Справа № 162/932/25
Провадження № 2/162/26/2026
04 березня 2026 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича про відвід судді Цибень Ольги Володимирівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,
У провадженні судді Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В. перебуває вказаний позов, що надійшов до суду 08.09.2025.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 10.09.2025 відкрито провадження по вказаній цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
До початку розгляду справи 26.09.2025 відповідач ОСОБА_2 подала заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення представника, а також 01.10.2025 - зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У судовому засіданні, призначеному на 02.10.2025, суд задовольнив клопотання відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи на іншу дату для залучення адвоката з метою представлення її інтересів у суді.
З того часу наступні судові засідання призначені на 28.10.2025, 04.11.2025, 26.11.2025, 05.12.2025, 23.12.2025, 27.01.2026, 28.01.2026, 06.02.2026, 10.02.2026 відкладалися за клопотаннями учасників провадження, зокрема за клопотаннями представника відповідача - адвоката Лавренчука О.В. - 7 разів.
Під час судового засідання 18.02.2026 представник відповідача Лавренчук О.В. усно висловив заяву про відвід судді, її мотиви та клопотав про відкладення розгляду справи для відповідного оформлення відводу у письмовому вигляді. Розгляд справи за клопотанням представника відповідача відкладено на 04.03.2026.
У день призначення судового розгляду, 04.03.2026, представник відповідача Лавренчук О.В. не під'єднався до відеоконференції, про яку клопотав напередодні 03.03.2026. Разом з тим його довіритель відповідач ОСОБА_2 просила відкласти судове засідання вказавши, що вранці розмовляла зі своїм адвокатом, який повідомив, що перебуває на лікарняному. З метою дотримання прав відповідача на належний правовий захист судове засідання було відкладено на 11.03.2026 та закрито о 09 год 23 хв. При цьому після закінчення судового засідання та його закриття суду було передано заяву представника відповідача Лавренчука О.В. про відвід судді Цибень О.В. від розгляду цієї справи, яка надійшла на електронну адресу суду та була зареєстрована о 09 год.23 хв.
У заяві як на підстави для відводу адвокат покликається на п.3, 5 ч.1 ст.36 ЦПК України. Заява мотивована тим, що суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В. перебрала на себе функцію опонента представника відповідача; 08.04.2025 ухвалила обвинувальний вирок у справі №162/650/24 щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.126 КК України і призначила їй покарання у вигляді штрафу, а відтак розглядала цю ж справу в порядку кримінального провадження і матеріали кримінального провадження, як і його результати є фактичними підставами для подання цього позову; отримавши клопотання з доказами поважної відсутності на судових засіданнях, дати яких призначались без узгодження, розпочала збір інформації щодо зайнятості Лавренчука О.В. в інших судових розглядах, нібито перевіряючи достовірність даних, повідомлених ним у клопотаннях з доданими доказами; із аудіозапису судового засідання 18.02.2026 вбачається, що після заявлення представником відповідача клопотання про необхідність надання терміну для підготовки письмової заяви про відвід суддя Цибень О.В., не приховуючи свого упередженого відношення до сторони відповідача, навіть не знаючи мотивів для відводу, назвала його заяву маніпуляцією та спрямувала свої дії на призначення подальших слухань у справі, вказуючи своєю поведінкою на те, що така заява за позицією судді за будь-яких умов і обставин буде відхиленою.
Приписами ч. 7 ст.40 ЦПК України визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява про відвід є необґрунтованою.
Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 грудня 2009 року, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід у їх сукупності, суд дійшов переконання, що висловлені доводи щодо відводу судді не ґрунтуються на вимогах п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявником не надано належних та допустимих доказів наявності та обґрунтованості обставин, що викликають сумнів у неупередженості або зацікавленості судді, а також наведені заявником підстави для відводу судді не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, тому не можуть бути підставою для відводу в розумінні ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Щодо посилання представника відповідача Лавренчука О.В. на безпідставність перевірки судом відкладень судових засідань за його клопотаннями та зазначення цієї обставини як підстави для відводу судді, слід зазначити таке.
Як слідує з попередньо викладеної хронолігії, з часу надходження справи на розгляд суду не відбулося жодного судового засідання по суті справи, зокрема, за клопотаннями адвоката Лавренчука О.В. - 7 разів.
Договір між відповідачем ОСОБА_2 та її адвокатом Лавренчуком В.О. укладено 07.11.2025, як вбачається з ордеру від 26.11.2025 АС № 1164877, та відповідно 26.11.2025 внесено дані вказаного представника до підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС з метою доступу останнього до наявних матеріалів провадження та обізнаності щодо руху справи.
Крім того, 28.01.2026 суд визначив декілька дат наступних судових засідань, про які повідомлено, в тому числі, і представника відповідача в той же день. Будь-яких зауважень з приводу зайнятості по завчасно визначених судом датах адвокат після ознайомлення з ними суду не повідомляв. Втім, перед початком кожного наступного судового засідання заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи зайнятістю в інших провадженнях. Оскільки розгляд справи за таких обставин щоразу відкладався з ініціативи представника відповідача та беручи до уваги, що деякі повідомлення про участь Лавренчука О.В., надані на підтвердження його зайнятості в інших судах, не узгоджувалися з текстами самих клопотань, суд перевірив надану ним інформацію, при перевірці якої встановлено таке.
Два останніх судових засідання у вказаній справі, які за клопотанням Лавренчука О.В. були відкладені, призначались на 12 год 15 хв 06.02.2026 та 09 год 15 хв 10.02.2026.
Так, судове засідання, зокрема, Луцького міськрайонного суду Волинської області, на яке адвокат Лавренчук О.В. покликався як на підставу неможливості участі у цій справі, закінчилось о 10 год 47 хв 06.02.2026. У той же час у судовому засіданні Шацького районного суду Волинської області о 13 год 06.02.2026 адвокат Лавренчук О.В. взагалі не брав участі. Аналогічна ситуація із засіданням, призначеним на 09 год 15 хв 10.02.2026, відкладення якого мотивовано участю у судовому засіданні Іваничівського районного суду Волинської області. Із відповіді на запит встановлено, що адвокат Лавренчук О.В. приймав участь у засіданні Іваничівського районного суду Волинської області в режимі відеоконференції впродовж восьми хвилин - з 10 год до 10 год 08 хв.
Суд, як орган, що зобов'язаний контролювати перебіг строків розгляду справи з метою дотримання їх розумності та попередження обставин, які можуть призвести до необгрунтованого затягування справи, здійснював вказані дії задля дотримання ст. 6 Конвенції про захист прав людини.
Здійснення судом своїх процесуальних повноважень щодо контролю за дисципліною судового процесу є стандартною процедурою і не містить ознак суб'єктивного ставлення чи зазіхання на професійну репутацію.
Перевірка поважності причин неодноразового відкладення здійснюється судом з метою забезпечення безперервності судового розгляду та забезпечення швидкого розгляду справи з метою недопущення порушення прав як позивача, так і відповідача.
Більше того, зважаючи на з'ясовані судом обставини (по відкладеннях розгляду справи 06.02.2026 та 10.02.2026), та подальше покладення представником відповідача Лавренчуком О.В. цієї інформації в основу відводу судді, у своїй сукупності перекладають зазначені дії адвоката в площину процесуальної добросовісності.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства України, встановлені при розгляді заяви обставини, письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість поданої заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що викладені у заяві доводи про відвід судді є необґрунтованими, а тому питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеним у порядку ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Визнати необґрунтованою заяву представника відповідача - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича про відвід судді Любешівського районного суду Волинської області Цибень Ольги Володимирівни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
Передати заяву представника відповідача - адвоката Лавренчука Олександра Володимировича про відвід судді Любешівського районного суду Волинської області Цибень Ольги Володимирівни для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України у зв'язку з визнанням заявленого відводу судді необґрунтованим.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ