Справа № 362/540/26
Провадження 2/362/2857/26
про залишення позовної заяви без руху
"03" березня 2026 р.
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника відповідачів і третьої особи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коберська Олена Юріївна, про визнання договору дарування недійсним і відновлення становища, яке існувало до порушення.
Суд установив:
Ухвалою від 04 лютого 2026 року суд відкрив провадження у справі.
На адресу суду надійшло клопотання представника відповідачів і третьої особи про залишення позовної заяви без руху з тих підстав, що для розгляду вказаного позову судовий збір повинен бути сплачений у максимальному розмірі, а тому позивачка повинна доплатити суму судового збору для можливості розгляду поданого до суду позову.
При цьому представник відповідачів і третьої особи виходив з того, що позивач на обґрунтування розміру судового збору надала довідку, у відповідності до якої вартість спірної земельної ділянки становить 207 540,00 гривень, яка, на думку автора клопотання, є нікчемню та не відповідає вимогам статті 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Суд погоджується із такою позицією.
Так, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Як убачається із позовної заяви та з позовних вимог, предметом спору є визнання недійним договору дарування земельної ділянки та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
За приписами статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
У порушення вказаних вимог закону позивачем до матеріалів позовної заяви додана довідка про надання інформаційно-консультативних послуг від 04 грудня 2025 року, якою суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ» надав інформацію про середньоринкову вартість земельної ділянки кадастровий номер 3221455300:02:007:1707.
Водночас у вказаній довідці відсутні дані, що підтверджують виконані процедури з оцінки дійсної вартості майна.
Отже, позовна заява не містить дійсної ціни позову щодо вимог майнового характеру, а також відомостей щодо підтвердження реальної вартості земельної ділянки, з приводу якої заявлено спір.
Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи, що після відкриття провадження встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Керуючись статтею 187 ЦПК України, суд
постановив:
1. Залишити без руху позовну заяву.
2. Надати позивачу строк у п'ять днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви, наведених у мотивувальній частині ухвали.
3. Направити (вручити) позивачу (його представнику) копію цієї ухвали.
4. Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали матиме наслідком залишення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя О.В. Попович