Справа 556/191/26
Номер провадження 1-кп/556/102/2026
03.03.2026
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець матеріали кримінального провадження 12023181190000370 від 22.12.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сварині, Сарненського району, Рівненської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, не військовозобов'язаного, пенсіонера, раніше не судимого,
за ч.2 ст.240-1 КК України,-
ОСОБА_4 , в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637/97-ВР від 18.11.1997, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, місця дати та часу, але не пізніше 06.01.2025, незаконно придбав у значних розмірах каміння природного походження - бурштин у сировині, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» є дорогоцінним камінням та згідно Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994, відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, приховавши його у ящику серед речей, зберігав та перевозив в автомобілі, марки «Opel Combo-C», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , яким у своїй протиправній діяльності користувався ОСОБА_4 .
В подальшому, 06.01.2025, приблизно о 14 год 37 хв. під час руху на вказаному автомобілі по вул. Шевченка в с. Довговоля, Вараського району, Рівненської області ОСОБА_4 був зупинений працівниками правохоронного органу та припинено незаконну діяльність останнього. Під час огляду в салоні автомобіля Opel Combo-C, д.н.з. НОМЕР_1 було виявлено та вилучено каміння, що відповідно до висновків судових гемологічних екпертиз №СЕ-19/103-25/1721-ФХГД від 20.10.2025, №СЕ-19/103-25/1723-ФХГД від 22.10.2025, №СЕ-19/103-25/1719-ФХГД від 17.10.2025, №СЕ-19/103-25/1729-ФХГД від 31.10.2025, №СЕ-19/103-25/1726-ФХГД від 29.10.2025, №СЕ-19/103-25/1724-ФХГД від 27.10.2025, №СЕ-19/103-25/1728-ФХГД від 04.11.2025, №СЕ-19/103-25/1725-ФХГД від 28.10.2025, №СЕ-19/103-25/1733-ФХГД від 23.10.2025 є бурштином в сировині загальною масою 67556,19 грам (67 кілограм 55619 грам) , ринковою вартістю 1 092 336, 66 грн. (один мільйон дев'яносто дві тисячі триста тридцять шість гривень 66 коп.)
Окрім того, ОСОБА_4 , в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637/97-ВР від 18.11.1997, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, місця дати та часу, але не пізніше 09.01.2025, діючи повторно, незаконно придбав у значних розмірах, каміння природного походження - бурштин у сировині, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» є дорогоцінним камінням та згідно Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994, відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, перевіз його до гаражного приміщення з географічними координатами 51.3619290.25.8554470 (відомості про власника приміщення відсутні, оскільки воно не зареєстроване у встановленому порядку), яке він використовував у своїй протиправній діяльності, де зберігав до моменту його виявлення та вилучення 09.01.2025 у ході проведення обшуку працівниками правоохоронних органів. Відповідно до висновків експерта №СЕ-19/103-25/1720-ФХГД від 13.10.2025, №СЕ-19/103-25/1100-ФХГД від 22.09.2025, №СЕ-19/103-25/1098-ФХГД від 23.09.2025, №СЕ-19/103-25/1099-ФХГД від 23.09.2025, №СЕ-19/103-25/1105-ФХГД від 29.09.2025, №СЕ-19/103-25/1101-ФХГД від 22.09.2025, №СЕ-19/103-25/1102-ФХГД від 30.09.2025, №СЕ-19/103-25/1103-ФХГД від 24.09.2025, №СЕ-19/103-25/1109-ФХГД від 01.10.2025, №СЕ-19/103-25/1110-ФХГД від 02.10.2025, №СЕ-19/103-25/1104-ФХГД від 24.09.2025, №СЕ-19/103-25/1097-ФХГД від 02.10.2025, №СЕ-19/103-25/1111-ФХГД від 01.10.2025, №СЕ-19/103-25/1106-ФХГД від 25.09.2025, №СЕ-19/103-25/1107-ФХГД від 29.09.2025, №СЕ-19/103-25/1108-ФХГД від 25.09.2025 є бурштином в сировині загальною масою 59 654, 48 грам (59 кілограм 65448 грам) ринковою вартістю 454 570, 61 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят гривень 61 коп.)
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, вчинене у значних розмірах, повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240-1 КК України.
21 січня 2026 року між прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди, ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у зазначених діяннях і зобов'язався під час судового розгляду беззастережно визнати обвинувачення в обсязі висунутого у судовому провадженні та у подальшому подібного не вчиняти. Щиро розкаявся у вчиненому.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме: за ч.2 ст. ст.2401 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності із встановленням іспитового строку та покладеними обов'язками, передбаченими ст.76 КК України.
Відповідно до угоди, ОСОБА_4 відомо та зрозуміло, що згідно із вимогами ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку. Йому також роз'яснено та є зрозумілими, визначені п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.2401 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена в ч.2 ст.2401 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, багатодітний батько.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому засіданні те, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.2401 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, а саме у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку і покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України на нього слід покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2025 року накладено арешт на майно, а саме: каміння ззовні схоже на бурштин сирець загальною вагою 68,44 кг.; першопочаткові упаковки в яких знаходилось каміння, ззовні схоже на бурштин-сирець.
Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.01.2025, накладено арешт у вигляді заборони користування, володіння та розпорядження на тимчасово вилучене 06.01.2025 майно: на каміння, ззовні схоже на бурштин сирець, загальною вагою близько 40 кг., яке було вилучено запаковано до сейф-пакетів «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з індивідуальними номерами: №PSP4348514, №PSP4348513, №PSP4348515, №PSP4348512, PSP4348511, №PSP4348508, №PSP4348509, №PSP4348510, №RIC2241627. Накладено арешт у вигляді заборони розпоряджатися на тимчасово вилучене 06.01.2024 майно, в саме: транспортний засіб, марки «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 .. Автомобіль переданий на відповідальне зберігання власнику та/або володільцю, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі наведеного, слід зняти арешт з вищезазначеного в ухвалі слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.01.2025 майна.
Згідно з ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів, а саме: - бурштину у сировині загальною масою 127 кг 21067 грам, ринковою вартістю 1 546 907 грн. 27 коп. - застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обирався у виді домашнього арешту. Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився. Підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Цивільний позов не заявлявся.
Згідно з ч.1 ст.126 КПК України питання щодо процесуальних витрат, суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Частиною 1 ст.118 КПК України визначено, що процесуальні витрати складаються із залучення, потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Розмір процесуальних витрат на залучення експерта в провадженні становить - 90031,40 грн.
Відповідно до ч.1, 3 ст.119 КПК України суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого) за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити їх від оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк. Уразі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому КМУ.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 є багатодітним батьком, пенсіонер, не працює, допомагає військовим, займається волонтерською діяльністю, його майновий стан, суд вважає необхідним звільнити обвинуваченого від оплати процесуальних витрат на залучення експертів в сумі 90031,40 грн. Відповідні витрати компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 124, 174, 314, 373, 374, 474-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 січня 2026 року, укладену між прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні 12023181190000370 від 22.12.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 2401 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 2401 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, з однорічним іспитовим строком.
Згідно ч. 1 ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт на майно, а саме на : транспортний засіб, марки «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.01.2025, власником якого є ОСОБА_6 ; бурштин у сировині, загальною масою 127 кг 21067 грам, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2025 року, ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.01.2025.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, речові докази: бурштин у сировині загальною масою 127 кг 21067 грм, ринковою вартістю 1 546 907 грн. 27 коп. - конфіскувати у власність держави.
Речовий доказ:транспортний засіб, марки «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_6 .
Підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 - відсутні.
Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 2401КК України.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1