про зміну запобіжного заходу
11 лютого 2026 рокуСправа № 495/24/26
Номер провадження 1-кс/495/257/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обраного ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду 05.01.2026 подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162240000009 від 03 січня 2026 року щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плахтіївка, Саратського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працевлаштованого, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина 2015 року народження, не депутата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 4 ст. 186 КК України,
05.02.2026 на адресу суду від захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу обраного ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду 05.01.2026 подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162240000009 від 03 січня 2026 року щодо ОСОБА_4 .
З клопотання вбачається, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 05.01.2026 року задоволено клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345, ч.4 ст. 186 КК України.
Вважає, що у суду не було достатніх підстав для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , та були порушені судом вимоги ст. 171,178, 182, 4.1 ст. 194, 196, 197 КПК України.
Також судом при винесенні ухвали порушені вимоги ч.4 ст. 194 КПК України, так як при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не надав жодного підтвердження та не довів обставин, що підтверджували б недостатність застосування більш м?якшого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом не взято до уваги те, що підозрюваний раніше не судимий та має постійне місце проживання. Сам підозрюваний має на утриманні неповнолітню дитину. Окрім того він є особою з раковим захворюванням, на даний час він пройшов два сеанси хіміотерапії та мається необхідність в проведенні ще одного сеансу хіміотерапії в онкологічній лікарні, що підтверджується наданими довідками.
В самому клопотанні про обрання терміну утримування під вартою, зовсім не вказані оставини, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України , а також відсутні посилання на докази, які грунтують ці обставини.
Очевидно, що такі докази у досудового слідства відсутні взагалі. Суд, в своїй ухвалі від 05.01.2026, в порушення вимог п.п.3, 4 ст. 196 КПК України також не послався на докази, що підтверджували б ці обставини.
Фактично, на момент обрання міри запобіжного заходу, підозрюваний ніяким чином не може спотворити чи сховати будь яку з речей, що мають значення для справи.
Твердження суду, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового слідства є голослівним, так як він має надто стійкі соціальні зв?язки, що піджує доментально.
Окрім того, у відповідності до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов?язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в своїй Постанові від 3 серпня 2012 року пункт 30 по справі Євген Кузьмін проти РФ зазначив, що «Стосовно посилання судів на тяжкість звинувачення як на основну причину продовження строку утримування під вартою, суд неодноразово визначав що дане твердження не є саме по собі підставою для продовження терміну утримування під вартою. Не дивлячись на те, що тяжкість звинувачення є суттєвим елементом в оцінці ризику зникнення чи повторного вчинення злочину, подальша необхідність обмеження волі не може бути виправданою тільки тяжкістю злочину. Також продовження строку утримування під вартою не може бути використано в якості покарання в вигляді позбавлення волі. Це особливо вірно в тих випадках, де правова кваліфікація злочину і як слідство, оголошене заявнику звинувачення - вирішувалося стороною звинувачення без судової оцінки питання, чи дійсно зібрані докази дають підстави вважати, що підозрюваний здійснив злочин, що йому міняється в вину.»
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року N?4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід взяття під варту обирається лише у разі, коли інші запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов?язків і його неналежної поведінки, та коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність. В матеріалах кримінального провадження відсутні підстави вважати, що підозрюваний може продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від досудового слідства.
Разом з тим, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 не є безумовною та достатньою підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді утримування під вартою.
Відповідно до п.3 ст. 9 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, прийнятого Генеральною Асамблесю ООН у 1966 році і ратифікованою Україною 19.10.1973 року (набрав чинності 23.03.1976 року) тримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не має бути загальним правилом, але звільнення може ставитися у залежність від подання гарантій явки в суд, явки на судовий розгляд у будь який інший його стадії і, в разі потреби, явка для виконання вироку.
За таких обставин, приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд мав встановити, що тримання під вартою ОСОБА_4 буде саме тим запобіжним заходом, який забезпечить його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов?язків, та чи не має можливості обмежитись застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання та просив суд змінити запобіжний захід обраний ухвалою Білгород-Дністровського міськрайсуду від 05.01.2026 року про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника, вказав, що шкодує про вчинене.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання так як ризики ще є актуальними.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При системному аналізі ст. 201 КПК України з іншими чинними його нормами можна зробити висновок, що під обов'язком суду розглянути клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, мається на увазі те, що суд під час розгляду зазначених клопотань повинен встановити ряд фактів, які в своїй сукупності дають підстави для зміни обраного запобіжного заходу, зокрема суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, крім встановлення обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності та врахувати інші обставини, у тому числі визначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Також, суд ураховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 3 статті 182 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинувачених.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
За змістом ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 05.01.2026 обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Суд враховує вимоги ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі«Тодоров проти України», відповідно до якої«для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також Суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
На підставі викладеного та враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи його вік та стан здоров'я, а саме, того він є особою з раковим захворюванням, на даний час існує необхідність в проведенні ще одного сеансу хіміотерапії в онкологічній лікарні, що підтверджено документально, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання на території Одеської області, наявність дружини, а також те, що справа знаходиться на стадії досудового розслідування, суд вважає необхідним змінити запобіжний захід з тримання під вартою без можливості внесення застави на тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти існуючим ризикам.
Вказані обставини свідчать про можливість запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні шляхом застосування до ОСОБА_4 необхідного і достатнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, з покладанням на нього певних додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обраного ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду 05.01.2026 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави - задовольнити частково.
Залишити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 січня 2026 року, у кримінальному провадженні №12026162240000009 від 03 січня 2026 року, у вигляді тримання під вартою.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/24/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.02.2026.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
п. 2 не відлучатися за межі с. Плахтіївка Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, слідчого;
п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;
п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 03.01.2026 за №12026162240000009 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду);
п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 03.03.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12026162240000009.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде складений та проголошений 13.02.2026 о 15:50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_7