Категорія №2.33
Іменем України
13 січня 2011 року Справа № 2а-9448/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Солоніченко О. В.
при секретарі судового засідання: Псоміаді С.І.,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача: Бєлоусової І.А. дов. від 13.01.2011 № 06-25/86
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті та зв'язку Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною,-
07 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті та зв'язку Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 11.05.2010 року звернулась з письмовою заявою до начальника Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті та зв'язку Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області з проханням надати письмову відповідь на такі питання: чи дійсно на КП «Кремінський Агрошляхбуд» з квітня 2004 року відсутня служба охорони праці в особі інженеру з охорони праці; як контролює Територіальне управління Держгірпромнагляду в Луганській області виконання нормативно-правових актів з охорони праці на КП «Кремінський Агрошляхбуд» при відсутності на підприємстві служби охорони праці. На день звернення до суду відповіді на звернення позивачка не отримувала. 22.10.2010 року позивачка знову звернулася до інспекції з приводу отримання відповіді на таке питання, чи є правомірними дії керівника КП «Кремінський Агрошляхбуд» щодо скорочення посади інженеру з охорони праці. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення звернення отримано відповідачем 25.10.2010 року. На телефонні дзвінки 25.11.2010 року та 29.11.2010 року позивачка отримала інформацію від секретаря про те, що згідно журналу вихідної кореспонденції відповідь на звернення позивачці не направлено.
На підставі викладеного позивачка просила суд визнати бездіяльність відповідача щодо розгляду звернень від 11.05.2010 року та 22.10.2010 року неправомірною та зобов'язати відповідача розглянути звернення від 22.10.2010 року з наданням письмової відповіді про результати розгляду.
У судовому засіданні позивачка пояснила, що її звернення від 22.10.2010 року розглянуто та надано їй письмову відповідь від 17.12.2010 року, тому вона надала суду письмову заяву про відкликання позовних вимог в частині зобов'язання відповідача розглянути звернення від 22.10.2010 року з наданням письмової відповіді про результати розгляду.
У зв'язку з цим ухвалою суду від 13.01.2011 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті та зв'язку Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області в частині зобов'язання відповідача розглянути звернення від 22.10.2010 року з наданням письмової відповіді про результати розгляду.
Отже з урахуванням ухвали суду від 13.01.2011 року позивачка просила суд визнати бездіяльність Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті та зв'язку Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області щодо розгляду звернень від 11.05.2010 року та 22.10.2010 року неправомірною.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначив наступне. Луганська державна інспекція промислової безпеки та охорони праці в промисловості, на транспорті та в зв'язку є структурним підрозділом Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області. Письмове звернення від 11.05.2010 року позивачка власноруч надала до приймальні Луганської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в промисловості, на транспорті та в зв'язку. Дане звернення було прийнято, але перед його реєстрацією оператором було з'ясовано, що звернення адресоване не до інспекції, а безпосередньо до Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області. Позивачці було роз'яснено, що дане звернення вона повинна направити до територіального управління та повернуто всі документи. В подальшому позивачка звернулась із зазначеним зверненням до Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області, яке було зареєстроване 28.05.2010 року за вх. № 65. При розгляді звернення, відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», було проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства про охорону праці на КП «Кремінський Агрошляхбуд». За результатами перевірки було складено акт № 13.03.А30 від 23.06.2010 року та надано керівнику КП «Кремінський Агрошляхбуд» обов'язковий для виконання припис від 24.06.2010 року № 14.03.А30.П29.Р23. 25.06.2010 року начальником інспекції було підготовлено відповідь на звернення позивачки та зареєстровано за № 06-14/1712. На звернення позивачки від 22.10.2010 року відповідь направлена 17.12.2010 року за № 06-24/3283. Таким чином, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 11.05.2010 року Луганською державною інспекцією промислової безпеки та охорони праці в промисловості, на транспорті та в зв'язку прийнято звернення ОСОБА_1 від 11.05.2010 року з проханням надати письмову відповідь на такі питання: чи дійсно на КП «Кремінський Агрошляхбуд» з квітня 2004 року відсутня служба охорони праці в особі інженеру з охорони праці; як контролює Територіальне управління Держгірпромнагляду в Луганській області виконання нормативно-правових актів з охорони праці на КП «Кремінський Агрошляхбуд» при відсутності на підприємстві служби охорони праці (арк. с. 14).
Аналогічне звернення ОСОБА_1 від 28.05.2010 року прийнято Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Луганській області 28.05.2010 року за вх. № 65 (арк. с. 44).
При розгляді звернення було проведено оперативну перевірку КП «Кремінський Агрошляхбуд» щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. За результатами перевірки було складено акт № 13.03.А30 від 23.06.2010 року (арк. с. 35-36) та надано керівнику КП «Кремінський Агрошляхбуд» обов'язковий для виконання припис від 24.06.2010 року № 14.03.А30.П29.Р23 (арк. с. 33-34).
Після проведення перевірки, а саме 25.06.2010 року вих. № 06-14/1712 за підписом начальника Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області позивачці було надано відповідь на її звернення (арк. с 38).
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. с. 11) Луганською державною інспекцією промислової безпеки та охорони праці в промисловості, на транспорті та в зв'язку отримано звернення ОСОБА_1 від 22.10.2010 року з приводу отримання відповіді на таке питання, чи є правомірними дії керівника КП «Кремінський Агрошляхбуд» щодо скорочення посади інженеру з охорони праці (арк. с. 12-13).
17.12.2010 року за № 06-24/3283 за підписом т.в.о. начальника Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області позивачці надано відповідь на звернення від 22.10.2010 року (арк. с. 39-40).
Зазначене позивачкою не заперечується, але у зв'язку з тим, що відповіді на її звернення були підготовлені начальником Луганської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в промисловості, на транспорті та в зв'язку Курєнним В.А., вона вважає, що на її звернення від 11.05.2010 року інспекція повинна була надати відповідь у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно ст. 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем звернення позивачки розглянуті у термін більше одного місяця від дня їх надходження, що є порушенням вищенаведених вимог Закону України «Про звернення громадян».
Але суд враховує те, що станом на день розгляду справи, позивачці надані об'єктивні та всебічні письмові відповіді на її звернення, тобто відповідачем вчинено передбачені законом дії щодо розгляду та надання відповідей на звернення.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Виходячи з норм ст. 2, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що визнання бездіяльності відповідача неправомірною має бути необхідним для повного захисту порушених прав позивача. Зважаючи на те, що на момент розгляду справи порушене право позивача відновлено, а саме, відповідачем розглянуто та надано відповіді на звернення позивача, то визнання бездіяльності відповідача щодо розгляду звернень від 11.05.2010 року та 22.10.2010 року, вбачається безпідставним та недоцільним.
З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, клопотання позивачки щодо стягнення судових витрат задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті та зв'язку Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 18 січня 2011 року.
Суддя О.В. Солоніченко