Україна
11 січня 2011 р. справа № 2а-18591/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12-05
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шальєвої В.А.
при секретарі
Хоперія А.В.
за участю представника позивача Антоненка А.В.
представників відповідача Хандогіної О.Ю., Короткоручко Л.А., Кічкіне С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ММ” до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „ММ” звернулось до суду з адміністративним позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р. №512/23-1/23429214 від 12.10.2009 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001132310/0 від 29.10.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2245896 грн., в тому числі за основним платежем - 1229874 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1016022 грн. За наслідками апеляційного узгодження податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001132310/1 від 11.01.2010 р. з аналогічними вимогами, а 23.03.2010 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012300/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1427697 грн., з яких 918966 грн. - основний платіж, 508731 грн. - штрафні (фінансової) санкції. За результатами розгляду скарги ДПА України відповідачем прийняте 07.06.2010 р. податкове повідомлення-рішення № 0000012300/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1427697 грн., з яких 918966 грн. - основний платіж, 508731 грн. - штрафні (фінансової) санкції.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0000012300/3 протиправним з наступних підстав.
Позивач вказує на порушення податковим органом Порядку оформлення результатів виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, в частині дотримання порядку та строків складання і підписання акту, а саме, акт складено та зареєстровано 12.09.2009 р. в приміщенні органу державної податкової служби, а лише 13.09.2009 р. відправлено поштою позивачу, в результаті чого позивач був позбавлений можливості надати заперечення до акту. Крім того, в порушення п. 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, до податкового повідомлення-рішення не було додано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій. Також позивач вказує на порушення пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сума штрафних санкцій в розмірі 508731 грн. значно перевищує допустиму межу, встановлену законодавством.
В акті перевірки податковий орган робить висновок про порушення позивачем п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині правомірності формування валових витрат за операціями з придбання металоконструкцій на підставі накладних, отриманих від ТОВ „Агранто-Дон”, ТОВ „КРП-Веста”, ТОВ „Тор-ЛТД”, ТОВ „Донпаритет ЛТД”, та робіт з переробки брухту чорних металів, наданих ПП „Арон-Трейд”, на загальну суму 4891577 грн. При цьому позивач вказує, що у підприємства наявні усі первинні документи за зазначеними операціями, що підтверджується відповідачем в акті перевірки. Постачання металоконструкцій здійснювалось на територію виробничого майданчика позивача постачальниками, а приймання товару - директором, тому не було необхідності в отриманні та зберіганні документів, підтверджуючих транспортування товару. Отримання та зберігання сертифікатів якості товару не проводилось позивачем з тих підстав, що придбання товару здійснювалось з метою використання його у якості сировини для переробки в брухт необхідної кондиції.
Також позивач вказує на те, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними, оскільки позивачем придбавались металоконструкції, які були у використанні, а не металобрухт. Рішення про визначення товару як металобрухт приймалось вже позивачем.
Що стосується включення позивачем до складу валових витрат вартості робіт з переробки брухту, позивач зазначає, що роботи з переробки проводились та території виробничого майданчика позивача. Матеріали (металобрухт, кисень, газ), виробничу техніку, прилади надавались позивачем без оформлення актів приймання-передачі за відсутністю необхідності і недоцільністю. Робітниками позивача також здійснювалась переробка металобрухту, а саме, начальником дільниці Воронковим В.І., який є фахівцем в газорізанні.
Позивач, зокрема, посилається на те, що порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб ПП „Арон-Трейд” не є підставою для визнання угод, укладених цим підприємством, нікчемними, а також, що роботи ПП „Арон-Трейд” для позивача проводились у 2007 р. в період, коли ліцензія цього підприємства була дійсною.
Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000012300/3 від 07.06.2010 р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що в ході планової виїзної перевірки позивача було встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині включення до складу валових витрат вартості робіт з переробки металобрухту, отриманих від ПП „Арон-Трейд”, та вартості металоконструкцій, які були у використанні, за нікчемними угодами на загальну суму 4361865 грн.
Так, позивачем з липня 2007 р. по травень 2008 р. включено до складу валових витрат вартість робіт з переробки брухту чорних металів на підставі актів виконаних робіт, отриманих від ПП „Арон-Трейд”, на загальну суму 131000 грн. Проте, згідно інформації, отриманої від Ленінської МДПІ м. Луганська, ПП „Арон-Трейд” податкові декларації з податку на прибуток не надає з четвертого кварталу 2007 р., задекларований валовий дохід за три квартали 2007 р. складає 388000 грн., за перше півріччя 2007 р. - 375000 грн., що свідчить про те, що обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) за липень, серпень, вересень 2007 р. склав лише 13000 грн. Крім того, була порушена кримінальна справа у відношенні службових осіб ПП „Арон-Трейд” за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
У другому півріччі 2007 р. та за три квартали 2008 р. позивачем до складу валових витрат включено: вартість металоконструкцій, які були у використанні, придбаних за договором з ТОВ „Агранто-Дон” від 03.05.2007 р., на підставі видаткових накладних на загальну суму 10872222,50 грн.; вартість металоконструкцій, які були у використанні, придбаних за договором з ТОВ „КРП-Веста” від 23.05.2007 р., на підставі видаткових накладних на загальну суму 2007872,61 грн.; вартість металоконструкцій, які були у використанні, придбаних за договором з ТОВ „ТОР-ЛТД” від 19.03.2008 р., на підставі видаткових накладних на загальну суму 1135770,60 грн. (три квартали 2008 р.). Згідно з інформацією, отриманою від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, зазначені підприємства не мали власних основних засобів тощо. Крім того, відповідно до податкової звітності, ТОВ „Агранто-Дон” задекларований обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) за 2007 р. - перше півріччя 2008 р. в розмірі 293083 грн.; ТОВ „КРП-Веста” задекларований обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) за 2007 р. - три квартали 2008 р. в розмірі 147691 грн.; ТОВ „ТОР-ЛТД” задекларований обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) за 2007 р. - три квартали 2008 р. в розмірі 82685 грн.
Документи з придбання металоконструкцій, на думку податкового органу, повинні відповідати вимогам, які пред'являються для документів у сфері роботи з металобрухтом, а саме, містити дані про проходження і власника, відповідність його встановленим стандартам тощо. Проте, у позивача відсутні приймально-заготівельні акти, товарно-транспортні накладні.
Крім того, у позивача відсутні документи, які підтверджують передачу та використання кисню та пропану підприємствами, які здійснювали переробку брухту. У ТОВ „Агранто-Дон”, ТОВ „КРП-Веста”, ТОВ „ТОР-ЛТД” відсутні ліцензії на право здійснення операцій з металобрухтом.
На підставі зазначених обставин податковий орган робить висновок про те, що угоди, укладені з цими підприємствами, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому позивачем завищені валові витрати на загальну суму 4361865 грн.
Також відповідач вказує на те, що перевіркою встановлені інші порушення. Так, позивачем з липня 2007 р. по червень 2009 р. списано кредиторську заборгованість із терміном давнини, що минув, на 5678 грн. При цьому позивачем не проведено зменшення валових витрат по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 р. на цю суму. Також перевіркою встановлено завищення задекларованих сум амортизаційних відрахувань на 21104 грн.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма ММ” здійснює господарську діяльність на підставі статуту, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 23429214.
Відповідач Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова перевірка ТОВ „Фірма ММ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої податковим органом складений акт № 512/23-1/23429214 від 12.10.2009 р. (а.с. 82-137 т.1). В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальному розмірі 1229874 грн.
За наслідками перевірки Ясинуватською ОДПІ 29.10.2009 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001132310/0 про визначення ТОВ „Фірма ММ” податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2245896 грн., в тому числі, за основним платежем - 1229874 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1016022 грн. (а.с. 15 т.1).
За наслідками апеляційного узгодження Ясинуватською ОДПІ прийняте 11.01.2009 р. податкове повідомлення-рішення № 0001132310/1 з аналогічними вимогами (а.с. 16 т.1), 23.03.2010 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012300/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1427697 грн., з яких 918966 грн. - основний платіж, 508731 грн. - штрафні (фінансової) санкції (а.с. 17 т.1). За результатами розгляду скарги ДПА України відповідачем прийняте 07.06.2010 р. податкове повідомлення-рішення № 0000012300/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1427697 грн., з яких 918966 грн. - основний платіж, 508731 грн. - штрафні (фінансової) санкції (а.с. 18 т.1).
Предметом оскарження за даним позовом є податкове повідомлення-рішення № 0000012300/3 від 07.06.2010 р.
Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій є, зокрема, порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині включення до складу валових витрат вартості робіт з переробки металобрухту, отриманих від ПП „Арон-Трейд”, та вартості металоконструкцій, які були у використанні, за нікчемними угодами, укладеними з ТОВ „Агранто-Дон”, ТОВ „КРП-Веста”, ТОВ „ТОР-ЛТД”, на загальну суму 4361865 грн.
Судом встановлено, що 02.04.2007 р. ТОВ „Фірма ММ” був укладений договір з ПП „Арон-Трейд”, за умовами якого ПП „Арон-Трейд” повинен переробити брухт чорних металів на території позивача з виду 5 (негабарит) у вид 3 та 2 відповідно до ДСТУ 4121-2002 (а.с. 176-180 т.1). На виконання умов договору ПП „Арон-Трейд” позивачу видавались наступні первинні документи: податкові накладні № 041201 від 04.12.2007 р., № 080101 від 08.01.2008 р., № 050902 від 05.09.2007 р., № 040701 від 04.07.2007 р., № 170502 від 17.05.2007 р., № 170501 від 17.05.2007 р., № 150501 від 15.05.2007 р., № 240401 від 24.04.2007 р. на виконання робіт з переробки брухту чорних металів (а.с. 122-130 т. 3); акти виконаних робіт, рахунки-фактури (а.с. 131-146 т. 3). Оплата позивачем виконаних ПП „Арон-Трейд” робіт здійснена платіжними дорученнями (а.с. 148-155 т.3).
Актом перевірки встановлено, що позивачем з липня 2007 р. по травень 2008 р. включено до складу валових витрат вартість робіт з переробки брухту чорних металів на підставі актів виконаних робіт, отриманих від ПП „Арон-Трейд”, на загальну суму 131000 грн.
Проте, згідно інформації, отриманої Ясинуватською ОДПІ від Ленінської МДПІ м. Луганська, ПП „Арон-Трейд” податкові декларації з податку на прибуток не надає з четвертого кварталу 2007 р., задекларований валовий дохід за три квартали 2007 р. складає 388000 грн., за перше півріччя 2007 р. - 375000 грн. (а.с. 103, 186, 188 т.2). Зазначені обставини свідчать про те, що обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) за липень, серпень, вересень 2007 р. ПП „Арон-Трейд” склав лише 13000 грн., тоді як позивачем віднесено до складу валових витрат вартість робіт, наданих ПП „Арон-Трейд”, на загальну суму 131000 грн.
03.05.2007 р. ТОВ „Фірма ММ” укладений договір з ТОВ „Агранто-Дон”, за умовами якого ТОВ „Агранто-Дон” поставляє товар відповідно до специфікацій (а.с. 183 т.1). Як вбачається із специфікацій (а.с. 186-199 т.1), за цим договором позивач придбавав металоконструкції, які були у використанні. З договору вбачається, що умови поставки (транспортування) ніяким чином в договорі не передбачені.
На виконання умов договору ТОВ „Агранто-Дон” позивачу видавались видаткові накладні (а.с. 200-211 т. 1).
Актом перевірки встановлено, що позивачем у другому півріччі 2007 р. та за три картали 2008 р. включено до складу валових витрат вартість придбаних металоконструкцій на підставі видаткових накладних, виданих ТОВ „Агранто-Дон”, на загальну суму 1087222,50 грн.
Проте, згідно інформації, отриманої Ясинуватською ОДПІ від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, ТОВ „Агранто-Дон” задекларувало про обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) за 2007 р. - перше півріччя 2008 р. на суму 293083 (а.с. 175-176, 191 т.2). Зазначені обставини свідчать про те, що обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ „Агранто-Дон” не відповідає вартості товару, придбаного позивачем у цього підприємства за даними перевірки.
23.05.2007 р. ТОВ „Фірма ММ” укладений договір з ТОВ „КРП-Веста”, за умовами якого ТОВ „КРП-Веста” поставляє товар відповідно до специфікацій (а.с. 212 т.1). Як вбачається із специфікацій (а.с. 234-247 т.1), за цим договором позивач придбавав металоконструкції, які були у використанні. З договору вбачається, що умови поставки (транспортування) ніяким чином в договорі не передбачені.
На виконання умов договору ТОВ „КРП-Веста” позивачу видавались видаткові накладні (а.с. 221-234 т. 1).
Актом перевірки встановлено, що позивачем у другому півріччі 2007 р. та за три картали 2008 р. включено до складу валових витрат вартість придбаних металоконструкцій на підставі видаткових накладних, виданих ТОВ „КРП-Веста”, на загальну суму 2007872,61 грн.
Проте, згідно інформації, отриманої Ясинуватською ОДПІ від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, ТОВ „КРП-Веста” задекларувало про обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) за 2007 р. - три квартали 2008 р. на суму 147691 (а.с. 175-176, 190 т.2). Зазначені обставини свідчать про те, що обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ „КРП-Веста” не відповідає вартості товару, придбаного позивачем у цього підприємства за даними перевірки.
19.03.2008 р. ТОВ „Фірма ММ” укладений договір з ТОВ „ТОР-ЛТД”, за умовами якого ТОВ „ТОР-ЛТД” поставляє товар відповідно до специфікацій (а.с. 220 т.1). Як вбачається із специфікацій (а.с. 213-219 т.1), за цим договором позивач придбавав металоконструкції, які були у використанні. З договору вбачається, що умови поставки (транспортування) ніяким чином в договорі не передбачені.
На виконання умов договору ТОВ „ТОР-ЛТД” позивачу видавались видаткові накладні (а.с. 248-253 т. 1).
Актом перевірки встановлено, що позивачем за три картали 2008 р. включено до складу валових витрат вартість придбаних металоконструкцій на підставі видаткових накладних, виданих ТОВ „ТОР-ЛТД”, на загальну суму 1135770,60 грн.
Проте, згідно інформації, отриманої Ясинуватською ОДПІ від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, ТОВ „ТОР-ЛТД” задекларувало обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) за 2007 р. - три квартали 2008 р. на суму 82685 (а.с. 175-176, 189 т.2). Зазначені обставини свідчать про те, що обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ „ТОР-ЛТД” не відповідає вартості товару, придбаного позивачем у цього підприємства за даними перевірки.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, якій був чинним на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Як передбачено пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 даного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, встановлені вимоги до оформлення документів на перевезення.
Підпунктом 11.5. Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Підпунктом 11.7 Правил встановлено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
В порушення зазначених вище вимог, а також пункту 8 Правил продажу непродовольчих товарів, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27 травня 1996 року № 294 та наказу Міністерства транспорту України від 29 грудня 1995 року № 488/346 „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля” платник податку були віднесені до складу валових витрат суми вартості товарів без підтверджуючих документів - товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей за зазначеними угодами.
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В порушення зазначених вимог наявні у позивача первинні документи, зокрема, накладні, не містять зазначення посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, посилання на договір, за яким здійснюється поставка.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відсутність товарно-транспортних накладних обумовлена тим, що товар транспортувався постачальниками, оскільки такі доводи жодними доказами не підтверджені. Більш того, відсутність у договорах з ТОВ „Агранто-Дон”, ТОВ „КРП-Веста”, ТОВ „ТОР-ЛТД” положень щодо транспортування товару постачальником, а також будь-яких додаткових угод щодо узгодження порядку постачання (транспортування товару) дає суду підстави для висновку про те, що доводи позивача про транспортування товару постачальником не підтверджені умовами договорів.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем до перевірки не були надані наступні первинні документи: товарно-транспортні документи щодо транспортування металоконструкцій, документи, що підтверджують витрати на транспортування.
Відтак, відсутність у позивача усіх первинних документів, необхідних для віднесення вартості придбаних металоконструкцій до складу валових витрат, є підставою для визнання таких витрат такими, що не належать до складу валових витрат.
Крім того, суд зазначає, що не може бути віднесені до складу валових витрат вартість послуг, наданих позивач ПП „Арон-Трейд”, оскільки такі витрати також не підтверджені належними первинними документами.
Так, у позивача відсутні документи, які підтверджують передачу та використання кисню та пропану підприємствами, які здійснювали переробку брухту, а також ніяким чином не підтверджений факт виконання таких робіт.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Податковий орган в ході перевірки дійшов до висновку, що позивачем у ТОВ „Агранто-Дон”, ТОВ „КРП-Веста”, ТОВ „ТОР-ЛТД” придбавався брухт чорних металів, а не металоконструкції, які були у використанні.
Як встановлено ст. 1 Закону України „Про металобрухт” металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
Відтак, саме власник товару повинен приймати рішення про втрату експлуатаційної цінності виробів, які містять у собі метали. При цьому такі вироби з металу повинні бути непридатними для прямого використання або мати непоправний брак.
В судовому засіданні представник позивача стверджував, що ТОВ „Фірма ММ” придбавались саме металоконструкції, які були у використанні, а не брухт чорних металів, а тому позивач як власник таких металоконструкцій в подальшому приймав рішення про визнання товару металобрухтом.
Проте, ані в ході проведення перевірки, ані в судовому засіданні позивачем не надано доказів того, що металоконструкції, які були придбані за спірними договорами, непридатні для прямого використання, що вони втратили експлуатаційну цінність або мають непоправний брак. Більш того, із специфікацій на придбання позивачем металоконструкції взагалі неможливо встановити, які саме вироби з металу та в якому стані були придбані позивачем.
Крім того, позивачем суду не надано документів на підтвердження того, що придбані металоконструкції були оприбутковані в бухгалтерському обліку саме як металоконструкції, оскільки саме після цього позивач як власник мав право визнавати їх металобрухтом.
Факт того, що позивачем придбавався металобрухт, а не металоконструкції, підтверджується умовами договору з ПП „Арон-Трейд”, відповідно до умов якого ПП „Арон-Трейд” повинен переробити брухт чорних металів на території позивача з виду 5 (негабарит) у вид 3 та 2 відповідно до ДСТУ 4121-2002.
Як вбачається з статуту позивача, основним видом його діяльності є оброблення металевих відходів та брухту чорних металів. Позивач має ліцензію Міністерства промислової політики України на вид господарської діяльності - заготівлю, переробку металобрухту чорних металів (а.с. 114-130 т.2).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем за спірними угодами, дійсно, був придбаний саме металобрухт.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про металобрухт” операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.
Судом встановлено, що ТОВ „Агранто-Дон”, ТОВ „КРП-Веста”, ТОВ „ТОР-ЛТД”, які продали позивачу товар за спірними угодами, не мають ліцензій на право здійснення відповідного виду господарської діяльності, що підтверджується листом Міністерства промислової політики України (а.с. 118 т. 3).
Оскільки ТОВ „Агранто-Дон”, ТОВ „КРП-Веста”, ТОВ „ТОР-ЛТД” відповідно до законодавства не мали права на здійснення господарських операцій із металобрухтом, то угоди з купівлі-продажу металобрухту, укладені цими підприємствами з позивачем, є нікчемними з огляду на приписи ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Крім того, оскільки фактично позивачем придбавався металобрухт, то у відповідності до ст. 235 Цивільного кодексу України відносини сторін повинні регулюватися правилами щодо того правочину, який сторони насправді вчинили.
Порядок здійснення операцій з металобрухтом визначений ст. 4 Закону України „Про металобрухт”, відповідно до якої приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів.
Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.
Згідно зі ст. 6 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.
Документи у сфері роботи з металобрухтом - документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку (стаття 1 вказаного Закону).
Відтак, обов'язковою умовою при укладанні договору купівлі-продажу металобрухту є наявність документів, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам тощо, а також відповідних актів про приймання брухту.
Судом встановлено, що вказані документи (сертифікат якості, походження), які підтверджують походження металобрухту, у позивача відсутні.
Отже, у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, чинного на час виникнення спірних взаємовідносин, вартість придбаного металобрухту не належить до складу валових витрат позивача.
Крім того, в ході перевірки встановлено, що в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем з липня 2007 р. по червень 2009 р. списано кредиторську заборгованість із терміном давнини, що минув на 5678 грн., а саме, кредиторську заборгованість Донецьких західних електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” згідно прибуткової накладної від 01.02.2006 р. в сумі 242,50 грн., в тому числі податок на додану вартість - 40,42 грн., та кредиторську заборгованість ТОВ „Вуглепродукт” згідно прибуткової накладної від 28.02.2006 р. в сумі 6571 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1095,17 грн. При цьому позивачем не проведено зменшення валових витрат по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 р. на цю суму.
Також перевіркою встановлено завищення задекларованих сум амортизаційних відрахувань на 21104 грн. В порушення вимог пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем крани включені до 2 групи основних засобів з нормою амортизації 6,25%, хоча вони повинні бути віднесені до 3 групи основних засобів з нормою амортизації 3,75%.
Суд також не приймає до уваги доводи позивача про порушення порядку проведення перевірки з боку податкового органу з тих підстав, що такі порушення суттєвим чином не вплинуло на правомірність визначення податкових зобов'язань.
Оскільки суд прийшов до висновку про правомірність визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток, є правомірним й визначення штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, чинного на час прийняття оскаржуваного рішення. При цьому суд зазначає, що розмір штрафних санкцій податковим органом визначений з урахуванням положень Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за № 268/5459, пп. 6.1.3 якої встановлено, що якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.
Відтак, штрафні (фінансові) санкцій були застосовані на визначені перевіркою суми занижень податкових зобов'язань за відповідні базові податкові періоди без врахування встановлених завищень податкових зобов'язань в інших податкових періодах.
З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовляє у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ММ” до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000012300/3 від 07.06.2010 р. відмовити.
Повний текст постанови виготовлений 17 січня 2011 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Шальєва В.А.