про відмову у відкритті касаційного провадження
04 березня 2026 року
м. Київ
справа №380/13221/25
адміністративне провадження № К/990/6883/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №380/13221/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У червні 2025 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідачі), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо переведення на пенсію за віком на пільгових умовах без урахування довідок № 169 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2007 р., № 170 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2008 рік, виданих ТОВ «Рубін тк», довідок № 1 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2010 рік, № 8407 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2011 рік, № 8406 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2012 рік, № 8405 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2013 рік, № 8584 від 04.12.2014 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9516 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9515 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8464 від 07.12.2016 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8343 від 07.09.2017 про заробітну плату (дохід) за 2016 рік, № 13353 від 11.12.2018 про заробітну плату (дохід) за 2017 рік, від 22.11.2019 про заробітну плату (дохід) за 2018 рік, від 05.10.2020 про заробітну плату (дохід) за 2019 рік та 2020 рік, виданих ТОВ «Міський супермаркет»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV з 04 серпня 2023 із урахуванням довідок № 169 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2007 р., № 170 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2008 рік, виданих ТОВ «Рубін тк», довідок № 1 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2010 рік, № 8407 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2011 рік, № 8406 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2012 рік, № 8405 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2013 рік, № 8584 від 04.12.2014 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9516 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9515 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8464 від 07.12.2016 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8343 від 07.09.2017 про заробітну плату (дохід) за 2016 рік, № 13353 від 11.12.2018 про заробітну плату (дохід) за 2017 рік, від 22.11.2019 про заробітну плату (дохід) за 2018 рік, від 05.10.2020 про заробітну плату (дохід) за 2019 рік та 2020 рік, виданих ТОВ «Міський супермаркет», враховуючи фактично виплачені суми.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 380/13221/25 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах без урахування довідок № 169 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2007 рік, № 170 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2008 рік, виданих ТОВ «Рубін тк», довідок № 1 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2010 рік, № 8407 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2011 рік, № 8406 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2012 рік, № 8405 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2013 рік, № 8584 від 04.12.2014 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9516 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9515 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8464 від 07.12.2016 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8343 від 07.09.2017 про заробітну плату (дохід) за 2016 рік, № 13353 від 11.12.2018 про заробітну плату (дохід) за 2017 рік, від 22.11.2019 про заробітну плату (дохід) за 2018 рік, від 05.10.2020 про заробітну плату (дохід) за 2019 рік та 2020 рік, виданих ТОВ «Міський супермаркет».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04 серпня 2023 із урахуванням довідок № 169 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2007 рік, № 170 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2008 рік, виданих ТОВ «Рубін тк», довідок № 1 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2010 рік, № 8407 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2011 рік, № 8406 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2012 рік, № 8405 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2013 рік, № 8584 від 04.12.2014 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9516 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9515 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8464 від 07.12.2016 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8343 від 07.09.2017 про заробітну плату (дохід) за 2016 рік, № 13353 від 11.12.2018 про заробітну плату (дохід) за 2017 рік, від 22.11.2019 про заробітну плату (дохід) за 2018 рік, від 05.10.2020 про заробітну плату (дохід) за 2019 рік та 2020 рік, виданих ТОВ «Міський супермаркет», враховуючи фактично виплачені суми.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 380/13221/25 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неврахування при переведенні (призначенні) пенсії ОСОБА_1 довідок № 169 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2007 рік, № 170 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2008 рік, виданих ТОВ «Рубін тк», довідок № 1 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2010 рік, № 8407 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2011 рік, № 8406 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2012 рік, № 8405 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2013 рік, № 8584 від 04.12.2014 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9516 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9515 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8464 від 07.12.2016 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8343 від 07.09.2017 про заробітну плату (дохід) за 2016 рік, № 13353 від 11.12.2018 про заробітну плату (дохід) за 2017 рік, від 22.11.2019 про заробітну плату (дохід) за 2018 рік, від 05.10.2020 про заробітну плату (дохід) за 2019 рік та 2020 рік, виданих ТОВ «Міський супермаркет»;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області обчислити ОСОБА_1 з 04 серпня 2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із зменшенням пенсійного віку з врахуванням довідок № 169 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2007 рік, № 170 від 31.03.2008 про заробітну плату (дохід) за 2008 рік, виданих ТОВ «Рубін тк», довідок № 1 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2010 рік, № 8407 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2011 рік, № 8406 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2012 рік, № 8405 від 26.11.2014 про заробітну плату (дохід) за 2013 рік, № 8584 від 04.12.2014 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9516 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2014 рік, № 9515 від 04.12.2015 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8464 від 07.12.2016 про заробітну плату (дохід) за 2015 рік, № 8343 від 07.09.2017 про заробітну плату (дохід) за 2016 рік, № 13353 від 11.12.2018 про заробітну плату (дохід) за 2017 рік, від 22.11.2019 про заробітну плату (дохід) за 2018 рік, від 05.10.2020 про заробітну плату (дохід) за 2019 рік та 2020 рік, виданих ТОВ «Міський супермаркет».
Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 16.02.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій відповідач просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, а також підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Як зазначено вище, процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Зміст доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку вказаних вище обставин, позаяк скаржник належним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Так, суд апеляційної інстанції розглянув спір із врахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 28.01.2025 у справі № 620/3530/22 де, зокрема, зазначив:
«Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
45. Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
46.Таким чином, Угода припинилася через шість місяців з дня отримання депозитарієм повідомлення України про вихід з Угоди, що сталося не раніше, ніж 30.05.2023.
47. У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
48. Отже, на час звернення позивача до відповідача (23.02.2022) Угода була чинною. Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).
49.Так само не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії і припинення участі російської федерації в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів.
50. Крім того, надана позивачем трудова книжка не може піддаватися сумніву та позбавляти особу права на зарахування відповідних періодів до стажу лише з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
51.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне сформувати такий правовий висновок: відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки.».
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Верховний Суд зауважує, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №380/13221/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа