Справа № 761/3778/26
Провадження № 1-кс/761/3548/2026
05 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі ВКЗ з ДУ «Київський слідчий ізолятор» із підозрюваним та захисником, клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 22025000000000892 від 01.08.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Нетішин, Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
у провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 22025000000000892 від 01.08.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ГСУ СБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000892 від 01.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
14.10.2025 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України направлено до Жовківського районного суду Львівської області для розгляду по суті.
20.10.2025 вказаним судом обвинувальний акт направлено до Львівського апеляційного суду, яким перенаправлено до Верховного Суду для вирішення питання підсудності.
При цьому, ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 20.10.2025 справа №444/4122/25 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 17.12.2025 включно.
В подальшому, Верховним Судом підсудність визначено за Шевченківським районним судом м. Києва.
25.11.25, 28.11.25 та 02.12.25 судді Шевченківського районного суду м. Києва заявили самовідвід так як приймали участь як слідчі судді.
16.12.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду задоволено клопотання прокурора, поданого відповідно до ст. 199 КПК України, та строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 13.02.2026 включно.
Станом на 04.02.2026 підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні не призначено. На даний час склад суду відсутній. Подання голови Шевченківського районного суду про направлення обвинувального акту до Київського апеляційного суду не розглянуто.
Враховуючи, що наразі підготовче судове засідання по справі не призначено і не проведено, у прокурора виникла необхідність у поданні до суду в порядку ч.6 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв'язку із закінченням строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання.
У своєму клопотанні прокурор вказує, що обставини, які враховувалися слідчими суддями при вирішенні питання про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування та при вирішенні цього питання в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України, не змінилися, а передбачені ст. 177 КПК України ризики не зменшилися та продовжують існувати.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи, що менш суворіші запобіжні заходи не здатні забезпечити ненастання існуючих ризиків, оскільки на думку сторони обвинувачення ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність, а запобігти цим ризикам менш суворіші запобіжні заходи не здатні.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених, просив задовольнити.
Захисник щодо задоволення клопотання заперечував, вказав, що об'єктивних даних щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України суду не надано та ризики, які б і мали місце на даний час значно зменшились, у зв'язку із чим, просив відмовити суд у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, такий як домашній арешт.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, вислухавши доводи учасників судового провадження, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання із вартою, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Як убачається із наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів 14.10.2025 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України направлено до Жовківського районного суду Львівської області для розгляду по суті.
20.10.2025 вказаним судом обвинувальний акт направлено до Львівського апеляційного суду, яким перенаправлено до Верховного Суду для вирішення питання підсудності.
При цьому, ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 20.10.2025 справа №444/4122/25 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 17.12.2025 включно.
Вподальшому, Верховним судом підсудність визначено за Шевченківським районним судом м. Києва.
25.11.25, 28.11.25 та 02.12.25 судді Шевченківського районного суду м. Києва заявили самовідвід так як приймали участь як слідчі судді.
16.12.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду задоволено клопотання прокурора, поданого відповідно до ст. 199 КПК України, та строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено по 13.02.2026 включно.
Станом на 04.02.2026 підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні не призначено. На даний час склад суду відсутній. Подання голови Шевченківського районного суду про направлення обвинувального акту до Київського апеляційного суду не розглянуто.
Так, відповідно до положення ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, в разі не проведення підготовчого судового засідання.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У даному випадку, очевидно є доведеним, що прокурор дійшов висновку про те, що доказів достатньо для висунення обвинувачення, оскільки ним виконано вимоги п.3 ст. 283 КПК України та він звернувся до суду з обвинувальним актом, згідно із яким ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Так, як убачається з наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів у ході вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 та подовження строку дії такого запобіжного заходу слідчими суддями під час здійснення досудового розслідування перевірялося питання щодо наявності достатніх даних, які поза розумним сумнівом свідчили про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннь, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на підтвердження обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_5 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в копіях процесуальних документів та протоколах слідчих дій, суд вважає їх достатніми для здійснення висновку про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_5 у причетності до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого.
Більше того, на даний час ОСОБА_5 набув статусу обвинуваченого, обвинувальний акт стосовно нього скеровано до суду та доведеність висунутого обвинувачення перевірятиметься судом, який і має дійти висновків про винуватість чи невинуватість останнього.
Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими.
Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження № 22025000000000892 від 01.08.2025 доказів, тобто даних, наявних у протоколах слідчих та процесуальних дій, копії яких долучені до даного клопотання, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у його причетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Крім того, як убачається зі змісту попередніх ухвал суду при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , так і при продовженні строку тримання під вартою, слідчими суддями враховувалось відповідно до ст.178 КПК України наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, можливість призначення покарання за ч. 2 ст. 111 КК України передбаченого санкцією кримінального Закону за яким повідомлено про підозру, а тепер і висунуте обвинувачення, у разі визнання останнього винуватим за результатами судового розгляду, його вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, а також було встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які давали підстави для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання спробам підозрюваного, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити інкриміновану злочинну діяльність.
На момент розгляду даного клопотання, а саме про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, обставини, які враховувалися слідчими суддями раніше фактично не змінилися, ризики не зменшились.
Отже, враховуючи вагомість доказів причетності ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, фактичні обставини та характер інкримінованого кримінального правопорушення, наслідки які фактично настали у результаті вчинення даного кримінального правопорушення, міру покарання, яка загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, вік обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний стан, слідчий суддя вважає, що з високим ступенем ймовірності обвинувачений вживатиме заходів для ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Ці ж фактори можуть спровокувати незаконний вплив на свідків, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування, оскільки у відповідності до ст. 23; ч.4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому при застосуванні до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику його впливу на свідків, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.
Наведене свідчить про те, що заявлені ризики на даний час не зменшились та продовжують існувати, ненастання вказаних ризиків на переконання суду зумовлене саме застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому, враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну-небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 діяння, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність на даний час підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, враховуючи викладене, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави.
При цьому, згідно ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, проти основ національної безпеки України, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 199,197 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 05 квітня 2026 року включно.
Строк дії ухвали встановити 60 днів, тобто по 05 квітня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що утримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали судом протягом п'яти днів.
Слідчий суддя