03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 640/22119/19
адміністративне провадження № К/990/4568/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 640/22119/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум Стейк» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цум Стейк» звернулось до суду з позовом до з Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 06 червня 2019 року № 00007701402, яким збільшено грошове зобов'язання на суму 1 304 263,00 грн, з яких: за податковими зобов'язаннями - 1 043 410,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 260 853,50 грн;
- від 06 червня 2019 року № 00007711402, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 4 752 896,00 грн, з яких: за декларацією зареєстрованою у контролюючому органі 09 лютого 2017 року за № 9269907108 за звітний період 2016 рік у сумі 30,00 грн; за декларацією зареєстрованою у контролюючому органі 27 березня 2019 року за № 9311417291 за звітний період 2018 рік у сумі 4 752 866,00 грн;
- від 06 червня 2019 року № 00007721402, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 154 102,00 грн за декларацією зареєстрованою у контролюючому органі 21 січня 2019 року за № 9308200092 поданою за грудень 2018 року;
- від 06 червня 2019 року № 0031501409, яким за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 546 122,27 грн;
- від 04 червня 2019 року № 0010194208, яким збільшено грошове зобов'язання на суму 130 510,40 грн, з яких: за податковим зобов'язанням - 27 929,12 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 102 581,00 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково. Скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 00007701402 від 06 червня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Цум Стейк» за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» збільшено грошове зобов'язання на суму 1 304 263,00 грн, з яких: за податковими зобов'язаннями - 1 043 410,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 260 853,50 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 00007711402 від 06 червня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Цум Стейк» зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 4 752 896,00 грн, з яких: за декларацією зареєстрованою у контролюючому органі 09 лютого 2017 року за № 9269907108 за звітний період 2016 рік у сумі 30,00 грн; за декларацією зареєстрованою у контролюючому органі 27 березня 2019 року за № 9311417291 за звітний період 2018 рік у сумі 4 752 866,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0031501409 від 06 червня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Цум Стейк» за платежем «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 546 122,27 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин його пропуску.
Відповідно до інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві в підсистемі «Електронний суд» 13 лютого 2026 року о 16:27 год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 20 лютого 2026 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що раніше вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Разом із тим заявник наголошує, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду. Також посилається на практику Верховного Суду, яка, на його думку, підтверджує наявність поважних причин для поновлення процесуального строку. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень, а також відповідно до відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
Однак ухвалами Верховного Суду від 03 грудня 2025 року, 23 грудня 2025 року, 15 січня 2026 року та 29 січня 2026 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, скаржник мав достатньо часу для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а строк, що минув з моменту ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту, не може вважатися розумним та обґрунтованим для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Посилання на аналіз судової практики Верховного Суду саме по собі не може бути підставою для поновлення процесуального строку без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №640/22119/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цум Стейк» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко