03 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/3767/25 пров. № А/857/30716/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року (судді Калинич Я.М., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Ужгород) у справі №260/3767/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії від 15.04.2025р. ПС №921090805470 в частині виплат пенсії без обмеження, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати пенсію та здійснити виплати пенсії без встановлених обмежень визначених ст.86 Закону України “Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (зі змінами) та ст.2 Закону України №3668 від 08 липня 2011 року “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ОСОБА_1 з дати звернення - 24 липня 2024 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2015 року по справі №299/3414/15-а позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі про скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії та про визнання неправомірними дій - задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі від 06 листопада 2015 року, оформленого протоколом комісії №46 від 06 листопада 2015 року, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ з дня звернення, тобто з 04.11.2015 року.
ОСОБА_1 з 04 листопада 2015 року призначено пенсію за вислугу років, із обмеженнями на підставі ст.2 Закону України №3668 від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
20 травня 2022 року позивач був мобілізований до лав Збройних Сил України, проходячи військову службу, видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 07.07.2023 року.
Позивач звернувся до Чернігівської обласної прокуратури із заявою про отримання довідки про заробітну плату заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, тобто із посади на якій позивач працював до виходу на пенсію, а в подальшому звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області із заявою про перерахунку призначеної йому пенсії.
Відповідач усно відмовив позивачеві у здійсненні такого перерахунку.
Не погоджуючись з таким діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.
14 жовтня 2014 року прийнято Закон України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ), який набрав чинності 15 липня 2015 року, відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
За правилами частин 1, 2 статті 86 Закону № 1697-VІІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до абз. 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Ключовим питаннями у даній справі є встановлення того, чи розповсюджуються на позивачку встановлені Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI) та Законом №1697-VII обмеження розміру пенсії.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформував наступний правовий висновок:
«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.»
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові від 14.05.2024 у справі №460/144/21 та від 13.09.2023 у справі №620/4382/21.
Колегія суддів наголошує, що вищенаведені положення Закону є чинними, неконституційними у встановленому порядку не визнавались, а отже підлягали врахуванню під час перерахунку та виплати пенсії позивача, призначеної згідно Закону України «Про прокуратуру».
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році, в період дії воєнного стану, пенсії призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Відтак, норми постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» не суперечать положенням абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру», яка встановлює максимальний розмір пенсії у обсязі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Фактично, введені статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 представляють собою форму обмеження розміру пенсії, можливість чого прямо передбачена ст. 86 спеціального у межах спірних правовідносин Закону України «Про прокуратуру».
Апеляційний суд наголошує, що позивач з чим погодився суд першої інстанції помилково тлумачить положення Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, вважаючи, що застосування коефіцієнтів дозволяє виплачувати пенсію понад десять прожиткових мінімумів.
Абзац шостий частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» встановлює абсолютне обмеження: максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Це обмеження є нормою закону і має пріоритет над положеннями підзаконних актів.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, прийнята на виконання статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», визначає порядок обчислення пенсій, які перевищують десять прожиткових мінімумів, але не скасовує та не змінює обмеження, встановленого Законом України «Про прокуратуру». Коефіцієнти застосовуються для визначення остаточного розміру виплати в межах законодавчо встановленого максимуму, а не для його подолання. Як звертає увагу апелянт до пенсії позивача не застосовуються коефіцієнти визначені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 № 1.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 73 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене та перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає такі суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову, з вищевикладених мотивів, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 380/7330/21, від 26.01.2023 у справі № 580/5427/21, від 29.06.2023 у справі № 140/2530/21, від 07.06.2023 у справі № 580/5810/20, від 30.03.2023 у справі № 580/5239/20, від 21.04.2023 у справі № 620/4962/21, від 19.09.2023 у справі № 420/14885/21, від 01.05.2023 у справі № 200/4964/21, від 09.05.2023 у справі № 300/3407/20, від 11.01.2024 у справі № 200/7169/21, від 28.02.2024 у справі № 240/20830/21 від 24.06.2024 у справі № 580/4286/20, від 29.07.2025 у справі №420/3345/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №260/3767/25 - скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
С.П. Нос
Повний текст постанови складено 03.03.2026