Справа № 355/1375/25
Провадження № 2/355/87/26
24 лютого 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Березанської міської ради про позбавлення батьківських прав
До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чередніченко Н.В. з позовною заявою у якій просить позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 з 2013 по 2015 рік проживала в незареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .. За час спільного проживання в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак протягом одинадцяти років відповідач ухиляється від виконання прямих обов'язків батька по відношенню до дитини, не бере участь у його вихованні, не цікавиться його життям та здоров'ям, не відвідує дитину та не спілкується з ними. Крім того відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина, та не сплачує стягнути рішенням суду аліменти з 2018 року. Згідно довідки Баришівського відділу державної виконавчої служби, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01 червня 2025 року становить 191425,89 гривень. Вказані обставини свідчать, про те, що відповідач по справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, та не бажає цікавитися його життям. Відповідач добровільно прийняв рішення не приймати участь у житті дитини, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до дитини та його внутрішнього світу, не сприяє створенню умов для отримання ним освіти. Жодних перешкод з боку позивача щодо спілкування батька з дитиною не ставилося. Слід зазначити, що така тривала розлука мала наслідком розриву психоемоційних зв'язків між батьком та сином, водночас дитина, враховуючи його вік, за цей час адаптувався до відносин у сім'ї з новим чоловіком позивача, та почувається комфортно у ній. Зазначені фактори можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, однак передала свої повноваження представнику адвокату Чередніченко Н.В.
Представник позивача Чередніченко Н.В. до судового засідання не з'явилась, однак повідомила про можливість розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 06 серпня 2025 року о 09 годині з довідки про причину повернення поштового конверта слід, що він повернутий за завершення терміну зберігання, далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 15 жовтня 2025 року о 13 годині, на 03 листопада 2025 року о 11 годині 45 хвилин. 08 грудня 2025 року о 09 годині 30 хвилин, на 13 січня 2026 року о 14 годині, на 03 лютого 2026 року о 13 годині 30 хвилин, 24 лютого 2026 року о 11 годині 45 хвилин. Причину неявки не повідомив, яку слід вважати не поважною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору від служби у справах дітей виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області та органу опіки та піклування виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Суд дослідив матеріали справи, а саме:
Копію паспорта позивача з якого слід, що вона є громадянкою України.(а.с.7)
Копію свідоцтва про шлюб з якого слід, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 14 лютого 2023 року, актова запис №147. Місце реєстрації Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_7 , дружини ОСОБА_8 .(а.с.10)
Копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №01 батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .(а.с.11)
Копію розрахунку заборгованості про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення ним повноліття становить191425 гривень 89 копійок.(а.с.12-13)
Копію свідоцтва про право власності на житло від 20 жовтня 2000 року стосовно якого слід, що позивача має право власності на квартиру АДРЕСА_1 .(а.с.14)
Копію Акту обстеження умов проживання від 07 липня 2025 року складено в.о. начальником служби у справах дітей Березанської міської ради Андрєєвої С.В., спеціалістом служби у справах дітей Березанської міської ради Верес Л.О. з якого слід, що були обстежені умови проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , які є задовільними.(а.с.15)
Побутову характеристику, яку було надано старостою Недрянського старостинського округу ОСОБА_10 з якої слід, що позивач ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується добре.(а.с.16)
З відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб слід, що за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .(а.с.17)
Довідка від директора Садового ліцею Березанської міської ради київської області Оксани Ляшенко слід, що батько дитини ОСОБА_2 жодного разу не цікавився навчанням та вихованням свого сина ОСОБА_3 , не перебував на батьківських зборах, не відвідував заклад, жодного разу не спілкувався з класним керівником та адміністрацією закладу.(а.с.18)
Копію рішення від 20 лютого 2017 року Баришівського районного суду київської області стосовно якого з відповідача ОСОБА_2 були стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі від всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу подання позовної заяви і до його повноліття .(а.с.19-21)
Копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126,133,135 СК України з якого слід, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .(а.с.22)
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно ч.2,ч.3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За ч.3 ст.164 СК України слід, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дітей, направлений на позитивний результат у долі неповнолітніх дітей.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Отже, як було встановлено судом, що відповідач ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх обов'язків не піклуються про фізичний і духовний розвиток малолітньої дитини, не спілкуються з своєю малолітньою донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає своєї доньки доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори, слід розцінювати як ухилення від виховання дитини, свідоме нехтування своїми обов'язками.
Як слід з ч.2,ч.3 ст.166 СК України слід, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до норм права відповідач який позбавлений батьківських прав не звільняється від обов'язків стосовно утримання доньки з нього необхідно стягнути аліменти на її утримання, з цих підстав в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.
Вимоги позивача ОСОБА_1 слід задовольнити, оскільки вони правомірні та законні.
Оскільки відповідно до ч.1,п.1ч.2 ст. 141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,4, 12, 13,81,89,141, 229, 263, 265, 274-279 ЦПК України, ст. ст.150,164-166 СК України,-
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Березанської міської ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Недра Баришівського району Київської області, актовий запис № 01 від 16 січня 2014 року, зроблений виконкомом Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , понесені судові витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 25 лютого 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов