Справа № 496/1226/24
Провадження № 2/496/1927/26
18 лютого 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Сурженко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
Адвокат Чирка О.О., яка діє від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовною заявою, згодом зменшивши позовні вимоги, та просить поділити спільне сумісне майно подружжя наступним чином:
-стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь позивачки ОСОБА_1 половину вартості спірних автомобілів в сумі 955806 грн;
-визнати за відповідачем ОСОБА_2 право приватної власності на автомобіль MERCEDES-BENZ 307D, р/н НОМЕР_1 та автомобіль MERCEDES-BENZ 409D, р/н НОМЕР_2 ;
-стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір, витрати на правову допомогу та витрати на отримання висновків незалежної оцінки КТЗ в кількості 8 шт., посилаючись на те, що під час перебування у шлюбі сторони набули у спільну сумісну власність без визначення часток вісім автомобілів, шість з яких станом натепер відчужені відповідачем без згоди позивачки. Загальна вартість усіх транспортних засобів складає 1911612 грн, отже відповідна доля позивачки становить 955806 грн, які вона і просить стягнути з відповідача.
24.07.2025 року до суду від сторін по справі надійшла сумісна заява про затвердження мирової угоди, а також укладена між ними 21.07.2025 року мирова угода, відповідно до умов якої вони домовились про наступне.
1.Сторони погодили, що ними придбано у шлюбі у спільну сумісну власність транспортні засоби на суму 1911612 грн та відповідно доля кожного складає 955806 грн.
2.Сторони визнають, що спільне майно подружжя до розірвання шлюбу продане ОСОБА_2 третім особам без згоди дружини ОСОБА_1 , а тому ділиться між сторонами наступним чином: в рахунок компенсації зменшення долі ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5121085400:01:002:0102 площею 1,9939 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1997906351000), яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер: 1-381 від 23.12.2022 року, що посвідчений Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області.
Дана мирова угода та ухвала Біляївського районного суду Одеської області про затвердження мирової угоди є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5121085400:01:002:0102 площею 1,9939 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1997906351000).
3.Мирова угода набуває законної сили після її затвердження Біляївським районним судом Одеської області.
4.Сторони з даною мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають.
5.Сторони підтверджують, що дана мирова угода підписана добровільно, не порушує їх права і охоронювані законом інтереси.
6.Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.
7.Дана мирова угода складена в трьох примірниках, по одному для кожної із сторін і для Біляївського районного суду Одеської області.
8.Ухвала Біляївського районного суду Одеської області про затвердження даної мирової угоди у справі № 496/1226/24 є виконавчим документом, відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 207, 208 ЦПК України.
9.Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження відповідною ухвалою Біляївського районного суду Одеської області і діє до повного виконання зобов'язань, передбачених мирової угодою.
Заходи забезпечення позову припиняють свою чинність після набрання законної сили ухвалою Білїявського районного суду Одеської області про затвердження мирової угоди та вказана ухвала є підставою для скасування арешту земельної ділянки кадастровий номер 5121085400:01:002:0102 площею 1,9939 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1997906351000) та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1481914551210).
10.Наслідки закриття провадження у справі у відповідності до ст. ст. 207, 255, 256 ЦПК України сторонам зрозумілі та сторонам відомо, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, а від її представника ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання, в якому вона просить суд постановити ухвалу, якою затвердити мирову угоду, укладену 21.07.2025 року між сторонами, закрити провадження по цивільній справі № 496/1226/24 та скасувати усі заходи забезпечення позову. Окрім цього просить судове засідання провести за їх з позивачкою відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій просить суд постановити ухвалу, якою затвердити мирову угоду, укладену 21.07.2025 року між ним та ОСОБА_1 , закрити провадження по цивільній справі № 496/1226/24 та скасувати усі заходи забезпечення позову. Окрім того, просить судове засідання провести за його відсутності.
Відповідно до частини сьомої статті 49 ЦПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Згідно зі статтею 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
В судовому засіданні установлено, що з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок 21.07.2025 року сторони уклали мирову угоду, відповідно до якої дійшли згоди стосовно поділу спільного сумісного майна.
У своїх заявах, поданих до суду, сторони підтвердили добровільність своєї позиції, зауважили, що дійшли обопільної згоди щодо поділу спільного сумісного майна у зазначений в мировій угоді спосіб.
Судом установлено, що мирова угода відповідає дійсній волі сторін, вони розуміють наслідки укладення такої угоди.
Мирова угода не суперечить закону і не порушує права інших осіб.
Суд, проаналізувавши мирову угоду, укладену між сторонами, та додані до неї документи, дійшов висновку про те, що умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними. Обставини, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 207 ЦПК України, які б унеможливлювали затвердження угоди, відсутні.
Відповідно до статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що добровільно прийняті сторонами умови мирової угоди не суперечать вимогам закону, не порушують будь-яких прав, свобод чи інтересів інших осіб і самих сторін, тому укладену між сторонами мирову угоду слід затвердити, а провадження у справі закрити.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 08.05.2024 року було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та оголошення заборони відчуження на земельну ділянку кадастровий номер 5121085400:01:002:0102 площею 1,9939 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1997906351000), а також на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1481914551210), що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідно до частини дев'ятої статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки у зв'язку із затвердження мирової угоди суд закриває провадження у справі, застосовані судом під час розгляду справи заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподіл судових витрат, суд виходить з положень частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» та частини першої статті 142 ЦПК України, якими передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви позивачкою, у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» було сплачено судовий збір, з урахуванням ціни позову - 1009227 грн., у розмірі 10092 грн 27 к., про що свідчить квитанція № 2402-2160-3063-5056 від 15.02.2024 року. На виконання ухвали суду від 21.02.2024 року про залишення позовної заяви без руху, позивачкою було доплачено судовий збір у розмірі 5947 грн 73 к., що підтверджується квитанцією про сплату № 0755-4382-2134-8315 від 01.03.2024 року. Отже, загалом позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 16040 грн.
У подальшому, представник позивачки подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить, зокрема, повернути позивачці судовий збір у розмірі переплаченої суми, з урахуванням ціни позову - 955806 грн, у розмірі 6481 грн 94 к. (16040 грн - 9558 грн 06 к.)
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.
Враховуючи те, що представником позивачки до суду подана заява про зменшення позовних вимог, переплачена сума судового збору у розмірі 6481 грн 94 к. за заявою представника позивачки підлягає поверненню, як різниця між сплаченою сумою судового збору згідно з позовною заявою та заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Окрім того, на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» та частини першої статті 142 ЦПК України позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, що складає 4779 грн 03 к. (9558 грн 06 к. * 50%).
Керуючись ст. ст. 49, 142, 158, 207, 255, 256, 258, 260 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди по цивільній справі № 496/1226/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя- задовольнити.
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,відповідно до якої, сторони вирішили поділити спільне сумісне майно подружжя на таких умовах:
Сторони погодили, що ними у шлюбі придбано у спільну сумісну власність транспортні засоби на суму 1911612 грн та відповідно доля кожного складає 955806 грн.
Сторони визнають, що спільне майно подружжя до розірвання шлюбу продане ОСОБА_2 третім особам без згоди дружини ОСОБА_1 , а тому ділиться між сторонами наступним чином: в рахунок компенсації зменшення долі ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5121085400:01:002:0102 площею 1,9939 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1997906351000), яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер: 1-381 від 23.12.2022 року, що посвідчений Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області.
Сторони з даною мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають.
Сторони підтверджують, що дана мирова угода підписана добровільно, не порушує їх права і охоронювані законом інтереси.
Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.
Дана мирова угода складена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін і для Біляївського районного суду Одеської області для затвердження.
Дана мирова угода та ухвала Біляївського районного суду Одеської області про затвердження мирової угоди є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5121085400:01:002:0102 площею 1,9939 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1997906351000).
Мирова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвалою Біляївського районного суду Одеської області про її затвердження і діє до повного виконання сторонами усіх взятих на себе зобов'язань за цією угодою.
Наслідки закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням мирової угоди, передбачені статтями 207, 208, 255, 256 ЦПК України, сторонам відомі та зрозумілі.
Ухвала Біляївського районного суду Одеської області про затвердження мирової угоди, відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»є виконавчим документом.
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя закрити у зв'язку із затвердженням судом укладеної сторонами мирової угоди від 21.07.2025 року.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Скасувати заходи забезпечення позову, які застосовані ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 08.05.2024 року по цивільній справі № 496/1226/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме арешт та заборону відчуження на земельну ділянку кадастровий номер 5121085400:01:002:0102 площею 1,9939 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1997906351000), а також на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1481914551210), що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 16.07.2022 року органом 5120, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 11260 грн 97 к.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 18.02.2026 року.
Суддя Л.О. Пендюра