04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 460/26847/23
адміністративне провадження № К/990/29539/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у складі судді Нор У.М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у складі колегії суддів: Кузьмича С.М. (головуючий), суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я. у справі за її позовом до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. 20 листопада 2023 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними та скасувати «Рішення за даними верифікації» №626294 особовий рахунок, шрифт виплат 2 від 26 січня 2023 року про припинення виплати державної допомоги та стягнення 22 122,24 грн;
- визнати протиправними та скасувати «Рішення за даними верифікації» №466379 особовий рахунок, шрифт виплат 681 від 26 січня 2023 року про припинення виплати державної допомоги та стягнення 19 046,76 грн;
- визнати протиправними та скасувати «Рішення про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми» №172, №466379 особовий рахунок від 19 січня 2023 року;
- визнати протиправними та скасувати «Рішення про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми» №178, №466379 особовий рахунок від 19 січня 2023 року;
- зобов'язати відповідача відновити з 1 січня 2023 року виплату державної допомоги по №626294, шрифт виплати 2;
- зобов'язати відповідача відновити з 1 січня 2023 року виплату державної допомоги по №466379, шрифт виплати 681;
- зобов'язати відповідача призначити з 1 січня 2023 року виплату державної допомоги на утримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року, позов залишив без розгляду.
2.1 Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску судом не встановлено.
3. Суди попередніх інстанцій встановили:
3.1 Оскаржувані позивачем рішення були прийняті Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради 26 січня 2023 року.
3.2 31 березня 2023 року ці рішення позивачу відправлені листами №08/987 та №08-082 з вимогою повернути надмірно виплачені кошти до 15 травня 2023 року.
3.3 20 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала позов до суду через систему «Електронний суд».
3.4 21 листопада 2023 року відповідно до штампу відділу документального забезпечення суду позов зареєстрований в суді, тобто позов поданий з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, який встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3.5 У заяві про поновлення строку звернення позивач стверджувала, що строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, розпочався з 10 жовтня 2023 року.
3.6 Встановлено, що 1 червня 2023 року Департамент соціальної політики Рівненської міської ради подав до Рівненського міського суду Рівненської області позовну заяву про стягнення надмірно виплачених коштів.
3.7 1 вересня 2023 року позивач подала до Рівненського міського суду Рівненської області зустрічний позов, у якому просила визнати незаконними та скасувати «Рішення за даними верифікації» №626294 особовий рахунок, шифр виплат 2 від 26 січня 2023 року про припинення виплати державної допомоги та стягнення 22 122, 24 грн; визнати протиправними та скасувати «Рішення за даними верифікації» №466379 особовий рахунок, шифр виплат 681 від 26 січня 2023 року про припинення виплати державної допомоги та стягнення 19 046, 76 грн; визнати протиправними та скасувати «Рішення про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми» №172, №466379 особовий рахунок від 19 січня 2023 року; визнати протиправними та скасувати «Рішення про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми» №178, №466379 особовий рахунок від 19 січня 2023 року; зобов'язати відповідача відновити з 1 січня 2023 року виплату державної допомоги по №626294, шрифт виплати 2; зобов'язати відповідача відновити з 1 січня 2023 року виплату державної допомоги за №466379, шрифт виплати 681; зобов'язати відповідача призначити з 1 січня 2023 року виплату державної допомоги на утримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3.8 Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду зустрічної позовної заяви, як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, роз'яснено право на звернення з адміністративним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду її по суті.
4.1 На обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, неврахування фактичних обставин у справі та підстав для поновлення строку на звернення до суду з позовом у цій справі.
Зазначає, що звернення до суду для оскарження рішень суб'єкта владних повноважень в межах строків, встановлених статтею 122 КАС України, перериває перебіг таких строків, незалежно від того, до якого суду - загального, господарського чи адміністративного - звернувся позивач.
Позивачка зазначає, що оскільки зустрічний позов стосується питання отримання гарантованих державою грошових сум на малолітніх дітей, а також повернення належних їй за зустрічним позовом грошових сум, вона вважає, що цей спір не є публічно-правовим, тому звернення до загального суду із зустрічним позовом не можна вважати помилкою, а причини пропуску строку звернення до адміністративного суду - неповажними.
5. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено до електронного кабінету 8 серпня 2024 року о 21.40.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов таких висновків.
7. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
8. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
9. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункт 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
10. За правилами частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 122 КАС України).
11. Тобто, чинним процесуальним законодавством визначений порядок вирішення питання поважності причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, а також застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.
12. Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишив без розгляду у зв'язку із відсутністю поважних причин пропуску строку звернення до суду.
13. Верховний Суд наголошує, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
14. Верховний Суд у постанові від 18 червня 2020 року (справа №826/13606/16) зробив висновок про те, що при оцінці поважності причин пропуску строку слід звертати увагу не лише на об'єктивні, але й суб'єктивні чинники, зокрема поведінку особи, що свідчить про її наміри реалізувати процесуальні права.
15. Колегія суддів уважає, що встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
16. ОСОБА_1 мотивувала причини пропуску строку такими обставинами.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду зустрічної позовної заяви, як такої, що не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства, роз'яснено про право на звернення з адміністративним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду.
Позивачка вважає, що строк звернення до суду в порядку адміністративного судочинства для неї починається саме з моменту прийняття зазначеної ухвали Рівненського міського суду - 10 жовтня 2023 року. Тому звернувшись 20 листопада 2023 року до суду з адміністративним позовом уважає, що діяла з дотриманням строків передбачених статтею 122 КАС України.
17. Ураховуючи обставини цієї справи, Верховний Суд уважає, що визнання неповажними причини пропуску строку звернення до суду було не виправданим та позбавило ОСОБА_1 права на доступ до суду.
18. Одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов'язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.
19. Як зазначено у пункті 36 рішення Європейського Суду у справі Golder United Kingdom, стаття 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.
Відповідні принципи викладені таким чином:
а) Право на доступ до суду, гарантоване частиною першою статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду "за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи".
б) При встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права.
в) Більше того, обмеження не буде сумісним із частиною першою статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
20. Ці принципи визначають процес, що є невід'ємною частиною завдання Суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.
21. Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій порушили норму процесуального права, що призвело до невмотивованої відмови позивачці у доступі до правосуддя.
22. Ураховуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, визнаючи підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду неповажними та залишаючи без розгляду позовну заяву, дійшли передчасних висновків, що призвело до постановлення незаконних судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
23. З огляду на це, та з метою забезпечення конституційного права на звернення до суду, Суд дійшов висновку про необхідність направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
24. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
25. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
26. Оскільки колегія суддів направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк С.М. Чиркін