 п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, далі - Порядок № 560).
Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням абз. 3 п. 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до абз. 3 п. 56 Порядку.
Керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_7 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП (п. 15 Порядку № 560).
Метою забезпечення позову його запровадження є гарантування виконання рішення суду у разі задоволення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі.
Факт протиправності оскаржуваних дій та бездіяльності відповідача потребує доведення та встановлення судом дослідження всіх доказів по справі. Матеріалами справи про забезпечення позову з додатками не підтверджується винесення керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення та звернення її до примусового виконання. Відомості про складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення відсутні.
Позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення про ініціювання розшуку ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду по цій справі.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується. Питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. При наданні оцінки обґрунтованості заяви про забезпечення позову суд не досліджує документи, що стали підставою для вчинення оскаржуваних дій, не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті (постанова Верховного Суду від 02.04.2025 по справі №160/33691/24).
Вчинення відповідачем/ відповідачами дій та бездіяльності, що на переконання позивача, порушують його права та інтереси, не можуть автоматично свідчити про протиправність таких дій/ бездіяльності, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у подальшому. Крім того, порушення прав та інтересів позивача підлягають доведенню у встановленому законом порядку.
Протилежного позивачем суду не наведено у поданій заяві про забезпечення позову, а тому з урахуванням наведеного, у задоволенні заяви потрібно відмовити.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Н.П. Мельник