04 березня 2026 року
м. Київ
справа №520/16598/25
адміністративне провадження №К/990/6984/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Водолазьким Станіславом Геннадійовичем на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 520/16598/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:
-визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення листа № 366 від 03 червня 2025 року за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 вих. № 29/11/-01 від 29 листопада 2024 року і вих. № 29/11/-02 від 29 листопада 2024 року;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами розгляду заяв Вих. № 29/11/-01 від 29 листопада 2024 року і вих. № 29/11/-02 від 29 листопада 2024 року вчинити дії, а саме внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про: виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних від 04 квітня 2007 року на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» таким чином, аби при формуванні ОСОБА_1 свого ВОД у електронній формі засобами державного застосунку Резерв+ у графі «Категорія обліку» було вказано запис «Виключений з обліку військовозобов'язаних» та/або «Виключений з обліку», а в графі «Підстава зняття/виключення» - містився запис «підпункту 3 пункту 6 статті 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу»; актуальну адресу проживання ОСОБА_1 таким чином, аби при формуванні ОСОБА_1 свого ВОД у електронній формі засобами державного застосунку Резерв+ у графі «Адреса проживання» було вказано запис «flat 9 The Old Walcot School, Guinea Lane, Bath, United Kingdom, BA1 5NB».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
30 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 520/16598/25, повернуто особі, яка її подала.
16 лютого 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 КАС України якою передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 31 грудня 2025 року, а касаційну скаргу вперше подано 30 січня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 520/16598/25, повернуто особі, яка її подала.
Так, відповідно до відомостей з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП ДСС) ухвалу Верховного Суду від 12 лютого 2026 року, доставлено до електронного кабінету скаржника 13 лютого 2026 року о 17:32, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
16 лютого 2026 року скаржник через підсистему «Електронний суд» вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
В поданій касаційній скарзі скаржник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд уважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.
Керуючись статтями 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Водолазьким Станіславом Геннадійовичем на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 520/16598/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов ,
Л.О. Єресько
Судді Верховного Суду