11 січня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-5495/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі - Стемковській О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа: Лубенський міський відділ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 297 від 25.06.2010 року “Про грубе порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності” за порушення службової дисципліни, вимог Закону України “Про міліцію”, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України його було звільнено з органів внутрішніх справ. Даний наказ позивач вважає безпідставним, оскільки в ньому не зазначено в чому саме проявилися особиста недисциплінованість та перевищення повноважень з боку ОСОБА_1
Крім того, зазначив, що наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 198 о/с від 23.07.2010 року старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України було звільнено за п. 64 “є” (у запас за порушення дисципліни) з 23.07.2010 року.
Позивач 13 грудня 2010 року надав до суду заяву в якій вказав, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 4 000 грн. При цьому, просив суд поновити його на роботі в органах внутрішніх справи на посаді помічника начальника -оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з 23.07.2010 року, стягнути заробіток за час вимушеного прогулу з 23.07.2010 року виходячи з щомісячного окладу в розмірі 2 973 грн. 46 коп.
У заяві від 22 грудня 2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд, разом з вищевикладеним, також скасувати п. 2 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 297 від 25.06.2010 року, скасувати п. 1 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 370 від 23.08.2010 року, скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 198 о/с від 23.07.2010 року в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за п. 64 “є” (у запас за порушення дисципліни) з 23.07.2010 року.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з урахуванням уточнених позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У письмових запереченнях вказав, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ вважає законним та обґрунтованим, оскільки з висновку службового розслідування слідує, що мав місце факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 який виразився у не вжитті заходів щодо припинення порушень громадського стану з боку третіх осіб та неповідомлення правоохоронних органів про вчинене правопорушення.
Ухвалою суду від 18 листопада 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Лубенський міський відділ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області.
Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 з червня 2003 року проходив службу в органах внутрішніх справ. З березня 2008 року його було призначено на посаду помічника начальника -оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області.
Згідно наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 297 від 25.06.2010 року “Про грубе порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності ” за порушення службової дисципліни, вимог Закону України “Про міліцію”, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України позивача було звільнено з органів внутрішніх справ (а.с. 7-9).
Наказом № 370 від 03.08.2010 року “Про внесення змін до наказу ГУМВС України в Полтавській області від 25.06.2010 року № 297” було викладено в іншій редакції п. 5 вищевказаного наказу щодо обґрунтування причин звільнення (а.с. 10).
Із зазначених наказів слідує, що підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення були висновки службового розслідування, проведеного працівниками ІОС УКЗ ГУМВС України в Полтавській області.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 198 о/с від 23.07.2010 року “По особовому складу” старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, помічника начальника -оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, 23 липня 2010 року згідно із п. 64 “є” (у запас за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ (а.с. 83).
Підставою для звільнення та видачі даного наказу стали наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 297 від 25.06.2010 року та подання Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області від 19.07.2010 року.
З вищевказаними наказами ГУМВС України в Полтавській області позивач не погодився та оскаржив їх до суду.
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ встановлено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 114 від 29.07.1991 року (надалі -Положення про проходження служби) права осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Підпунктом “є” пункту 64 Положення про проходження служби, встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (далі - Статут), затвердженим Законом України від 22.02.2006 року № 3460-ІV.
Положеннями статті 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарним проступком згідно ст. 2 Статуту є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідно до статті 7 (обов'язки осіб рядового і начальницького складу) розділу II Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Частиною 1 статті 14 Статуту встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали службового розслідування по факту порушення кримінальної справи відносно працівників міліції Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, суд встановив наступне.
Як слідує з висновків проведеної перевірки, ОСОБА_1 разом зі своїм співробітником ОСОБА_2 19 червня 2010 року відпочивали в кафе «Київська Русь». Побачивши чоловіка, який спав за сусіднім столиком з явними ознаками сильного алкогольного сп'яніння зателефонували інспектору ВПС ОСОБА_3 який був на 112 маршруті зі ОСОБА_4 та просили зателефонувати суміжному наряду і підійти до кафе «Київська Русь», що останній і зробив зателефонувавши інспектору ВПС ОСОБА_5 який був на 111 маршруті із ОСОБА_6
Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за, начебто, неповідомлення або неналежне повідомлення органів внутрішніх справ про вчинене третіми особами порушення громадського порядку, а саме: ОСОБА_1 з'ясувавши порушення громадського порядку з боку третіх осіб повинен був повідомити про це органи внутрішніх справ у загальноприйнятий для цього спосіб, зателефонувавши за № 102, а не безпосередньо інспектору ВПС який, до того ж, чергував на 112 маршруті та не міг належним чином відреагувати на повідомлення ОСОБА_1 про вчинення правопорушення третіми особами в кафе «Київська Русь».
Висновком службового розслідування встановлено, що причиною звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ стало перевищення останнім службових повноважень. Однак вказаний висновок не містить жодних посилань на те, в чому саме виявилося таке перевищення позивачем своїх службових повноважень. Матеріалами перевірки доведено вину старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 щодо якого Лубенським міжрайонним прокурором Полтавської області було порушено кримінальну справу № 10640070 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України.
Так, зі змісту оскаржуваних наказів слідує, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, вимог Закону України «Про міліцію», Присяги працівника ОВС України, Кодексу честі працівника ОВС України.
В подальшому, 27 вересня 2010 року Старшим слідчим СВ прокуратури Полтавської області молодшим радником юстиції ОСОБА_7 винесено Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи з підстав ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину передбаченого статтями 121, 364 та 365 КК України.
Суд звертає увагу на те, що наказ ГУМВС України в Полтавській області № 297 від 25.06.2010 року “Про грубе порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності” як на причину звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ містить посилання саме на перевищення останнім службових повноважень. Однак вищезазначеною постановою прокуратури Полтавської області даний факт спростовано.
Відповідно до ст. 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Частиною 10 статті 14 Статуту передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
З оскаржуваних наказів слідує, що до позивача застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
Разом з тим, згідно ч. 15 ст. 14 Статуту, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ, як вид стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до службової характеристики за підписом начальника Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області та пояснень представника третьої особи в судовому засіданні гр. ОСОБА_1 характеризується позитивно, як добросовісний та працелюбний працівник, здатний якісно і ефективно виконувати свої посадові обов'язки.
Посилання представника відповідача на те, що до позивача неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, суд оцінює критично.
Згідно ч. 6 ст. 18 Статуту особа рядового або начальницького складу вважається такою, яка не має дисциплінарного стягнення, якщо її заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, нагороджено державною нагородою чи відзнакою Президента України або минув рік з дня накладення дисциплінарного стягнення.
Станом на червень 2010 року всі дисциплінарні стягнення з ОСОБА_1 були зняті наказами Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області та ГУМВС України в Полтавській області.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку ґрунтується на припущеннях, сам проступок не є очевидним, а тому підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були відсутні.
На думку суду, фактичною підставою для звільнення позивача зі служби стало порушення кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2 щодо факту нанесення останнім тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8, оскільки висновки службового розслідування щодо позивача ґрунтуються на обставинах викладених в матеріалах кримінальної справи по обвинуваченню гр. ОСОБА_2
В той же час, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачена норма щодо звільнення зі служби в органах внутрішніх справ тільки після набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Так, згідно з абзацом 5 пункту 8 розділу 1 зазначеного Положення дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, проводиться у разі скоєння злочину, після набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Відповідно до пункту 67 цього ж Положення особи рядового і начальницького складу, засудженні за вчинення злочину (в тому числі і без спеціального звання), підлягають звільненню зі служби внутрішніх справ після вступу в законну силу вироку суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази видані не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення; упереджено та нерозсудливо, а тому такі накази слід визнати протиправними та скасувати, а позивача слід поновити на службі в органах внутрішніх справ на посаді помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з 24 липня 2010 року.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Як встановлено в судовому засіданні та повністю підтверджено матеріалами адміністративної справи, наказ ГУМВС України в Полтавській області № 297 від 25.06.2010 року позивачу до відома не доводився, під підпис не видавався. Крім того, ОСОБА_1 не було видано витяг з наказу ГУМВС України в Полтавській області № 198 о/с від 23.07.2010 року.
Вищевказане підтверджується також довідкою за підписом начальника Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, згідно якої наказ ГУМВС України в Полтавській області № 297 від 25.06.2010 року надійшов до канцелярії Лубенського МВ 12.07.2010 року та під підпис ОСОБА_1 не доводився.
Твердження представника відповідача щодо неможливості вручення ОСОБА_1 наказів під підпис суд оцінює критично, оскільки останнім не надано доказів щодо вжиття заходів для вручення позивачу зазначеного наказу шляхом надіслання поштою чи в інший спосіб.
Що стосується надання ОСОБА_1 витягу з наказу № 198 о/с від 23.07.2010 року, представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, чому вищевказаний витяг не було надано під розписку позивачеві.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду переконливих доказів скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, не довів правомірності оскаржуваних наказів, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо скасування наказів № 297 від 25.06.2010 року, № 370 від 03.08.2010 року, № 198 о/с від 23.07.2010 року в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Оскільки ОСОБА_1 було звільнено з посади помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, то він підлягає поновленню на роботі на цій самій посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
З урахуванням наведеного, постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з 24 липня 2010 року та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа: Лубенський міський відділ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 297 від 25.06.2010 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 370 від 23.08.2010 року.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 198 о/с від 23.07.2010 року в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за п. 64 «є»(у запас за порушення дисципліни) з 23.07.2010 року.
Поновити ОСОБА_1 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з 24 липня 2010 року.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області перерахувати Лубенському міському відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області кошти, необхідні для виплати ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 24 липня 2010 року по 11 січня 2011 року.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з 24 липня 2010 року та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2011 року.
Суддя О.О. Кукоба