Справа № 355/2221/25
Провадження № 2/355/208/26
02 березня 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді Цирулевської М. В.,
за участю;
секретаря судового засідання Білоног В. О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки, адвоката Блохіної О. В.,
розглянувши письмову заяву судді Баришівського районного суду Київської області Цирулевської М. В. про самовідвід у цивільній справі № 355/2221/25 (провадження №2/355/2028/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 08.12.2025 відкрито провадження (загальне позовне провадження) в означеній справі.
Підготовчі судові засідання були призначені (відкладені) на 19.01.2026, 16.02.2026.
Разом з тим, з інформації, наданої суду відповідачкою у листі-клопотанні від 16.02.2026 у цій справі, вбачається, що відповідачка, ОСОБА_2 , є в списку присяжних, які відповідно до ст. 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть бути залучені до виконання обов'язків у суді.
Зважаючи на означені обставини, в підготовчому судовому засіданні 16.02.2026 оголошена перерва до 02.03.2026.
17.02.2026, задля підтвердження чи спростування означеної інформації, суддею Цирулевською М. В. було направлено запит на ім'я керівника апарату Баришівського районного суду Київської області.
З отриманої 17.02.2026 відповіді вбачається, що відповідно до ст. 64, 65 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», керуючись ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Броварська районна рада Київської області затвердила список присяжних Баришівського районного суду Київської області у складі 14 осіб, до складу якого входить гр. ОСОБА_2 .
18.02.2026 суддею Баришівського районного суду Київської області Цирулевською М. В.заявлено самовідвід від участі у розгляді цієї справи.
Письмова заява обґрунтована, зокрема, тим, що відповідачкою у даній справі є ОСОБА_2 , яка залучена до здійснення правосуддя у Баришівському районному суді Київської області та включена до списку присяжних, тому враховуючи наведене, незважаючи на відсутність упередженого ставлення чи особистого інтересу, суддя Цирулевська М. В.вважає, що вказані обставини можуть викликати сумніви, як в учасників справи, так і у безсторонньої особи щодо її об'єктивності та неупередженості при розгляді цієї справи, тому з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) заявила собі самовідвід.
Розглянувши письмову заяву судді Баришівського районного суду Київської області Цирулевської М. В. про самовідвід, заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали цивільної справи № 355/2221/25 (провадження №2/355/2028/26), суд виходить із необхідності забезпечення безсторонності судового розгляду та довіри до суду як інституції правосуддя.
Цивільне процесуальне законодавство покладає на суддю обов'язок утримуватися від участі у розгляді справи не лише за наявності реальної заінтересованості, а й у випадках, коли сукупність обставин здатна створити обґрунтоване уявлення про можливу необ'єктивність. У такому контексті вирішальним є не суб'єктивне сприйняття суддею власної неупередженості, а зовнішній прояв здійснення правосуддя.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачка у цій цивільній справі включена до затвердженого списку присяжних Баришівського районного суду Київської області та залучається до здійснення правосуддя у цьому ж суді. Такий процесуальний статус сторони, за обставин конкретної справи, об'єктивно впливає на сприйняття незалежності та безсторонності судового розгляду.
За наведених умов забезпечення принципів об'єктивності, рівності сторін та довіри учасників процесу до суду потребує усунення будь-яких чинників, які можуть поставити під сумнів неупередженість судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є випадки, коли він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також наявність інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Так, встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики України неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.
Також суд приймає до уваги, що у відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Згідно з п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в будь-якому спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначив, що особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи безстороннім судом. Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку у демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Таким чином, враховуючи, що відповідачка у цій справі - ОСОБА_2 - залучена до здійснення правосуддя у Баришівському районному суді Київської області, яким здійснюється розгляд цієї цивільної справи (під головуванням судді Цирулевської М. В.), що підтверджується відповіддю керівника апарату суду від 17.02.2026, з метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості головуючої судді, а також забезпечення справедливого, об'єктивного та неупередженого розгляду даної цивільної справи повноважним судом, встановленим законом, суд дійшов переконання, що заява судді Цирулевської М. В. про самовідвід є підставною та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 39, 40, 258-261 ЦПК України, суд
Заяву судді Баришівського районного суду Київської області Цирулевської Марини Володимирівни про самовідвід у цивільній справі № 355/2221/25 (провадження №2/355/2028/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, - задовольнити.
Відвести суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В. від розгляду цивільної справи № 355/2221/25 (провадження №2/355/2028/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Матеріали цивільної справи № 355/2221/25 (провадження №2/355/2028/26) передати до канцелярії Баришівського районного суду Київської області на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА