Україна
17 січня 2011 р. справа № 2а-28775/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зекунова Е. В.
при секретарі Ковальському А.В.
за участю:
представника позивача Гаврильчиної О.А.,
представника відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька до Державного підприємства “шахта 17-17 біс” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. у розмірі 253 493,28 гривень, -
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька звернулося до суду з позовною заявою до Державного підприємства “шахта 17-17 біс” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. у розмірі 253 493,28 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. Відповідачеві надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були, в зв'язку з чим утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. у розмірі 253 493,28 грн. Просив стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у розмірі 253 493,28 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у розмірі 253 493,28 грн.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином. Надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ДП “шахта 17-17 біс” є юридичною особою; відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до абз. 3 п. 6.1 зазначеної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Таким чином, відповідач має відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.
Згідно п. 6.8 вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки у повному обсязі не вносив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 253 493,28 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову та актом звірки.
Оскільки в результаті несплати фактичних витрат на виплату та доставку сплачених пільгових пенсій відповідач має заборгованість у розмірі 253 493,28 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька до Державного підприємства “шахта 17-17 біс” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. у розмірі 253 493,28 гривень задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “шахта 17-17 біс” (вул. Кірова, м. Донецьк, 83011, ЄДРПОУ 30701383, МФО334594, АБ “Икар-банк”, р/р 26008078430000) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька (вул. Кірова, 215, м. Донецьк, 83011, ВАТ ДОУ «Державний ощадний банк України», р/р 256043012003, МФО335106, ЄДРПОУ 21982562) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. у розмірі 253 493 (двісті п'ятдесят три тисячі чотириста дев'яносто три) гривні 28 копійок.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17 січня 2011 року в присутності представника позивача.
Постанова у повному обсязі виготовлена 18 січня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Зекунов Е. В.