04 березня 2026 року
м. Київ
справа №560/2646/25
адміністративне провадження №К/990/7665/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 560/2646/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 19.05.2025, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум.
19.02.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Щодо підстав касаційного оскарження.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційні скарзі відповідач вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права внаслідок неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14.05.2025 у зразковій справі № 440/14216/23.
Такий довід міг би відповідати підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яку, однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зазначає.
При цьому відповідач підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що не узгоджується з обґрунтуваннями касаційної скарги.
За такого некоректного викладення підстав касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень не можна стверджувати про відповідність касаційної скарги вимозі пункту 4 частини другої статті 330 КАС України
Щодо судового збору.
Згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги, обґрунтоване тим, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 124, та кошторисом і планом асигнувань на 2026 рік Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області коштів на відшкодування судового збору не передбачено.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, Суд виходить з такого.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Скаржником не зазначено умов, визначених статтею 8 Закону №3674-VI, за наявності яких суд може прийняти ухвалу про звільнення від сплати судового збору, а отже клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження шляхом звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня- 3028 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VІ установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 1937,92 грн (200% від (3028*0,4*0,8)).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(Дата оскаржуваного рішення) по справі __________(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду).
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, встановивши строк на усунення недоліків шляхом: надання уточненої касаційної скарги та документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 560/2646/25 .
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 560/2646/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Копію цієї ухвали направити скаржнику в порядку, встановленому статтею 251 КАС України. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
В.М. Бевзенко
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду