Справа № 2а- 7621/10/2070
20 грудня 2010 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представників позивача - Куржумова М.О., Єрьоменка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Парфюм" до Харківської митниці, Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, третя особа - Державна податкова інспекція Жовтневому районі м. Харкова, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання недійсним, скасування рішення, визнання протиправною, скасування картки відмови, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,-
Позивач, ПП «Парфюм», звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, прийнятих судом відповідно до ухвали від 03.09.2010 року, просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000015/0/324504 від 16.04.2010 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської митниці в прийнятті митної декларації № 800000015/0/324504 від 15 квітня 2010 року; зобов'язати Харківську обласну митницю визначити митну вартість товару, яку було вказано в митній декларації 800000015/0/324504 від 15 квітня 2010 року, тобто на рівні договірної вартості товару, а саме в загальній сумі 26 760 дол. США; стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Парфюм»надмірно нараховану Харківською митницею та сплачену позивачем суму ввізного мита 1040,68 грн. та податку на додану вартість 3898,48 грн., а всього 4939,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача -Харківської митниці не було жодних підстав визначати митну вартість імпортованого товару за другим методом. Позивачем надано відповідачу всі необхідні документи, згідно яких митну вартість товару необхідно визначати за першим методом -визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представники відповідачів -Харківської митниці, Харківської обласної митниці, ГУДК України в Харківській області, прокурор, представник третьої особи -ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова в судове не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином. В письмових запереченням представник Харківської митниці проти позову заперечував, зазначив, що при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару та при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв відповідно до вимог Митного кодексу України, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.п. 2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно з абз. «в»п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 вказаного закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо він виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Відповідно до ст.261 МК України основою нарахування митних платежів є митна вартість товарів.
Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону /країни.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про ЇЇ визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердженні уявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган ложе самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення питної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей.
Частиною першою статті 266 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, що ввозяться на питну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); оцінки на основі віднімання вартості (метод 4); метод оцінки на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 1 ст. 264 МК України).
Згідно із ст. 265 Митного кодексу України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості. Перелік додаткових документів, які декларант зобов'язаний подати для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу, міститься у пункті 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N 1766.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару. Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тому, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією.
Відповідно до Порядку здійснення контролю за. правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів передбачає порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Для порівняння заявленої митної вартості товарів використовується інформація про продаж ідентичних або подібних (аналогічних) товарів на тих самих комерційних умовах і приблизно у тих самих кількостях, що й товари, які оцінюються.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 264 МК України - декларант сам визначає джерела отримання інформації про поставки ідентичних товарів та документально її підтверджує.
За приписами ч. 2, 3 ст. 265 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Згідно вимог статті 265 МК України якщо митний орган дійшов висновку, що визначена Декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Відповідно до п. 2 Постанови КМ України від 09 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 МК України шляхом:
1. проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N 1766, усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів: митного огляду товарів для визначення характеристик. які впливають на рівень їх митної вартості;
2. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу Інформацією про рівень цін ш такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
3. застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.
Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю визначається Держмитслужбою.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до ч. 2 цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійсненні або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або не пов'язаних з продавцем осіб.
Відповідно до ст. 268 МК України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положенням ст. 267 МК України, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Згідно положень цієї статті при застосуванні другого методу за основу береться вартість операції з ідентичними товарами. При цьому під ідентичними товарами розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.
Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
15.04.2010 року ПП «Парфюм»до Харківської митниці надана ВМД №800000015/0/324504, в якій заявлено митну вартість товарів: «насіння кмину для кулінарії»11400,00 доларів США за 600 кг. із розрахунку 1.90 доларів США за 1 кг.; «базилік (васильок)»5400,00 доларів США за 4500 кг. із розрахунку 1,20 доларів США за 12 кг.; «овочі сушені -петрушка здрібнена»6400,00 доларів США за 4000кг. із розрахунку 1,60 доларів США за 1 кг., «кріп здрібнений»3560,00 доларів США за 2000 кг. із розрахунку 1,78 доларів США за 1 кг. Митна вартість зазначеного товару була визначена за першим методом визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів які імпортуються.
При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості вказаного товару з рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку Постанови КМУ № 339 від 09.04.08 у Харківської виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. По попереднім фактам митного оформлення ідентичного товару митницями України рівень митної вартості на «насіння кмину для кулінарії»в найближчий до митного оформлення час коливався на рівні 1,95-2,24 дол. США/кг., «овочі сушені -петрушка, кріп»1,73-2,10 дол. США/кг., «базилік (васильок)»1,37-6,12 дол. США/кг., що підтверджується залученим до матеріалів справи витягами з ЄАІС ДМСУ.
Суд зазначає, що на даний час в ЄАІС ДМСУ розділ "Цінова інформація" є розділом з регламентованим доступом (регламентована інформація та сервіси, доступ до яких дозволено для користувачів, яким надано відповідні права. При цьому порядок реєстрації користувачів, надання прав доступу та правила аутентифікації в ЄАІС Держмитслужби регулюються Наказами Держмитслужби від 20.08.2002 року № 452 ДСК та № 453 ДСК) та складається з програмно-інформаційних комплексів:
- ПІК "Цінова інформація при визначенні митної вартості" введеного в постійну експлуатацію наказом Державної митної служби України від 29.08.2000 року №476 "Про впровадження до дослідної експлуатації І черги програмно-інформаційного комплексу "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України".
- ПІК "Рівні митної вартості митних оформлень у порівнянні з довідковими цінами на товари", введеного в постійну експлуатацію наказом Державної митної служби України від 07.11.2008 №1260 "Про введення в експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Рівні митної вартості митних оформлень у порівнянні з довідковими цінами на товари" на виконання наказу Державної митної служби України від 1 9.05.2008 року №520 "Про забезпечення контролю".
До цієї системи заноситься офіційна повна інформація про всі митні оформлення на території України. Факти митного оформлення подібних товарів свідчили про заниження позивачем митної вартості на товар.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті.
Вищезазначеі факти стали причиною направлення запитів щодо визначення митної вартості товару № 294 від 15.04.10 з підрозділу митного оформлення до відділу контролю митної вартості та витребування додаткових документів відповідно до пункту 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766.
Матеріалами справи підтверджується, що Харківською митницею 16.04.10 року була здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої була доведена інформація про рівень цін на ідентичні товари, що оформлювалися по митній системі в максимально наближений час. Також було запропоновано у відповідності до пункту 11 постанови КМ України №1766 від 20.12.06 з метою перевірки виконання вимог статті 265 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження заявленої вартості.
Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
В коносаменті SSPHALX15487 в графі фрахт міститься запис HT AS ARRANGED», що свідчить про те, що фрахт сплачувався за домовленістю, а запис VALOREM FREIGHT»зазначає, що фрахт сплачувався частково. Вказане підтверджується інвойсом про сплату фрахту, де міститься інформація, що сплачено лише океанський фрахт.
У зв'язку з відхиленням задекларованого рівня митної вартості товарів від рівня митної вартості на ідентичні товари та подібні товар, що оформлювались іншими митницями в найближчий час, а також враховуючи, що коносамент та страховий поліс мали наявну інформацію про не враховані позивачем витрати продавця, Харківською митницею 16.04.2010р. прийняте рішення про визначення митної вартості товарів № 80000006/2010/001245/1.
Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД затвердженого наказом ДМСУ № 314 від 20.04.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за №439/10719 та Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України затвердженого наказом ДМСУ № 1227 від 12.12.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 року за № 1562/11842, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови, зазначивши в неї вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення.
Оскільки, митним органом неможливо здійснити завершення митного оформлення за наданими позивачем ВМД, на підставі п. 11 Порядку, митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу скоригувати митну вартість згідно рішення про визначення митної вартості, що в подальшому позивачем було зроблено.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про проведення митної оцінки і відмови в митному оформлені, Харківська митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства.
Оскільки відповідачем правомірно відмовлено в митному оформлені товару та прийняті рішення про визначення митної вартості, відсутні підстави для повернення сплачених позивачем згідно такого рішення сум.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Парфюм" до Харківської митниці, Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, третя особа - Державна податкова інспекція Жовтневому районі м. Харкова, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання недійсним, скасування рішення, визнання протиправною, скасування картки відмови, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2010 року.
Суддя Шевченко О.В.