Справа № 364/211/26
Провадження № 3/364/89/26
04.03.2026 суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 331446 від 18.02.2026 року, громадянин ОСОБА_1 18.02.2026 о 18:00 год., по місцю проживання по АДРЕСА_2 , вчиняв психологічне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецезурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічно характеру та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 331447 від 18.03.2026 року, громадянин ОСОБА_1 18.02.2026 о 18:00 год., за адресою: АДРЕСА_2 , вчиняв психологічне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецезурною лайкою у присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП розглядається у триденний строк, що суперечить вимогам ст. 277-2 КУпАП, яка вказує, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Стаття 278 КУпАП вказує, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Враховуючи зазначене, розгляд справи призначено на 04.03.2026 року, в судове засідання викликано особу на яку складено адміністративний протокол та потерпілу шляхом надсилання SMS повідомлення.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 року у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з'явився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, своєю телефонограмою просив розгляд проводити без його участі та вказав, що свою вину визнає.
ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердила обставини вчинення адміністративного правопорушення громадянином ОСОБА_4 .
Ознайомившись з матеріалами справи та вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно із п. 17 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Як вбачається з аналізу змісту чинного законодавства, ознакою домашнього насильства є залежність потерпілого від кривдника чи значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попередження насильства у сім'ї» психологічним насильством в сім'ї є насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Суддею досліджено матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 330753 від 04.01.2026; копії форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04.01.2026; та інші письмові докази, які приєднано до матеріалів справи.
На підставі викладеного, суддя доходить до переконання про доведеність матеріалами справи вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та кваліфікує його дії, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суддя приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи тобто, кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Однак, у протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД № 331447 від 18.02.2026 вказано, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини в присутності малолітньої дітини, що суперечить диспозиції ч. 2 ст. 1734-2 КУпАП.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, приходжу до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Приймаючи до уваги, що в силу вимог ст.251 КУпАП обов'язок доказування обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення покладено на особу, яка уповноважена складати такий протокол та враховуючи, що в матеріалах справи відсутній доказ кваліфікуючої ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, вважаю, що, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією, передбаченою ч. 1 ст. 173-2 КУпАП . Саме таке стягнення враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинені правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись статтями 33, 40-1, 173-2, 247, 251, 256, 276-279, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановив:
Визнати виннуватим громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з громадянинаОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на такий рахунок:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Суддя О. В. Ткаченко
Постанова набрала законної сили з "_____" __________20__ року.
Строк предявлення постанови до виконання три місяці.