Справа № 703/8659/25
2/703/725/26
04 березня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого-судді Прилуцького В.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 58100 грн. 00 коп. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 березня 2021 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №87/93018216, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити проценти, а також інші платежі за договором у порядку та строки передбачені цим договором, зокрема графіком платежів. Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав.
28 грудня 2023 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28122023.
17 квітня 2025 року між ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25.
25 серпня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу № 25-08/ФК-25.
Згідно вказаних вищих договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за договором позики №87/93018216 .
Із урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення суми наданого кредиту та відсотків за користування ними і станом на день звернення із позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погасив, позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь борг за кредитом у повному обсязі, а також судові витрати.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.
Судом установлено, що 08 березня 2021 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №87/93018216, за умовами якого остання як позичальник, отримала грошові кошти в розмірі 7000 грн., строком на 365 днів, з обов'язком сплатити комісію 28% від суми позики, що становить 1960 грн, та відсотки за фіксованою ставкою 2% від суми позики за кожен день користування, що у загальному розмірі становить 49140 грн.
Невід'ємною частиною цього договору є Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» кредитних коштів ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 28 грудня 2023 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28122023, згідно якого ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» право вимоги до боржників.
Згідно реєстру боржників №1 до договору факторингу від 28 грудня 2023 року судом вбачається, що до «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» перейшло право вимоги за договором позики від 08 березня 2021 року, де боржник ОСОБА_1
17 квітня 2025 року між ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25, згідно якого ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» отримало право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 (реєстр боржників №1 до договору факторингу від 17 квітня 2025 року).
25 серпня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу № 25-08/ФК-25, з якого слідує, що ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» отримало право вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 (реєстр боржників №1 до договору факторингу від 25 серпня 2025 року).
З розрахунку заборгованості за договором позики від 08 березня 2021 року судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 58100 грн. 00 коп., з яких: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 49140 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 1960 грн. заборгованість за комісією.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Обставини укладення договору та погодження його умов підтверджуються дослідженими судом копією договору № 87/93018216 від 08 березня 2021 року з підписом ОСОБА_1 .
Отже, суд приходить до висновку про виникнення між учасниками правовідносин, заснованих на договорі позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, інші розрахунки не подавались.
За результатами вирішення спору знайшли свого підтвердження обставини порушення відповідачем взятих на себе згідно договору позики зобов'язань, що виявляє порушення прав кредитора у наведеному за висновками суду обсязі.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 87/93018216 від 08 березня 2021 року в сумі 58100 грн. 00 коп., з яких: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 49140 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 1960 грн. заборгованість за комісією.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач заявив до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., до позовної заяви додав докази на підтвердження цих витрат.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного і керуючись ст.12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», код ЄДРПОУ 45714110, адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Б, офіс 503, заборгованість за договором позики № 87/93018216 від 08 березня 2021 року в сумі 58100 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. а всього 66522 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: В. О. Прилуцький