Справа № 376/1727/25 Головуючий 1-ї інстанції: Батовріна І.Г.
Провадження № 33/824/4463/2025 Доповідач: Яковлева В.С.
24 листопада 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Родіоновою К.Є., за участю: захисника - адвоката Тарасенка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка Ігоря Івановича на постанову Сквирського районного суду Київської області від 30 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави. Позбавлено ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в особі Державної судової адміністрації України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сквирського районного суду Київської області від 30 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 за №376/1727/25 від 30.07.2025. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення №376/1727/25 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги захисник зазначає про те, що на відеозаписі не зафіксовано причину зупинки транспортного засобу. Під час зупинки транспортного засобу у водія візуальних ознак, що вказують на стан алкогольного, наркотичного або іншого виду сп'яніння не виявлено. Поведінка водія відповідала нормам соціальної поведінки людини. Разом з тим, працівником поліції жодних доказів щодо порушення ОСОБА_1 будь-яких правил дорожнього руху в момент зупинки транспортного засобу, надано не було. Отже, складений протокол не може бути належним та допустимим доказом у даній справі.
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи в Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відсутній підпис ОСОБА_1 .
Крім того, зазначає про порушення права на захист, оскільки з моменту відкриття справи про адміністративне правопорушення та до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, водієві не роз'яснено його права. Так, працівником поліції роз'яснено право на захист не під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а після його складання.
Крім того, захисник зазначає про те, що нагрудна камера поліцейського перебувала у несправному стані.
На переконання захисника, слід вважати недопустимим доказом отримані працівником поліції усні пояснення ОСОБА_1 , відсутність належної фіксації подій складання адміністративних матеріалів та порушення Європейського законодавства, а саме Конвенції з прав людини.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення,вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.05.2025 року о 17 годині 48 хвилин, в с. Миньківці, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н.з. - « НОМЕР_2 » у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки Т3, за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 №ARLM-0372, результат огляду позитивний 2.94 проміле, тест №1357.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам та підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.8), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння (а.с.5), відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників поліції (а.с.12).
Дотримання процедури огляду на стан сп'яніння судом першої інстанції перевірено.
Доводи захисника про недопустимість доказів та відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставними та не знаходять свого підтвердження. Посилання захисника на те, що на відеозаписі не зафіксовано причину зупинки транспортного засобу, не свідчить про незаконність дій працівників поліції та не тягне автоматичного визнання зібраних доказів недопустимими. Відповідно до вимог законодавства, відсутність відеофіксації окремих процесуальних моментів не нівелює факту вчинення адміністративного правопорушення, якщо такий факт підтверджується сукупністю інших належних і допустимих доказів.
Доводи про відсутність у водія візуальних ознак сп'яніння та соціально адекватну поведінку не мають правового значення для вирішення справи, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. спільним наказом МОЗ України та МВС України № 1452 /735 від 09.11.2015 року (надалі - Інструкції №1452/735) визначальним є результат огляду, а не суб'єктивна оцінка поведінки особи. Разом із тим, такі твердження захисника спростовуються дослідженим судом відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який є належним та справним, і на якому зафіксовано характерні зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , зокрема поведінку що не відповідає обстановці, порушення координації рухів.Матеріали справи містять результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно з яким у ОСОБА_1 зафіксовано 2,94 проміле алкоголю, що суттєво перевищує допустиму норму та беззаперечно свідчить про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
Твердження захисника про відсутність доказів порушення Правил дорожнього руху є необґрунтованими, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння, незалежно від наявності чи відсутності інших порушень ПДР. Таким чином, факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння утворює об'єктивну сторону правопорушення.
Посилання на відсутність підпису ОСОБА_1 у направленні на огляд не свідчить про недійсність результатів огляду, оскільки матеріали справи містять відомості про фактичне проходження огляду та зафіксований результат 2,94 проміле. Факт відмови від підпису або його відсутності не спростовує об'єктивно встановлених обставин та не нівелює доказове значення результату огляду.
Доводи про порушення права на захист є формальними та не підтверджені доказами того, що такі порушення призвели до обмеження процесуальних прав ОСОБА_1 або вплинули на можливість реалізації ним свого права на захист. Матеріали справи не містять даних про подання відповідних зауважень чи клопотань під час складання адміністративних матеріалів, а також не підтверджують завдання шкоди правам особи внаслідок зазначених дій. Більше того, в суді першої інстанції ОСОБА_1 визнавав свою провину та не зазначав про порушення своїх прав.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, результат огляду на стан алкогольного сп'яніння та інші матеріали справи є належними, допустимими та достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 , а доводи апеляційної скарги захисника спрямовані на уникнення відповідальності та обґрунтовано відхиляються судом.
Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Тарасенка Ігоря Івановича - залишити без задоволення.
Постанову Сквирського районного суду Київської області від 30 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева