Єдиний унікальний номер № 285/2843/25
Провадження № 1-кп/0285/275/26
04 березня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Звягель в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 285/2843/25 (12024060000000891) за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армавір Краснодарського краю Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 255-1 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Лобаново, Джанкойського району АРК, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. В. Молодьків, Новоград-Волинського району, Житомирської області, громадянки України, проживаючої АДРЕСА_3 , не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України
установив:
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , оскільки строк дії запобіжного заходу спливає, розгляд кримінального провадження не розпочався та продовжують існувати ризики, враховані при обранні йому запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечили проти продовження строків тримання під вартою, просять змінити запобіжний захід на домашній арешт і як альтернативу визначити запобіжний захід у виді застави.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під вартою, суд приймає до уваги те, що вони обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у разі зміни їм запобіжного заходу на більш м'який, можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Суду не надано доказів наявності у обвинуваченого хвороб, які унеможливлюють тримання їх під вартою.
Твердження захисту про безпідставність продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під вартою у зв'язку з недоведеністю ризиків, а також посилання на заміну запобіжного заходу на більш м'який, суд вважає необґрунтованими. Стороною захисту не надано суду належних доказів, які б давали підстави для заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Підстав змінити запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою на час розгляду кримінального провадження - не має. Ризики, які зазначені в клопотанні існують і залишаються актуальними та вони виключають можливість зміни його на більш м'який.
Суд звертає увагу, що стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , не змінилися з часу попереднього продовження строку дії запобіжного заходу, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині.
З огляду на наведене клопотання прокурора є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи зазначені обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини кримінального правопорушення, особи обвинувачених та всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність визначення обвинуваченим застави, достатньої для забезпечення виконання ними обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_7 заставу у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ОСОБА_8 у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків та зумовити їх належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч. ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, на обвинувачених будуть покладені такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 27, 107, 177-178, 369, 371, 372 КПК України, суд
постановив:
Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.05.2026 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, визначених КПК України. Визначити розмір застави 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 513 440 грн. у національній грошовій одиниці.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків, визначених КПК України. Визначити розмір застави 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 385 080 грн. у національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самими обвинуваченими так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA 758201720355229001500000277, код отримувач: 26278626, Отримувач: ДКСУ м. Київ.
У разі внесення застави покласти на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 такі обов'язки:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживають чи перебувають, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
-не спілкуватися, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі невиконання ними покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу..
Ухвала може буту оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий: