04 березня 2026 року
м. Київ
справа №380/13336/25
адміністративне провадження № К/990/7676/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі № 380/13336/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів основних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років) та розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці від 07 квітня 2025 року № 1159/12/6739 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414, та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри основних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років) та розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби), премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та оновленого грошового виразу надбавки за вислугу років, вказаних в довідці від 07 квітня 2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн, і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача суму сплаченого судового збору 1211,20 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у зменшенні у грошовому вираженні розмірів надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, вказаних у довідці від 07 квітня 2025 року № 1159/12/6739 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому вираженні, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, вказаних в довідці від 07 квітня 2025 року № 1159/12/6739 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн, і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026 апеляційна скарга повернута скаржнику ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у зв'язку з неусуненням її недоліку.
20.02.2026 Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, встановлених законом.
Верховний Суд зазначає, що повернення апеляційної скарги у зв'язку з неусуненням її недоліків (зокрема, ненаданням документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк) передбачено пунктом 1 частини четвертої статті 169 та частиною другою статті 298 КАС України. Правильне застосовування наведених норм процесуального закону є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо їх застосування чи тлумачення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно із частиною другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на зазначене вище Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за його скаргою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі № 380/13336/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику в порядку, установленому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіН.В. Шевцова С.Г. Стеценко Н.В. Коваленко