Справа № 287/241/26
провадження 3/287/1724/26
04 березня 2026 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 19.07.2006 Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області, за ч. 4 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА
№ 1191081 від 04.02.2026 встановлено, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та вихованню сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з кінця вересня 2025 року і по 03.02.2026 організував виконавців замовлень на території Київської, Миколаївської та Вінницької областей, які фотографували вулиці та під'їзди будинків, у яких проживали військовослужбовці, за що отримував грошові кошти. Від подальшої співпраці із спецагентами російської федерації неповнолітній ОСОБА_2 самостійно відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 184 КУпАП.
У судовому засідання ОСОБА_1 вину визнала. Повідомила суд, що її син ходить до 9 класу, гарно навчається в школі, вважала, що приділяє достатньо часу для його виховання. Як їй пізніше стало відомо, її син у застосунку «Telegram» він переписку з незнайомими людьми, які періодично скидали йому на телефон певні завдання щодо фотографування під'їздів будинків, у яких, нібито проживають боржники. Вона помітила, що у сина з'явились кишенькові гроші, на що він повідомляв, що заробив їх шляхом допомоги іншим у відновленні ігрових акантів. Коли зрозумів, що це можуть бути спецагенти російської федерації, сам відмовився він подальшого спілкування у застосунку «Telegram». Про даний факт вона дізналася від працівників Служби безпеки України.
Заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши адміністративні матеріали, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст. 251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 4 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність
З аналізу вищенаведених норм закону убачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 184 КУпАП, окрім вказаного у ст. 256 КУпАП, обов'язково має бути зазначено конкретну статтю КК України, ознаки якої містяться у діянні неповнолітнього, із викладенням фактичних обставин, що підтверджують наявність таких ознак.
Водночас посадовою особою, яка склала протокол, суть інкримінованого правопорушення викладено неповно: не конкретизовано статтю Кримінального кодексу України, ознаки якої, на думку органу, містяться у діянні неповнолітнього ОСОБА_1 , а також не наведено фактичних даних, які б свідчили про наявність у його діях складу відповідного кримінального правопорушення.
Крім того, до протоколу не долучено жодних доказів на підтвердження внесення відомостей за вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомостей про стан досудового розслідування кримінального провадження (за його наявності), а також даних щодо встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, та правової кваліфікації таких дій за Кримінальним кодексом України.
З огляду на те, що кримінальна відповідальність за окремі правопорушення настає з 14-річного віку, відсутність належної правової кваліфікації та відповідних доказів унеможливлює встановлення наявності в діях батьків неповнолітнього ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП, та, відповідно, виключає можливість об'єктивного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, з урахуванням наведених обставин та відсутності у матеріалах справи належних і допустимих доказів, які б підтверджували неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, суд доходить висновку, що у провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Г. П. Нижник