Справа № 369/2731/26
Провадження № 3/369/3778/26
Іменем України
02.03.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколами про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз'яснені.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №950971 від 05.02.2026 року - 04.02.2026 об 11:00 на автомобільній дорозі с. Жорнівка - с. Дзвінкове, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Lexus LX600 державний номерний знак НОМЕР_2 , під час зустрічного роз'їзду, в залежності від швидкості руху та дорожньої обстановки не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Mitsubishi L200 номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, чим порушив п.13.3 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. За що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №950972 від 05.02.2026 року - 04.02.2026 об 11:00 на автомобільній дорозі с. Жорнівка - с. Дзвінкове, водій ОСОБА_1 скоївши ДТП, а саме: керуючи Lexus LX600 державний номерний знак НОМЕР_2 , під час зустрічного роз'їзду, в залежності від швидкості руху та дорожньої обстановки не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Mitsubishi L200 номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10 а. ПДР України, За що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих правопорушеннях не визнав та пояснив, що 04.02.2026 він рухався на автомобілі Lexus LX600 державний номерний знак НОМЕР_2 по автодорозі с. Жорнівка - с. Дзвінковев напрямку с. Жорнівка. Назустріч рухався інший водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем Mitsubishi L200, останній не впорався з керуванням через льодовий накат, який був посередині дороги, внаслідок чого задню частину т.з. Mitsubishi занесло на зустрічну смугу руху, по якій рухався ОСОБА_1 , в результаті чого скоїв з ним зіткнення пошкодивши ліву частину автомобіля Lexus. Розвернувшись він почав їхати за водієм ОСОБА_2 , оскільки, на його думку, той не хотів зупинятись відразу. Після чого ОСОБА_2 зупинився, ОСОБА_1 зупинився позаду його автомобіля та попросив свого сина, який перебував з ним в авто, викликати поліцію. Поки чекали приїзду працівників поліції ОСОБА_1 потрібно було терміново відлучитись у зв'язку з робочою необхідністю, а саме: підписати контракт. Зазначає, що не мав на меті ухилятись або переховуватись та підтверджується тим, що на місці події залишився син і транспортний засіб Lexus LX600 також залишався на місці. Додав, що повернувся приблизно через 40 хвилин на місце ДТП.
В судовому засіданні інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 пояснив, що 04.02.2026 він рухався на автомобілі Mitsubishi L200 номерний знак НОМЕР_3 в напрямку с. Дзвінкове. На дорозі було два льодових накати, рухався у своїй смузі зі швидкістю близько 40 км/год. На зустріч їхав автомобіль Lexus, під керуванням водія ОСОБА_1 , щоб уникнути лобового зіткнення з останнім прийняв вправо, проте під час зустрічного роз'їзду відчув удар в свій автомобіль. Після чого ОСОБА_2 зупинився та побачив, що автомобіль Lexus припаркувався позаду нього. Зазначає, що знаходився на своїй смузі руху під час зіткнення, а задні колеса транспортного засобу, яким він керував не виїжджали на льодовий накат, який був посередині дороги, а були на льодовому накаті правіше, тобто на його смузі руху.
Заслухавши пояснення, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку про відсутність належних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованих адміністративних правопорушень.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Так, в якості доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих адміністративних правопорушень працівниками поліції надано: протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №950971 та №950972 від 05.02.2026; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 від 04.02.2026 та 05.02.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 від 04.02.2026 та 05.02.2026; письмові пояснення ОСОБА_3 від 04.02.2026; акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 04.02.2026.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.13.3 Правил дорожнього руху - під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Згідно з вимогами ст. 283КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
При дослідженні матеріалів, наданих суду на підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, взагалі неможливо встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди. Схема ДТП, наявна в матеріалах справи, не дає можливості визначити механізм ДТП та встановити винну особу. Крім того, пояснення надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є протилежними та не підкріплюються доказами.
Згідно ст. 122-4 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі залишення водіями транспортних засобів та іншими учасниками дорожнього руху місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п. 2.10.а Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
З пояснень наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що він місце дорожньо-транспортної пригоди не залишав одразу, спілкувався з іншим учасником ДТП, в період поки відлучився у справах на місці події залишив свій транспортний засіб та повернувся для надання пояснень, що свідчить про те, що наміру приховати факт пригоди або обставини її скоїння, він не мав, у зв'язку з чим суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України відсутня.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні матеріалів адміністративної справи встановлено, що суду не надано будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Так, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Так, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували та дозволяли суду дійти висновку поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, тобто відсутні об'єктивні докази про вчинення останнім інкримінованих правопорушень.
При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд -
Провадження у справі за протоколами про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Михайло КУЦЕНКО