Справа №524/14159/25
Провадження №2-о/524/45/26
03 березня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., присяжних Ворони М.І., Горленка О.М., за участю секретаря Булаєнко С.М., заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалив таке рішення.
Вимоги були обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є рідним братом заявника, ОСОБА_1 .. На даний час вона має право на спадкування майна, після померлих батьків. Разом із тим, вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права через відсутність відомостей про місцезнаходження її брата.
Вказала, що останній раз спілкувалась з братом у 2014 році. За життя її мати зверталась до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.
Зазначила, що вже більше 10 років з її братом немає ніяких контактів та зв'язків, відсутні будь-які відомості про нього в місці його проживання.
В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали та просила її задовольнити.
08.01.2026 постановлено ухвалу про витребування доказів.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними сестрою та братом, що підтверджується копіями свідоцтв про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника, ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати заявника, ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , відповідно.
21 червня 2024 року Дружківським міським судом Донецької області було ухвалено рішення по справі № 229/1275/24 за заявою ОСОБА_5 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким було відмовлено у задоволенні заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою:
по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців;
по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв'язку з тривалою безвісною відсутністю та ґрунтується на презумпції смерті особи, коли достеменно встановити факт смерті неможливо.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року по справі № 465/3147/22(провадження № 61-1296св24).
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 посилалась на відсутність відомостей про місце перебування її брата, ОСОБА_3 , з 2014 року.
На підтвердження своїх доводів заявником було заявлено клопотання про допит свідка.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 вказав, що зв'язок із ОСОБА_3 підтримували лише батьки. ОСОБА_5 повідомляла їм, що приблизно із липня-серпня 2022 року ОСОБА_3 на зв'язок не виходив. Зі слів батьків ОСОБА_1 їм було відомо, що ОСОБА_5 поїхав і в подальшому проживав на непідконтрольній території Донецької області, його адреса не відома.
Суд повторює, що однією із підстав оголошення фізичної особи померлою є відсутність відомостей про місце перебування особи у місці постійного проживання протягом трьох років
Разом із тим, суд відзначає, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 та заявник ОСОБА_1 підтвердили те, що точне місце постійного проживання ОСОБА_5 їм невідоме, а лише вказали на те, що він проживав, як в рф, так і на окупованій території України.
З цих підстав, суд вважає, що матеріали справи не підтверджують постійне місце проживання ОСОБА_3 , як на момент розгляду справи, так і на момент звернення із заявою.
Відтак, суд вважає, що в своїй сукупності зібрані у справі докази, не підтверджують, як постійне місце проживання ОСОБА_3 так і відсутність відомостей про відсутність вказаної особи протягом трьох років за таким місцем проживання.
Крім того, суд враховує те, що у ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження 12024052260000261 від 12.06.2024 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, в якому 25.07.2024 ОСОБА_3 був оголошений у розшук.
Вказане на думку суду свідчить про те, що на даний час ОСОБА_3 свідомо переховується з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Отже, на підставі наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 4, 6, 10, 18, 258-259, 263-265, 273, 305-309ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення особи померлою.
Судові витрати покласти на заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.03.2026
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ
Присяжні Маргарита ВОРОНА
Олександр ГОРЛЕНКО