Справа № 296/2147/26
1-кс/296/964/26
Іменем України
про арешт майна
26 лютого 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання слідчого СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12026060640000127 від 06.02.2026, за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,-
24.02.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання слідчого СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 в якому слідчий просить накласти арешт на майно в кримінальному провадженні №12026060640000127 від 06.02.2026, за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, а саме:
-предмет, зовні схожий на револьвер з маркуванням « НОМЕР_1 »;
-мобільний телефон марки та моделі «Iphone 13 Pro max» в корпусі чорного кольору та силіконовому чохлі зеленого кольору ІМЕІ : НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ;
-банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , банківську карту АТ «Універсалбанк (монобанк)» № НОМЕР_7 , банківську карту АТ «Універсалбанк (монобанк)» № НОМЕР_8 , банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 ;
-автомобіль марки та моделі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 ;.
що було вилучене під час обшуку транспортного засобу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12026060640000127 від 06.02.2026, за ч. . 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2026 близько 20:10 ОСОБА_4 , попередньо домовившись про зустріч із ОСОБА_8 та за його добровільною згодою, сів на заднє ліве пасажирське сидіння автомобіля «VOLVO XC90», д.н.з. НОМЕР_11 , чорного кольору, припаркованого по вул. Шевченка, 102 у м. Житомирі, за кермом якого перебував ОСОБА_8 .
Перебуваючи в салоні, ОСОБА_4 , діючи умисно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаного з погрозою застосування небезпечного для життя чи здоров'я насильства, дістав із сумки предмет, схожий на ніж, який потерпілий сприйняв як реальну загрозу, а також металеві кайданки, які кинув на ноги водієві та наказав пристебнутися до керма. Однак ОСОБА_8 відчинив дверцята, залишив автомобіль і втік.
Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, пересів на водійське сидіння автомобіля з увімкненим двигуном та поїхав по вул. Шевченка у напрямку вул. Східної в м. Житомирі, незаконно заволодівши транспортним засобом вартістю 1 098 485, 76 грн.
20.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/1692/26 від 16.02.2026 було проведено обшук транспортного засобу марки та моделі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час якого вилучено:
-предмет, зовні схожий на револьвер з маркуванням « НОМЕР_1 »;
-мобільний телефон марки та моделі «Iphone 13 Pro max» в корпусі чорного кольору та силіконовому чохлі зеленого кольору ІМЕІ : НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ;
-банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , банківську карту АТ «Універсалбанк (монобанк)» № НОМЕР_7 , банківську карту АТ «Універсалбанк (монобанк)» № НОМЕР_8 , банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 ;
-сам автомобіль «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 ;
20.01.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026060640000127 від 06.02.2026, за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
21.02.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідча ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав вказаних в клопотанні. Також вона повідомила, що ОСОБА_4 05.02.2026 на своєму автомобілі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 був зафіксований камерами безпечного міста, ними зокрема зафіксовано, як він пересувався містом, залишив автомобіль у безпечному місці та ймовірно дістався до вул. Шевченка, 102 у м. Житомирі де вчинив насильницькі дії відносно потерпілого та заволодів його автомобілем. Наразі 20.02.2026 ОСОБА_4 пред'явлено підозру за ч.3 ст.289 КК України, а тому вилучене майно необхідно арештувати з метою збереження речових доказів.
Представник власника майна та сам ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти накладення арешту на майно, зокрема банківські картки та автомобіль. Колесник вказав, що картки він використовував для отримання грошового забезпечення, вони були в нього в гаманці, що був на мобільному телефоні, який теж вилучили. Автомобіль йому потрібен щоб діставатися до місця роботи, він є військовим, а тому має бути вчасно на службі. Щодо револьваера то він не є зброєю, вільно використовується в побуті та був йому подарований для тренувань зі стрільби.
Вислухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12026060640000127 від 06.02.2026, за ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України де підозрюваним за ч.3 ст.289 КК України є ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2026 близько 20:10 ОСОБА_4 , попередньо домовившись про зустріч із ОСОБА_8 та за його добровільною згодою, сів на заднє ліве пасажирське сидіння автомобіля «VOLVO XC90», д.н.з. НОМЕР_11 , чорного кольору, припаркованого по вул. Шевченка, 102 у м. Житомирі, за кермом якого перебував ОСОБА_8 .
Перебуваючи в салоні, ОСОБА_4 , діючи умисно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаного з погрозою застосування небезпечного для життя чи здоров'я насильства, дістав із сумки предмет, схожий на ніж, який потерпілий сприйняв як реальну загрозу, а також металеві кайданки, які кинув на ноги водієві та наказав пристебнутися до керма. Однак ОСОБА_8 відчинив дверцята, залишив автомобіль і втік.
Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, пересів на водійське сидіння автомобіля з увімкненим двигуном та поїхав по вул. Шевченка у напрямку вул. Східної в м. Житомирі, незаконно заволодівши транспортним засобом вартістю 1 098 485,76 грн.
20.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/1692/26 від 16.02.2026 було проведено обшук транспортного засобу марки та моделі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході якого було виявлено та вилучено:
-предмет, зовні схожий на револьвер з маркуванням « НОМЕР_1 »;
-мобільний телефон марки та моделі «Iphone 13 Pro max» в корпусі чорного кольору та силіконовому чохлі зеленого кольору ІМЕІ : НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ;
-банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , банківську карту АТ «Універсалбанк (монобанк)» № НОМЕР_7 , банківську карту АТ «Універсалбанк (монобанк)» № НОМЕР_8 , банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 ;
-автомобіль марки та моделі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 ,
20.01.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026060640000127 від 06.02.2026, за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
21.02.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу. При цьому слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку чи наявний склад кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 189 ч. 3 ст. 289 КК України.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, яке відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, а саме на :
-мобільний телефон марки та моделі «Iphone 13 Pro max» в корпусі чорного кольору та силіконовому чохлі зеленого кольору ІМЕІ : НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
При цьому слідчий суддя виходить з наступного.
Електронні сліди - це інформація, зафіксована в цифровому форматі, що міститься в електронно-обчислювальних машинах та інших цифрових пристроях, створених на основі їхніх технологій, у засобах рухомого радіотелефонного зв'язку і на різних носіях цифрової інформації, причинно пов'язана з подією злочину, що дозволяє встановити обставини вчиненого і злочинця.
Пристроями, що містять електронні сліди злочину, які можуть використовуватися для встановлення обставин злочину та розшуку особи, яка його вчинила, зазвичай, є: мобільні телефони без підтримки сучасних додатків і смартфони, які підтримують такі додатки; стаціонарні комп'ютери, ноутбуки, нетбуки, планшети та інші малогабаритні комп'ютери; різні електронні гаджети (як-от, багатофункціональні електронні годинники, пульсоміри, крокоміри тощо); елементи інфраструктури інформаційно-комунікаційних мереж і операторів, що надають послуги зв'язку (сервери тощо); автомобільні відеореєстратори; GPS-навігатори та ін.
Отже, мобільний телефон міг зберегти в собі електронні сліди за допомогою яких можна встановити причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, що інкримінуються чи можуть йому в подальшому інкримінуватися.
Щодо банківських карток.
Як вже зазначалось речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з цим, нормами КПК України не передбачено накладення арешту на пластикові банківські картки. Арешт може бути накладений на будь-який тип рахунку (картковий, депозитний, поточний) відповідно до Постанови НБУ №163 від 29.07.2022 року, а не на пластикову картку, яка є лише інструментом для доступу до банківських рахунків.
Отже, вищевказані банківські картки, які були вилучені у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мають ознак речового доказу для кримінального провадження № 12026060640000127 від 06.02.2026, передбачених ст.98 КПК України, а тому підстав для накладення арешту на них, як речові докази, у слідчого судді не має.
Щодо предмету, зовні схожого на револьвер з маркуванням «ХК-8421311»
На даному етапі кримінального провадження слідчим не надано належних та допустимих доказів того, що вказаний предмет є вогнепальною зброєю у розумінні закону, знаряддям вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень чи містить на собі сліди злочину, або іншим чином відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України. Відсутні також відомості про призначення та проведення відповідної експертизи, яка б підтвердила його належність до категорії заборонених у цивільному обігу предметів.
Крім того, кримінальне провадження № 12026060640000127 від 06.02.2026 здійснюється за ознаками ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, тоді як відомості про кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним поводженням зі зброєю (зокрема, за ст. 263 КК України), до ЄРДР не внесені. За відсутності відповідної правової кваліфікації та даних про те, що зазначений предмет є об'єктом кримінально протиправних дій у межах цього провадження, підстави вважати його речовим доказом відсутні.
Також слідчим суддею враховано, що за матеріалами кримінального провадження підозрюваний "ймовірно" використовува ніж
Отже, з огляду на недоведеність відповідності вилученого предмета критеріям речового доказу та відсутність у ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом зброї, підстав для накладення арешту на предмет, зовні схожий на револьвер з маркуванням « НОМЕР_1 », слідчий суддя не вбачає.
Щодо арешту автомобіля.
Сам по собі факт користування підозрюваним цим автомобілем не свідчить, що він є речовим доказом у цій конкретній справі . Так і під час обшуку в ньому нічого забороненого не знайдено, що в свою чергу також робить неможливим визнання його речовим доказом лише через те, що ним користувався підозрюваний 05.02.2026
Отже, в задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль марки та моделі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 , власником якого є ОСОБА_4 , 25.08.1996 слідчий суддя відмовляє, оскільки він знову ж таки не відповідає критерію речового доказу за ч. 4 ст. 189 ч. 3 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні № 12026060640000127 від 06.02.2026, встановленому ст.98 КПК України .
Таким чином вважаю, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню та накладення арешту на майно (як на речовий доказ) з забороню відчуження, користування чи розпорядження майном.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 20.02.2026, під час обшуку транспортного засобу марки та моделі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 , яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026060640000127 від 06.02.2026, а саме :
-мобільний телефон марки та моделі «Iphone 13 Pro max» в корпусі чорного кольору та силіконовому чохлі зеленого кольору ІМЕІ : НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
заборонивши відчуження, користування та розпорядження щодо вказаного майна.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Негайно повернути тимчасово вилучене під час обшуку транспортного засобу марки та моделі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 та яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-предмет, зовні схожий на револьвер з маркуванням « НОМЕР_1 »;
-банківські карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , АТ «Універсалбанк (монобанк)» № НОМЕР_7 , АТ «Універсалбанк (монобанк)» № НОМЕР_8 , АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 ;
-автомобіль марки та моделі «Alfa Romeo 159» в кузові чорного кольору з д. р. н. НОМЕР_10 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1