справа № 754/9013/23
головуючий у суді І інстанції Галась І.А.
провадження № 22-ц/824/136/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
04 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -
У липні 2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 звернулися до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просили суд:
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, що виникла у кв. АДРЕСА_1 27 квітня 2023 у розмірі 238 485 грн 75 коп. та витрати на проведення оцінки у сумі 12 000 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, що виникла у кв. АДРЕСА_1 27 квітня 2023 у розмірі 238 485 грн 75 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, що виникла у кв. АДРЕСА_1 27 квітня 2023 у розмірі 238 485 грн 75 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, що виникла у кв. АДРЕСА_1 27 квітня 2023 у розмірі 238 485 грн 75 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в порядку розподілу судових витрат у справі 2 504 грн 86 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 400 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в порядку розподілу судових витрат у справі 2 384 грн 86 коп. судового збору.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в порядку розподілу судових витрат у справі 2 384 грн 86 коп. судового збору.
Позов обґрунтовано тим, що 27 квітня 2023 року на балконі квартири АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла пожежа, яка розповсюдилась на інші приміщення.
Внаслідок пожежі було пошкоджено належну ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 на праві спільної власності квартиру АДРЕСА_2 у цьому ж будинку та майно, що знаходилось у квартирі. Цей факт підтверджується листом Деснянського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві №712901-274/712901 від 04 травня 2023 року та листом Деснянського ГУ НПУ у м. Києві №К-1433/125/49/-2023 від 05 травня 2023 року. Відповідно до акта про пожежу від 27 квітня 2023 року, який складений відділом ЗНС та ЗЦЗ Деснянського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, причиною пожежі є необережне поводження з вогнем.
Позивач ОСОБА_3 вимушена була звернутися до ТОВ «Агентство експертної оцінки України» для визначення експертної грошової оцінки вартості проведення відновлювального ремонту квартири.
Відповідно до звіту про оцінку проведення відновлювального ремонту від 18 травня 2023 року, складеного ТОВ «Агентство експертної оцінки України», вартість ремонтно-відновлювальних робіт на усунення позивачами пошкоджень, заподіяних в результаті пожежі, становить 953 943 грн.
Враховуючи те, що частки права власності на квартиру АДРЕСА_3 є рівними, заподіяна їм шкода є рівною та складає по 238 485 грн 75 коп. (953 943 грн/4).
У зв'язку із проведенням експертної грошової оцінки вартості проведення відновлювального ремонту позивачем ОСОБА_3 понесені витрати у розмірі 12 000 грн, що підтверджується договором № 15 від 05 травня 2023 року між позивачем ОСОБА_3 та ТОВ «Агентство експертної оцінки України» та квитанції № 16 від 18 травня 2023 року на суму 12 000 грн.
02 червня 2023 року позивачами надіслано на адресу відповідачів вимоги-претензії щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пожежі, які не були вручені відповідачам та повернуті відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Станом на дату подання позову відповідачами не було відшкодовано завдану матеріальну шкоду (збитки) позивачам.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп. та витрати на проведення оцінки у розмірі 4 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп. та витрати на проведення оцінки у розмірі 4 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп. та витрати на проведення оцінки у розмірі 4 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 79 495 грн 25 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди позивачі не надали належних та допустимих доказів, з яких можна було б встановити дійсну вартість ремонтно-будівельних робіт з відновлення нерухомого майна. Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується факт пошкодження покрівлі та стелі в частині житлового будинку, яка належить позивачам.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 800 грн та судовий збір у розмірі 834 грн 67 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 800 грн та судовий збір у розмірі 834 грн 67 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 800 грн та судовий збір у розмірі 834 грн 67 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду скасувати частково та ухвалити у справі нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі у розмірі 8 000 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі у розмірі 8 000 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі, у розмірі 8 000 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі у розмірі 8 000 грн. У іншій частині позовних вимог апелянт просив відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання вини ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Апелянт вказує, що через необережне поводженням з вогнем його діями було завдано збитків.
Додатково вказує, що пожежа сталась не з вини ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , вони також є постраждалими від пожежі та своєї вини у заподіянні пожежі не визнають.
Отже, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що у необережному поводженні з вогнем винні одночасно три особи, є помилковим.
Зазначає, що не погоджується з сумою, яку визначив суд першої інстанції, що підлягає стягненню, а саме: 79 495 грн 25 коп. х 4 х 3 = 953 943 грн.
Посилається на те, що суд першої інстанції визнав звіт про оцінку проведення відновлювального ремонту від 18 травня 2023 року, складеного ТОВ «Агентство експертної оцінки України» неналежним та недопустимим доказом, але фактично стягнув усю суму зазначену у цьому звіті.
Вказує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить достатнього обґрунтування того, що позивачі довели наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та наслідком такої протиправної поведінки.
Зазначає, що середня вартість квартири у цьому будинку становить 1 526 000 грн.
Як видно з фотографій долучених до звіту про оцінку проведення відновлювального ремонту у позивачів пошкоджений лише балкон, при цьому усі речі в квартирі вціліли та придатні до подальшого використання.
Таким чином, ремонтні роботи балкону не можуть становити більше половини вартості самої квартири. Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
Враховуючи ці обставини, дійсну вартість ремонтно-будівельних робіт з відновлення нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , вважає належним розмір відшкодування шкоди позивачам у загальній сумі 32 000 грн.
Щодо правомірності стягнення коштів за виготовлення звіту про оцінку пожежі апелянт вказує, оскільки суд першої інстанції визнав звіт про оцінку проведення відновлювального ремонту від 18 травня 2023 року, складеного ТОВ «Агентство експертної оцінки України» неналежним та недопустимим доказом то підстав для стягнення коштів у сумі 12 000 грн за її проведення у суду не було.
Від представника позивачів - адвоката Клюско Р.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відзив обґрунтовано тим, що оскільки відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_5 то вони несуть солідарний обов'язок щодо відшкодування завданих пожежею матеріальних збитків позивачам.
Заява ОСОБА_1 про те, що заподіяння шкоди відбулося виключно з його вини не підтверджена жодними доказами.
Вказує, що відповідачами не надано доказів на спростування поданих позивачами доказів завданої шкоди, не заявлено клопотання про призначення судової пожежно-технічної експертизи.
Відповідач ОСОБА_6 та її представник - адвокат Бешлега А.В. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Представник позивачів - ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року оскаржується лише ОСОБА_1 в частині стягнутої матеріальної шкоди, що перевищує 32 000 грн, тому предметом апеляційного перегляду є оскаржуване рішення лише у частині вимог, що стосуються ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 .
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не оскаржується, а апелянт ОСОБА_1 не наділений повноваженням діями в їх інтересах, тому апеляційним судом рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не перевіряється.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та членам її сім'ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 належить на праві приватної спільної власності в рівних долях квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 07 жовтня 2004 року (а.с. 12 т. 1).
Відповідно до довідки від 15 травня 2023 року, виданої КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», згідно з даними реєстрових книг бюро квартира АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у рівних долях (а.с. 92 т. 1).
27 квітня 2023 року о 04 год. 03 хв. в 16-поверховому житловому будинку по АДРЕСА_6 , у першому під'їзді на першому поверсі на балконі квартири АДРЕСА_5 сталася пожежа, що підтверджується актом про пожежу від 27 квітня 2023 року, складеного комісією у складі провідного інспектора відділу ЗНС та ЗЦЗ Деснянського РУ ГУ ДСНС України у м. Києва лейтенанта служби цивільного захисту Смовжа Д.В. громадянки ОСОБА_9 , громадянина ОСОБА_10 .
У квартирі АДРЕСА_2 пожежею пошкоджено вікна, зовнішнє та внутрішнє оздоблення балкону, особисті речі, закопчено стелю та стіни (а.с. 13-14 т. 1).
Відповідно до листа Деснянського ГУ НПУ у м. Києві №К-1433/125/49/-2023 від 05 травня 2023 року встановлено, що на першому поверсі багатоповерхового будинку АДРЕСА_6 виникла пожежа. З'ясовано, що пожежа виникла на балконі квартири АДРЕСА_7 та розповсюдилась на інші приміщення. Наслідком пожежі є пошкодження майна власників квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_8 вищевказаного будинку. Відповідно до Звіту про причини виникнення пожежі ймовірною причиною пожежі, яка стала 27 квітня 2023 року за адресою: АДРЕСА_6 , в 16-ти поверховому житловому будинку, а саме в квартирі АДРЕСА_5 (на балконі) - необережне поводження з вогнем. Слідів навмисного підпалу не виявлено. З метою проведення перевірки та прийняття рішення згідно до вимог чинного законодавства вказана інформація внесена до ІКС ІПНП (єдиного обліку Деснянського УП ГУНП у м. Києві) за № 16232 від 27 квітня 2023 року. У зв'язку з відсутністю даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення, та неможливістю у зв'язку з цим внести відповідну інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вказане звернення (ЄО №16232 від 27 квітня 2023 року) розглянуто відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 11 т. 1).
Листом від 04 травня 2023 року Деснянським районним управлінням Головного управління ДСНС України у м. Києві підтверджено факт пожежі, яка виникла 27 квітня 2023 року на балконі квартири АДРЕСА_5 шістнадцяти поверхового будинку з розповсюдженням на балкон квартири АДРЕСА_3 (а.с. 10 т. 1).
Відповідно до Звіту про оцінку майна проведення відновлювального ремонту квартири після пожежі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , становить 953 943 грн.
02 червня 2023 року позивачами надіслано в адресу відповідачів вимоги-претензії щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пожежі, які не були вручені відповідачам та повернуті відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 40 т. 2).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 грудня 2024 року, виданого державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної контори, спадкоємцем ОСОБА_1 є його син - ОСОБА_2 , спадщина, на яку видано Свідоцтво, складається із 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_9 (а.с. 69 т. 2).
Згідно з довідкою від 28 липня 2025 року, виданою П'ятнадцятою Київською державною конторою, спадкоємцем щодо майна померлого ОСОБА_1 є його син - ОСОБА_2 (а.с. 150 т. 2).
У судовому засіданні 03 грудня 2025 року протокольною ухвалою апеляційного суду ОСОБА_2 залучено у якості правонаступника померлого відповідача ОСОБА_1 .
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
У пункті 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Таким чином шкода, заподіяна майну фізичної особи підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, за умови наявності складу правопорушення.
Як вбачається з апеляційної скарги співвласника квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , наявність його вини у заподіяні шкоди не останнім спростовується, а визнається. Оскільки з матеріалів справи, акту про пожежу, вбачається, що причиною пожежі є необережне поводження з вогнем, а особа/особи не встановлені, то апеляційний суд відхиляє визнання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі того факту, що саме він здійснив дії щодо необережного поводження з вогнем.
На підтвердження наявності та розміру шкоди, як елементу складу правопорушення, позивачами надано звіт ТОВ «Агентство Експертної Оцінки України» про оцінку майна від 05 травня 2023 року, складений для визначення вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 .
З указаного звіту вбачається, що вартість відновлювального ремонту, визначена під час проведення оцінки становить 953 943 грн та складається із:
вартості ремонтних робіт та будівельних матеріалів у загальному розмірі 728 964 грн 80 коп;
вартості пошкоджених особистих речей та меблів у загальному розмірі 224 978 грн 20 коп.
Відповідно до акта про пожежу від 27 квітня 2023 року, складеного комісією у складі провідного інспектора відділу ЗНС та ЗЦЗ Деснянського РУ ГУ ДСНС України у м. Києва лейтенанта служби цивільного захисту Смовжа Д.В., ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у квартирі АДРЕСА_3 пожежею пошкоджено вікна, зовнішнє та внутрішнє оздоблення балкону, особисті речі, закопчено стелю та стіни.
Перелік найменувань ремонтних робіт та будівельних матеріалів у звіті про оцінку відповідає типу пошкоджень, завданих квартирі позивачів, які зазначені в акті про пожежу, та підтверджений фототаблицею.
Згідно зі звітом про оцінку майна, вартість пошкоджених речей у розмірі 224 978 грн 20 коп. включає:
у приміщенні № 1 коридор (диван, пуф, книжні полки, прихожа, комод, кутова шафа) на загальну суму 28 000 грн;
у приміщенні № 2 коридор (книжна шафа, шафа) на загальну суму 6 000 грн;
у приміщенні № 5 кухня (мікрохвильова піч, холодильник 1, штори і тюль, кухонні меблі, витяжка, кондиціонер, бойлер, плита «Арістон») на загальну суму 69 200 грн 20 коп.;
у приміщенні № 6 Житлова кімната (шафа, комод, ліжко, тумба, матрац, штори і тюль) на загальну суму 42 500 грн;
у приміщенні № 10 лоджія (праска, сушка для овочів, м'ясорубка, гладильна дошка, холодильник, електроплитка, вбудована шафа, соковижималка, телевізор, пилосос) на загальну суму 25 250 грн;
у приміщенні № 7 житлова кімната (монітори, принтер, сканер, диван, телевізор, ноутбук, штори і тюль) на загальну суму 39 000 грн;
у приміщенні № 8 житлова кімната (диван, комп'ютерний стіл, монітор, системні блоки, ноутбук, нетбук, принтер, штори і тюль) на загальну суму 43 000 грн.
Однак, в акті про пожежу зазначено, що у квартирі АДРЕСА_3 пожежею пошкоджено «особисті речі».
При цьому в акті не зазначено ані конкретного переліку таких особистих речей, їх характеристику (марка, модель, рік виробництва), ані їх ступінь зносу до пожежі та ступінь пошкодження внаслідок пожежі.
Позивачами також не надано будь-яких чеків на підтвердження придбання речень, які за їх доводами пошкоджені або знищені у результаті пожежі, або фотографій на підтвердження, що такі речі були наявні у їх квартирі.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що обґрунтованими є лише вимоги позивачів про відшкодування матеріальної шкоди в частині витрат на ремонтні роботи та будівельні матеріали у загальному розмірі 728 964 грн 80 коп.
Оскільки, рішення суду першої інстанції оскаржується лише відповідачем ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , то апеляційний суд переглядає рішення в частині розміру матеріальної шкоди, яка підлягає до стягнення з апелянта на користь позивачів: 728 964 грн 80 коп. / 3 відповідачів = 242 988 грн 26 коп., тому з ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , підлягає до стягнення 60 747 грн 06 коп. (242 988 грн 26 коп./4 позивача) на користь кожного з 4 позивачів.
Апеляційний суд не надає оцінку доводам апеляційної скарги про те, що пожежа сталась не з вини відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та про помилковість висновків про винність трьох відповідачів у необережному поводженні з вогнем, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржується.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині вимог до відповідача ОСОБА_1 не в повній мірі відповідає обставинам справи та підлягає зміні в частині розміру матеріальної шкоди, які підлягає до стягнення з апелянта.
Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У постанові від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17 (361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21.
Отже, оскільки апеляційний суд у цій справі дійшов висновку про необхідність зміни оскаржуваного рішення по суті спору, то додаткове рішення суду першої інстанції, яким вирішено питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, також належить змінити в частині розміру витрат, які підлягають до стягнення з ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, незалежно від доводів і вимог апеляційної скарги та наведених підстав оскарження.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , матеріальної шкоди (враховуючи розмір задоволених позовних вимог до нього 76,41 %), а тому з апелянта на користь ОСОБА_3 слід стягнути витрати на проведення оцінки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 , що становить 3 056 грн 63 коп. (76,41 % х 4 000 грн: 100% = 3056 грн 63 коп.).
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року змінити в частині вимог до ОСОБА_1 , виклавши його резолютивну частину у такій редакції:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі у розмірі 60 747 грн 06 коп. та витрати на проведення оцінки у розмірі 3056 грн 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі у розмірі 60 747 грн 06 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі у розмірі 60 747 грн 06 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі у розмірі 60 747 грн 06 коп.
Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року змінити в частині вимог до ОСОБА_1 , виклавши його резолютивну частину у такій редакції:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 3 667 грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 637 грн 77 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04 березня 2026 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська