Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/3172/2026
м. Київ Справа № 370/3668/24
04 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Мельник Вероніки Сергіївнина рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Косенко А.В. у цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») в особі представника Підлетейчука М.М., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1228-0356 від 25 червня 2023 року в розмірі 15 755 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3900 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами -11 855 гривень; та стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1228-0356 (надалі за текстом - «Кредитний договір»).
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував Відповідачу суму кредиту в розмірі 4 000 грн. на платіжну картку.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованостіза Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 06 жовтня 2025 року представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Мельник В.С.подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір № 1228-0356 від 25 червня 2023 року був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".
Відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1228-0356 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.
На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A9003 для підписання кредитного договору № 1228-0356 від 25 червня 2023 року.
Після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі направила екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом при реєстрації, а саме: voronnatalka@gmail.com (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта).
На підтвердження укладання кредитного договору № 1228-0356 від 25 червня 2023 року відповідачем з ТОВ «Укр Кредит Фінанс»було надано до суду електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «А9003». Зазначаємо, що матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
У розділі 12 «Реквізити Сторін» кредитного договору № 1228-0356 від 25 червня 2023 року зазначено, що договір засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
Відповідач підписав кредитний договір № 1228-0356 від 25 червня 2023 року відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9003, а Позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що Кредитний договір № 1228-0356 від 25 червня 2023 року укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Окрім того, зазначає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс»не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 від 02.12.2019 року про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн., на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс»через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Перерахування відповідачу суми кредиту за Кредитним договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а не безпосередньо ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року Договору № 4010 від 02 грудня 2019 року про надання послуг в системі LiqPay, у відповідності до умов якого (пункт 1.1.) цей Договір регулює відносини АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно з якими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням ТОВ «Укр Кредит Фінанс», на банківські картки Платників. Пунктом 1.3. Договору передбачено під «Системою LiqPay» у цьому Договорі Сторони погодили вважати платіжний сервіс АТ КБ «ПРИВАТБАНК», призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп'ютерів та/або інших мобільних пристроїв.
01 листопада 2025 року до Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Целікова В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що наведена апеляційна скарга є не обґрунтованою, а рішення суду першої інстанції такім що не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга такою що не підлягає задоволенню.
Вказує, що апеляційна скарга не містить нових аргументів що до підтвердження укладення Кредитного договору та погодження усіх істотних умов договору.
Окрім того, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач та довідка не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, а відповідно не є належним та допустимим доказом предмету доказування. Наразі позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу що саме відповідач отримав та користувався грошовими коштами по договору.
Зазначає, що позивач не врахував що сума кредиту вже сплачена, як то сам стверджує позивач у своєму розрахунку заборгованості, а тому позивач не може повторно вимагати сплати кредиту від відповідача, а відсотки за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем .
На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить в задоволенні апеляційної скарги відмовитив повному обсязі. Окрім того, стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1228-0356.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Позивач вказує, що (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс»через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Разом з тим, вказаний доказ не підтверджує факт отримання відповідачем коштів на підставі укладеного договору та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач, а отже є неналежним.
Матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач володів або користувався банківською карткою НОМЕР_1 , даний номер не є повним.
Позивач також не просив суд витребувати ухвалою суду в емітента карти НОМЕР_1 інформацію про факт зарахування коштів, дату зарахування коштів та їх суму.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши на явні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за недоведеністю надання кредиту відповідачу.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1228-0356 від 25 червня 2023 рокуТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало власну довідку про перерахування суми кредиту № 1228-0356 від 25 червня 2023 року та лист АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів ТОВ «Укр Кредит Капітал» його клієнтам через систему платежів LigPaу. Проте, вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які створені безпосередньо під час банківської операції по перерахуванню коштів. У них не зазначені повні дані щодо рахунку, на який здійснювався переказ коштів.
В довідці ТОВ «Укр Кредит Капітал № 1228-0356 від 25 червня 2023 року та листі АТ КБ «ПриватБанк» про здійснення перерахування коштів на певні рахунки зазначено про переказ 25 червня 2023 рокуна рахунок НОМЕР_1 коштів в розмірі 4 000,00 грн.
Разом з тим, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало суду жодних доказів на підтвердження належності рахунку НОМЕР_1 саме відповідачу та надходження на його особистий рахунок грошових коштів на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1228-0356 від 25 червня 2023 року.
Клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував відповідну картку, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не заявляло.
Власна довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1228-0356 від 25 червня 2023 року та розрахунок заборгованості за кредитним договором не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання відповідачеві кредитних коштів.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало суду першої інстанції і доказів існування правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк» та їх змісту, яке, згідно доводів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача.
До апеляційної скарги представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» долучив копію укладеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк» договору від 02 грудня 2019 року № 4010 про надання послуг в системі LiqPay. Копія вказаного договору не надавалася суду першої інстанції. Долучаючи вказаний документ до апеляційної скарги, представник позивача не довів наявності у нього поважних причин ненадання цього доказу суду першої інстанції. З урахуванням положень 367 ЦПК України, копія вказаного договору не підлягає прийняттю апеляційним судом.
Статтею 13 ЦПК України передбачено принцип диспозитивної цивільного судочинства.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд надав належну оцінку наданим позивачем доказам, зокрема, і довідці ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1228-0356 від 25 червня 2023 рокута довідці (листу) АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів ТОВ «Укр Кредит Капітал» його клієнтам через систему платежів LigPay. Доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо стягнення з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно з ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та доведеним.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником відповідачанадано Додаток № 6 від 31 жовтня 2025 року до Договору № 240129-1 від 29 січня 2024 року, а саме узгоджений перелік посуг.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, на що неодноразово наголошувалося Верховним Судом.
В свою чергу, суд не може прийняти до уваги наданий представником відповідача Додаток № 6 від 31 жовтня 2025 року до Договору № 240129-1 від 29 січня 2024 року, як підтвердження витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, коллегія судів дійшла висновку, що представником відповідача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на надання професійної правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Мельник Вероніки Сергіївни- залишити без задоволення.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року- залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий Судді: