Справа № 357/278/26
Провадження № 2-о/357/81/26
03 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кардаш О. Р., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України про встановлення факту родинних відносин, -
У січні 2026 року адвокат Вдовика О. М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Міністерство оборони України, в якій просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане 16.07.2001 р. є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Син ОСОБА_4 народився у шлюбі, що був зареєстрований 06.05.1980 року Білоцерківським міським ДРАЦС. Однак з часом батьки розлучились та їм було видано свідоцтво про розірвання шлюбу від 24.06.1962 року. Відповідно до сповіщення сім'ї померлого від 21.10.2024р. № ПР/12282 ІНФОРМАЦІЯ_5 заявницю було повідомлено, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гранатометник 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання, отримавши тяжкі поранення несумісні з життям внаслідок мінометного обстрілу в Серебрянському лісництві, Сєвєродонецького району. Також у даному сповіщені зазначено, що воно є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку. Навесні 2025 року, представник заявниці, адвокат Вдовика О.М. звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_5 із питанням чи має право ОСОБА_1 подати заяву на отримання грошової допомоги в зв'язку з загибеллю сина, де їй було відмовлено у прийнятті заяви та повідомлено, що підставою для відмови у призначенні виплат є те, що прізвище загиблого сина зазначено як « ОСОБА_5 », а прізвище матері « ОСОБА_6 ». Тому, заявниці було рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2025року, справа № 357/7554/25 , суддя Ярмола О.Я. заява була задоволена та встановлено юридичний факт, а саме встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 ) є рідною матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 . Таким чином, Заявниця є єдиною особою, що має право на отримання коштів у розмірі 15 млн.грн. відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022№168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Восени 2025року Заявниця отримала першу частину коштів та їй було надіслано Витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.10.2025р. № 208/168. Відповідно до п. 49 Протоколу № 208/168 зазначено, що матері ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу за загиблого солдата ОСОБА_3 у розмірі 7500000(сім мільйонів п'ятсот тисяч грн) 00коп. Таким чином, Заявниці було призначено 50% розміру одноразової грошової допомоги. Заявниця зателефонувала до уповноважених осіб комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для з'ясування обставин. Заявниці було повідомлено, що інші 50% виплати одноразової допомоги призначено батькові загиблого ОСОБА_7 . На інформацію, що батько помер більше 20 років тому, було повідомлено, що оскільки в прізвище батька у актовому записі про народження сина зазначено як « ОСОБА_5 », а у актовому записі про смерть батька його прізвище зазначено « ОСОБА_6 » таким чином, неможливо встановити їх родинні відносини, в т.ч. що батько ОСОБА_4 помер, а тому рекомендували Заявниці звернутись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між батьком та сином. В зв'язку з чим, Заявниця для отримання одноразової грошової компенсації за загиблого сина в повному розмірі , змушена звернутись до суду із даною заявою. Таким чином, оскільки прізвище батька в актовому записі про смерть не співпадає з прізвищем батька у актовому записі про народження сина, і виникли проблеми у визначенні кола осіб, хто має право на одноразову грошову компенсацію. Оскільки Заявниця розлучилась з батьком ОСОБА_4 ще у 1992 році, в неї відсутні будь які документи померлого батька. Однак, зі свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтва про народження дитини, свідотцтва про розірвання шлюбу очевидним є те, що всі записи зроблені російською мовою, а тому при видачі інших документів українською мовою і виникла такі розбіжності. Вочевидь батько загиблого сина, також при житті мав прізвище « ОСОБА_6 », тим паче дане підтверджується Витягом з актового запису про смерть.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026, головуючим суддею визначено суддю Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 16 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження та призначено судове засідання 03 березня 2026 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом 03.03.2026 р. за вх..№13608 отримано заяву, в якій представник заявника - адвокат Вдовика О. М. просила розгляд справи проводити у відсутності заявника та представника, заяву підтримує та просить задовольнити.
Представник Міністерства оборони України Завальнюк Ж.В. через систему «Електронний суд» подала письмові пояснення по справі, які були зареєстровані канцелярією суду 27.01.2026 р. за вх..№5500, в яких зазначено, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. У разі відмови у внесенні змiн до актових записів цивільного стану, у висновку вiддiлу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини вiдмови та зазначається про можливiсть оскарження його у судовому порядку. У поясненнях також зазначено, що заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували той факт, що вона зверталася до відповідних органів державної реєстрації актів цивільного стану з метою внесення змін до документів, в яких були виявлені помилки. Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту родинних відносин в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Окрім того, вказано що встановлення вказаного факту не носить безспірний характер, оскільки встановлення цього факту може вплинути на права та обов'язки інших осіб, які не були залучені до справи. Заявник не підтверджує відсутність інших осіб у військовослужбовця, які можуть претендувати на призначення та виплату їм частини грошової допомоги, грошового забезпечення. Тобто, є підстави вважати, що в даному випадку існує спір про право у зв'язку з тим, що грошова допомога яка призначається та виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та виплату. На підставі викладеного просять прийняти та врахувати пояснення Міністерству оборони України.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Відповідно до сповіщення про смерть від 21.10.2024 р. №ПР/12282 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гранатометник 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання, отримавши тяжкі поранення несумісні з життям внаслідок мінометного обстрілу в Серебрянському лісництві, Сєвєродонецького району, Луганської області.
Листом командира військової частини НОМЕР_3 від 14.05.2025 р. №633 повідомлено, що згідно законодавства України особи, які мають право на призначення та отримання всіх передбачених законодавством України виплат у випадку загибелі військовослужбовця, повинні підтвердити родинний зв'язок із загиблим. Згідно відповіді наявні розбіжності загиблого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у паспорті громадянина України, військовому квитку) з прізвищем у паспорті громаднина України його матері « ОСОБА_6 ».
Ріщенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2025 року у справі №357/7554/25 встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є рідною матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Вказане рішення суду набрало законної сили 24.07.2025.
Згідно відповіді Білоцерківського відділу ДРАЦС від 13.05.2025 №30.1-33/817 вбачається, що в архіві відділу зберігаються наступні актові записи:
- про шлюб № 394 від 06.05.1980 року між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складений відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області;
- про народження №2825 від 05.12.1984 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складений відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області.
Також зазначено, що паперові носії вищезазначених актів цивільного стану складені російською мовою, прізвище зазначено як « ОСОБА_6 ». До державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості заносяться українською мовою, прізвище зазначено « ОСОБА_5 », оскільки прізвища, що походять з інших мов, не перекладаються, вони записуються українськими літерами з максимальним наближенням до звучання в мові-оригіналу.
Згідно п. 49 Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.10.2025 за № 208/168, матері ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу за загиблого солдата ОСОБА_3 у розмірі 7500000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч грн) 00коп.
З відповіді Головного управління соціальної підтримки від 23.01.2026 за №220/13/931 вбачається, що порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги визначено наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 176/39232 (далі - Порядок). Відповідно до алгоритму, встановленого Порядком, рішення про призначення заявникам одноразової грошової допомоги чи відмову у її призначенні приймається Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), на підставі комплектів документів, що надсилаються обласними (Київським міським) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП). Збір документів і встановлення кола осіб, які можуть звернутись за одноразовою грошовою допомогою у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 , здійснювався ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_9 ). У висновку та доповіді ІНФОРМАЦІЯ_10 зазначено про розбіжності у витязі ДРАЦСГ, щодо персональних даних батька загиблого. На підставі цього, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1/2 частини від 15 000 000 грн., у сумі 7 500 000 грн. Оскільки, право батька на отримання одноразової грошової допомоги не визначено, відповідна частка одноразової грошової допомоги (1/2) залишається нерозподілена.
Згідно відповіді Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районні Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24.01.2026 за №22.1-33/97, в архіві відділу наявний актовий запис про народження № 2825 від 05.12.1984 року на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (батько - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ) складений відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області. За даними державного реєстру виявлено актовий запис про смерть № 25 від 16.07.2001 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_12 ), складений Виконавчим комітетом Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області.
Згідно висновку експерта № 056/1662-n з практики лінгвістичних експертиз від 01.11.2024 року прізвища ОСОБА_6 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1 ) і ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_3 ) та російський запис ОСОБА_6 (паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_11 ; свідоцтво про народження, записи російською мовою ОСОБА_12 , отец ОСОБА_13 , мать ОСОБА_11 ) в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Представник заявника зазначає, що оскільки прізвище батька в актовому записі про смерть не співпадає з прізвищем батька у актовому записі про народження сина, і виникли проблеми у визначенні кола осіб, хто має право на одноразову грошову компенсацію.
Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За умовами п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15 квітня 2020 року справі № 302/991/19, провадження № 61-1128св20.
Поняття «родинність» розглядається як родинні зв'язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв'язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура.
Оцінюючи зібрані по справі докази, вбачається, що заявник позбавлена можливості реалізувати своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку зі смертю її сина - військовослужбовця ОСОБА_3 , через наявність розбіжностей у написанні його прізвища та прізвища його батька, який помер. Інших розбіжностей в документах не виявлено.
Так, вбачається, що причина неправильного написання прізвища особи та його батька, виникла у зв'язку з неправильним перекладом прізвища з російської мови на українську.
Враховуючи вищенаведене, судом достовірно встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належним чином підтверджується доказами, що знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (суд ураховує роз'яснення Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»: "суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину").
Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що Законом не передбачено порядку встановлення факту родинних відносин та іншого способу у заявника немає, суд вважає заяву обґрунтованою та доведеною.
Заперечення представника Міністерства оборони України у даній справі щодо встановлення факту, про який просить заявниця, не свідчить про існування спору про право, адже Міноборони не є суб'єктом отримання соціальної допомоги після смерті військовослужбовця.
Статтею 129 1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (суд ураховує також роз'яснення Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76, 77, 81, 89, 256, 259, 263-265, 293, 294, 297, 315, 316, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Б. І. Кошель