Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8712/2026 Доповідач - Кафідова О.В.
м. Київ Справа № 761/21976/21
04 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кафідової О.В.
суддів: Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Осаулова А.А., у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козленко Вікторія Вікторівна про визнання договору дарування недійсним,-
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2023 року позовну заяву АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козленко Вікторія Вікторівна про визнання договору дарування недійсним задоволено.
Визнано недійсним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козленко В.В. 10 червня 2019 року, реєстровий номер № 349.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір по 1 135,00 грн. з кожного.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 16 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Також в апеляційній скарзі просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарженнярішення суду, посилаючись на те, що копію повного тексту рішення отримав 09 лютого 2026 року під час консультації з адвокатом у вигляді роздруківки з сайту реєстр судових рішень.
Однак, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, суддя вважає, що апеляційне провадження не може бути відкрито, виходячи з такого.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Чинний Цивільний процесуальний кодекс не містить визначення терміну «обставин непереборної сили».
Визначення «обставини непереборної сили» дається в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні»
Так, відповідно до ч. 2 ст. 14-1 цього Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Слід зазначити, що Верховний Суд в своїх рішення неодноразово наголошує, що поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи, чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює сукупність обставин на свій розсуд (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2020 року по справі № 638/13008/18 (провадження № 61-2607св19), постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 2-1368/07 (провадження № 61-6923св19).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Шевченківського районного суду м. Києва ухвалено 29 вересня 2023 року.
Повний текст рішення був складений 04 жовтня 2023 року.
Апеляційна скарга подана 16 лютого 2026 року, тобто після спливу одного року з моменту виготовлення повного тексту рішення та оприлюднення рішення в ЄДРСР,
При цьому, відповідач ОСОБА_1 є стороною у справі, і був належним чином повідомлений про розгляд справи, також приймав участь в судових засіданнях.
Положення ст. 358 ЦПК України передбачають можливість поновлення строків на апеляційне оскарження лише у випадку, коли особа, не була повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки та у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Також слід зазначити, що сторона у справі має цікавитися станом розгляду справи. Крім того, дані про хід розгляду справи є доступними для сторін у справі, як при безпосередньому зверненні до суду, так і через мережу інтернет. Про розгляд справи в суді першої інстанції позивач була обізнана належним чином, була присутня в судовому засіданні, однак більше року не цікавились ходом та результатами розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
З урахуванням того, що ч. 2 ст. 358 ЦПК України містить імперативну вказівку для суду як він має діяти у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення і з матеріалів справи не вбачається обставин, визначених п.1, п.2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Осаулова А.А., у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козленко Вікторія Вікторівна про визнання договору дарування недійсним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: