Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2677/25
Провадження № 2/935/342/26
Іменем України
03 березня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі судді Щербаченко І.В., зі секретарем судового засідання Кумечко С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
До Коростишівського районного суду Житомирської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг партнерс» заборгованість за Договором № 3176109 від 09.11.2020 у розмірі 19 680,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3176109.
Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 6000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.
26.08.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір № 26082021 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 3176109.
23.05.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу № 23/05/24 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 3176109.
Відповідач належним чином не виконала своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів за кредитним договором № 3176109 від 09.11.2020, а тому за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 19 680,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 13680,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 січня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , скеровувалась ухвала про відкриття провадження рекомендованою поштовою кореспонденцією, та як вбачається із повідомленням відповідач судову кореспонденцію отримала.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.11.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту було укладено кредитний договір № 3176109, який укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума кредиту становить 6000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 30 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівкові формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.
26.08.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір № 26082021 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 3176109.
23.05.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг партнерс» було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 3176109.
Відповідно до квитанції ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» за № 18575-1327-139313459 на картку НОМЕР_1 09.11.2020 20:24:08 перераховано 6000,00 грн. № транзакції 878031199.
Згідно розрахунку заборгованості позивача, відповідач має заборгованість за кредитним договором № 3176109 від 09.11.2020 у розмірі 19 680,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 13 680,00 грн. - проценти.
Судом встановлено, що кредитний договір № 3176109 був укладений шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (С415575).
Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов'язаний його виконувати в повному обсязі.
Відповідно до умов цього договору відповідач отримав грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. строком на 30 днів.
У постанові від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача за вищевказаним договором, виходить за межі строку дії договору.
Суд, маючи сумніви у правильності розрахунку, наданому позивачем, вважає за необхідне самостійно визначити дійсний розмір заборгованості відповідно до умов кредитного договору.
Оскільки за умовами договору нарахування відсотків за користування кредитом мало здійснюватися виключно в період з 09.11.2020 до 09.12.2020, виходячи із розміру кредиту 6000,00 грн., процентної ставки 1,9 %, строку дії договору 30 днів, заборгованість за відсотками має становити 3420,00 грн.
Щодо заборгованості за тілом кредиту, яка становить 6000,00 грн., враховуючи відсутність доказів щодо їх повного чи часткового погашення відповідачем, суд приходить до висновку про порушення прав позивача з боку останньої, що полягає у неповерненні коштів за кредитним договором у цій сумі, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатила, а тому позовні вимоги позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 3176109 від 09.11.2020 в розмірі 9420,00 грн., що складається з: 6000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 3420,00 грн. - заборгованість за відсотками за користування позикою.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд дійшов з наступного.
Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).
До позовної заяви ТОВ «Факторинг Партнерс» долучено: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, разом із тарифами на послуги; заявку на надання юридичної допомоги № 1168 від 01.09.2025 року, витяг з Акту № 19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року, відповідно до яких сума оплати за надані адвокатські послуги становить 9 000,00 гривень та понесена позивачем.
Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4307,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1159,36 грн.
Керуючись 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 207, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за Договором № 3176109 від 09.11.2020 в розмірі 9 420,00 грн. (дев'ять тисяч чотириста двадцять грн. 00 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 1159,36 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4307,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521);
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя І.В. Щербаченко