провадження № 3/294/41/26
справа № 294/7/26
04 березня 2026 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
21.12.2025 близько 18 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно чоловіка ОСОБА_2 , а саме ображала словами нецензурної лайки, погрожувала фізичною розправою, не впускала до будинку на протязі чотирьох днів, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП про що складено протокол серії ВАД № 465953 від 21.12.2025.
У судове засідання з'явилася ОСОБА_1 , повідомила, що у грудні 2025 року її чоловік ОСОБА_2 , отримавши пенсію, зник на кілька днів, після чого прийшов додому в нетверезому стані, почав агресивно себе поводити, стукати до будинку, внаслідок чого у неї виникли побоювання за свою безпеку, у зв'язку з чим вона не пускала його до будинку. ОСОБА_2 викликав поліцію. По приїзду поліція не відбирала у неї будь - яких показань, опитала ОСОБА_2 та поїхала, склавши на неї протокол. Додатково зазначила, що ОСОБА_2 часто влаштовує у будинку сварки, б'є речі, вони живуть в окремих кімнатах, сімейні відносини фактично припинились.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявкисуд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, в редакції Закону України №3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024, настає за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №465953 від 21.12.2025, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та подію від 21.12.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 від 21.12.2025, в яких останній вказав, що 21.12.2025 близько 18 год. 15 хв. по АДРЕСА_1 , його дружина ОСОБА_1 зачинилася в їхньому будинку та не пускала його до будинку через неприязні відносини близько чотирьох днів, та він вимушений був ночувати у знайомих, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зважаючи на таке.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, домашнє насильство, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого.
Тож, законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, з досліджених судом доказів у справі суд не вбачає будь - яких фактичних даних, які б свідчили про завдання потерпілому шкоди будь - якого характеру, сам потерпілий в судове засідання не з'явився, про завдання такої шкоди не зазначив.
Сам факт звернення потерпілого ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.
Сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП у частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому факти підлягають доказуванню.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства та таким за своєю суттю не являється.
Для сімейного насильства має бути виражена безсумнівна жертва і такий же виражений безсумнівний агресор. Якщо такої визначеності немає, обидві сторони демонструють невміння вирішувати конфлікти цивілізовано, гідно, з дотриманням моральних норм, є не домашнім насильством насильство, а конфліктом.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 252, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 465953 від 21.12.2025.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БІЛЕРА