"03" березня 2026 р. Справа № 363/1255/26
03 березня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, про визнання недійсним свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,-
26.02.2026 року адвокат Романчук Ю.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом в якому просив:
скасувати постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадження №57504412 від 05.04.2019 року, яка постановлена приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем, стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №369/18767/16-ц від 16.03.2017р., виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області, про передачу земельної ділянки, площею 2 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер 3221885600:34:165:0117, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Нижчедубечанська сільська рада, яка належала боржнику ОСОБА_3 ;
скасувати акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні №57504412 від 05.04.2019 року, який виданий приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем, стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №369/18767/16- від 16.03.2017р., виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області, про передачу земельної ділянки, площею 2 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер 3221885600:34:165:0117, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Нижчедубечанська сільська рада, яка належала боржнику ОСОБА_3 ;
визнати недійсним Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися щодо визнання на праві власності за ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 3221885600:34:165:0117, що знаходиться за адресою: Київська область, вишгородський район, Нижчедубечанська сільська рада, наданої (код цільового призначення 01.05) для індивідуального садівництва, яке видане приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмилою Андріївною та зареєстроване в реєстрі за №468 від 12.04.2019р., як похідну позовну вимогу.
скасувати реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо земельної ділянки, площею 2,0000 га кадастровий номер 3221885600:34:165:0117, цільове призначення: для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, вишгородський район, Нижчедубечанська сільська рада, номер запису про право власності 31154615, як похідну позовну вимогу.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 ЦПК України).
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частина 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» зазначає, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 01.1.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3 328,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у позовній заяві ОСОБА_1 об'єднано чотири вимоги немайнового характеру, які є самостійними позовними вимогами, отже кожна з цих вимог є об'єктом справляння судового збору в розумінні вказаних вимог Закону.
З огляду на це, позивачу, при зверненні до суду з позовом, необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, яких в прохальній частині заявлено чотири, тобто 5 324,80 грн.
Разом з цим, позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у розмірі 480 грн. та зазначено, що він сплатив судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру у 2025 році під час подачі зустрічного позову у справі №363/3512/24, у прийнятті якого було відмовлено, а тому на його думку підлягає сплаті тільки ризниця між ставками судового збору у 2025 та 2026 роках, а раніше сплачена сума має бути зарахована в рахунок сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.
Суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на таке.
Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за подання до суду відповідної заяви, скарги чи іншого процесуального документа у конкретній справі та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за відповідними реквізитами. Норми чинного законодавства не передбачають можливості зарахування (перенесення) суми судового збору, сплаченої в одній судовій справі, у рахунок сплати судового збору в іншій справі.
Факт відмови у прийнятті зустрічного позову у справі №363/3512/24 не створює правових підстав для автоматичного зарахування сплаченого судового збору при поданні іншої позовної заяви. Водночас у разі відмови у відкритті провадження у справі або повернення заяви, особа не позбавлена права звернутися до суду із відповідною заявою про повернення сплаченого судового збору в порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Отже, сплата судового збору у межах іншої судової справи не звільняє позивача від обов'язку сплатити судовий збір у повному обсязі за подання позовної заяви у даній справі відповідно до ставок, чинних на момент звернення до суду.
З урахуванням того, що у цій справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 480 грн., тоді як відповідно до вимог закону загальний розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 5 324,80 грн., позивачу необхідно доплатити суму судового збору у розмірі 4 844,80 грн. та надати суду належний доказ його сплати.
Крім того, ст. 95 ЦПК України передбачає, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії.
Згідно з частиною четвертою статті 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
При оформленні копій документів слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020», затверджені наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144 (далі- Вимоги).
Відмітка про засвідчення копії документа, згідно з пунктом 5.26 Вимог, складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії або за допомогою ЕЦП.
Водночас, позивач подаючи позовну заяву до суду, долучив незасвідчені відповідно до вищевказаних вимог копії документів.
Крім того, згідно з ч. 1, 4, 6 ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до ч. 8 ст.14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд звертає увагу, що в порушення вимог ЦПК України представником позивача, який є адвокатом та відповідно до статті 14 ЦПК України зобов'язаний у обов'язковому порядку зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, у поданих до суду документах не зазначено його реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).
Незазначення таких відомостей унеможливлює суд перевірити факт реєстрації представника в електронному кабінеті та належного виконання ним процесуального обов'язку, встановленого законом, що свідчить про недотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, про визнання недійсним свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - залишити без руху.
Надати позивачу/представнику позивача для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута. Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.Б. Баличева