04.03.2026 Єдиний унікальний № 371/2229/25 провадження № 2/371/762/26
04 березня 2026 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гуренка М.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М. 24 грудня 2025 року звернулася до Миронівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №4248760 від 01 червня 2021 року в розмірі 19778,93 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Як вбачається з поштової довідки ф. 20, відповідачу поштовий лист не вручено під час доставки у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, копію позовної заяви позивачем було надіслано 17 грудня 2025 року, проте в супереч вимог ст. 178 ЦПК України та пункту 4 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження по справі відзиву на позов не надіслав, доказів, які спростовують доводи позивача про існування кредитної заборгованості не надав.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 01 червня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4248760.
Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитодавеця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавецем правильності введення коду, направленого Кредитодавецем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus".
На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір): 6000.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 30 днів.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1.90 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
24.01.2022 було укладено договір № 24-01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4248760.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4248760.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4248760.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4248760 від 01.06.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19778.93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5996.20 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13671.53 грн.; інфляційні збитки - 95.93 грн.; нараховані 3% річних -15.27 грн.
Існування заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості за Договором №4248760 від 01 червня 2021 року (а.с. 8).
На виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області про витребування доказів від 07 січня 2026 року Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надіслано інформацію та повідомлено, що 05 червня 2024 року було здійснено зарахування коштів відповідачу ОСОБА_1 в сумі 6000,00 грн.
Зважаючи на принцип змагальності сторін, передбачений ст. 12 ЦПК України та передбачений ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов'язок відповідача надати докази, які спростовують доводи позивача щодо наявності заборгованості, за умов відсутності таких доказів, суд позбавлений можливості дійти висновку про відсутність порушення відповідачем зазначених умов кредитного договору, як наслідок суд приходить до висновку про наявність порушення цих умов та наявність цієї заборгованості.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, передбачено якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач умови кредитного договору не виконав, а тому суд вважає, що з відповідачів підлягає до стягнення заявлена позивачем сума заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається із виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, позивач 17 грудня 2025 року сплатив судовий збір за пред'явлення позову в розмірі 2422,40 гривень, які у відповідності до норми ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Крім того, відповідно до копії договору №02-09/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявкою про надання юридичної допомоги, актом про надання юридичної допомоги, видами послуг, Витягом з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року, заявкою надання юридичної допомоги № 359 від 03 листопада 2025 року вартість робіт становить 9000 грн.
Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представником позивача додано до позовної заяви підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
В той же час, враховуючи позицію Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, суд з урахуванням складності справи, обсягу наданих позивачу послуг дійшов висновку, про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача у розмірі 9000,00 грн, оскільки це не відповідає критерію розумності, виходячи з конкретних обставин справи, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.
Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 5 000,00 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 14, 525, 526, 527, 530, 610 - 612, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 76-81, 130, 141, 274-279, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕТР» (ЄДРПОУ: 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306), заборгованість Договором №4248760 від 01 червня 2021 року в розмірі 19778,93 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., а всього 27201,33 грн. (двадцять сім тисяч двісті одну гривню тридцять три копійки).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя М.О. Гуренко