справа № 2а-1821/09/0670
категорія 60
08 липня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
при секретарі - Очич А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А 1979
про стягнення 17264,72 грн. та коштів за відрядження,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до військових частин А 1979 , в якій просить стягнути на його користь грошову компенсацію до 2000 року замість належного речового майна в сумі 2333,27 грн., грошову компенсації після 2000 року заміть належного речового майна в сумі 5943,28 грн., з урахуванням індексу інфляції та стягнути на його користь невиплачену підйомну допомогу у розмірі 1265,22 грн. і кошти за службове відрядження.. Вимоги мотивує тим, що він, як військовослужбовець проходив службу у військовій частині А1979, та знаходився на забезпеченні у відповідача. При звільненні 12.07.2007 року він не був розрахований по грошовій компенсації замість недоотриманого речового майна, по невиплаченій йому підйомній допомозі та невиплачені кошти за службове відрядження.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав з підстав викладених у запереченнях наданих суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А1979, та в період проходження служби знаходився на продовольчому, фінансовому та речовому забезпеченні у відповідача.
Наказом командира військової частини А 1979 №152 від 12 липня 2007 року позивача було звільнено з військової служби у запас за пунктом 63, підпунктом "г" (у зв'язку із скороченням штату) (а.с.10, 11).
При звільненні, позивачу не було виплачена грошова компенсація замість недоотриманого речового майна за період до березня 2000 року у розмірі 2333,27 грн. та за період після березня 2000 року у розмірі 5943,28 грн., що підтверджується довідками в/ч А1979 від 26.11.2007 року № 29 та №30 (а.с.12,13).
Згідно ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” від 20.12.1991р. держава гарантує військовослужбовцям матеріальне і інше забезпечення.
Відповідно позивач, як військовослужбовець, мав право на отримання речового майна або грошової компенсації замість нього.
Однак, Законом України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000р. №1459/3 дію частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна, була зупинена.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав право на отримання грошової компенсації замість речового майна за період служби до березня 2000 року в розмірі 2333,27 грн..
Що стосується періоду після березня 2000 року, то останній мав право отримати речове майно, а саме: кашкет шерстяний 1 шт., берет шерстяний 4 шт., шапка-вушанка з овчиною 3 шт., пальто зимове 2 шт., плащ демисезонний 2 шт., джемпер 1 шт., плащ-накидка з чохлом 1 к-кт., китель та брюки п/в 2 к-кт., китель шерстяний 1 шт., брюки шерстяні 3 шт., куртка і брюки шерстяні 4 к-кт., сорочка 16 шт., галстук 16 шт., кашне 2 шт., рукавички шерстяні 4 пар., кашкет польовий бавовняний 3 шт., к-м бавовняний польовий, камуфльований 4 к-кт., куртка польова бавовняна тепла 2 шт., брюки польові бавовняні теплі 1 шт., напівчоботи хромові утеплені 3 пар., напівчеревики хромові утеплені 4 пар. черевики юхтеві з високими берцами 5 пар., білизна натільна 10 к-кт, білизна тепла 4 к-кт., шкарпетки бавовняні 46 пар., шкарпетки шерстяні 14 пар., спорядження шкіряне офіцерське 2 к-кт., сумка польова 1 шт., шаптка - феска 1 шт., футболка трикотажна 6 шт., труси трикотажні 6 шт..
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення". Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Тому грошова компенсація замість речового майна не є об'єктом індексації.
Згідно Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги затвердженої наказом Міністра оборони України від 22 жовтня 2001 р. N 370 особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п.2 вказаної Інструкції розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.
Оскільки в 2006 році ОСОБА_1 переїхав до нового місця служби з військової частини А-2210 до військової частини А-1979 то суд вважає, що позивач мав право на отримання підйомної допомоги. Позивачем не надано жодних документів які б підтверджували заявлену в позовній заяві суму підйомної допомоги у розмірі 1265,22 грн., а тому суд вважає, що розмір підйомної допомоги старшого прапорщика ОСОБА_1 відповідно до довідки № 675 від 08.07.09 року наданої представником відповідачва становить 1131,92 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на застосуванні строку звернення до суду.
Оскільки, позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині стягнення грошової компенсації за речове майно та 1265,22 грн. підйомної допомоги за пропуском строку звернення до суду.
Що стосується стягнення коштів за службове відрядження в м. Львів то згідно ст. 121 Кзпп України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак позивачем не надано доказів свого службового відрядження в м. Львів для здачі автомобільної техніки в капітальний ремонт на Львівський ремзавод.
Крім того, документи, які б підтверджували відрядження позивача до м. Львова у фінансово - економічній службі військової частини А 1979 також відсутні, що стверджується довідкою відповідача.
А тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення коштів за службове відрядження в м. Львів за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 99-100, 159-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А 1979 про стягнення грошової компенсації за речове майно та 1265,22 грн. підйомної допомоги відмовити за пропуском строку звернення до суду.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А 1979 про стягнення коштів за відрядження відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин