Україна
05 січня 2011 р. справа № 2а-24291/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Гилка Д.Т.
за участю:
представника позивача Пономаренко І.С.,
представників відповідача Петрова А.Г., Бондар О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОСУКРОЙЛ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.08.2010 № 0003262340/0, -
22.10.2010 ТОВ «РОСУКРОЙЛ» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.08.2010 № 0003262340/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено документальну невиїзну перевірку щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» (ЄДРПОУ 36560092) та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» (ЄДРПОУ 36616283) за період з 01.09.2009 по 30.09.2009, за результатами якої було складено акт від 12.08.2010 № 1400/23-3/32208910 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 № 0003262340/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2021000,01 грн., у т.ч. за основним платежем - 1347333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 673666,67 грн.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у грудні 2009р. внаслідок вчинення нікчемних правочинів між позивачем та ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» на суму ПДВ 680666,67 грн. та між позивачем та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» на суму ПДВ 666666,67 грн. До такого висновку відповідач дійшов внаслідок того, що згідно листа № 2561/7/23-413 від 14.06.2010 ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька стосовно перевірки ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» встановлено, що перевірку провести немає можливості, бо підприємство не знаходиться за юридичною адресою; відповідно до акту № 1004/23-411/36560092 від 11.06.2010 основні засоби у даного підприємства відсутні; кількість працюючих на підприємстві складає 1 особу (директор), яка не могла здійснювати весь об'єм робіт. Аналогічним чином відповідачем згідно листа ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька № 2590/7/23/413 від 14.06.2010 було встановлено, що ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» не знаходиться за юридичною адресою; відповідно до акту № 1032/23-411/36616283 від 11.06.2010 основні засоби у даного підприємства відсутні; кількість працюючих на підприємстві складає 1 особу (директор), яка не могла здійснювати весь об'єм робіт.
Позивач не погоджується із такими висновками акту перевірки, оскільки укладаючи агентські договори із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» і ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС», позивач пересвідчився у наявності правових підстав для укладення таких договорів з цими підприємствами, витребував в них правовстановлюючі документи. На момент виписки податкових накладних № 9182 від 18.09.2009 та №№ 9305, 9301 від 30.09.2009 вказані підприємства були платниками ПДВ згідно інформації з офіційного сайту ДПА України. Таким чином, у позивача були усі передбачені законом підстави для включення сум ПДВ, вказаних у податкових накладних, до складу податкового кредиту відповідного періоду.
Вважає безпідставним висновок податкового органу про нікчемність укладених правочинів, оскільки сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах, роботи були виконані та прийняті позивачем за актами приймання-передачі. Крім того, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не мало права роботи висновки про нікчемність правочинів, оскільки це не передбачено ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 3-7).
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні надали письмові заперечення проти позову, у яких зазначили, що підставою для формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість стали податкові накладні № 9305 від 30.09.2009, виданої ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за наслідками господарської операції з виконання агентського договору № 01/88/1 від 03.08.2009, № 9301 від 30.09.2009, виданої ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за наслідками господарської операції з виконання договору на проведення ремонтних робіт № 01/811 від 26.08.2009, та № 9182 від 18.09.2009, виданої ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» за наслідками господарської операції з виконання агентського договору № 1/79/1 від 21.08.2009.
Відповідачем від ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька був отриманий лист № 2561/7/23-413 від 14.06.2010 стосовно перевірки ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс», згідно з яким перевірку провести не має можливості у зв'язку із тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Відповідно до акту № 1004/23-411/36560092 від 11.06.2010 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс», основні засоби у даного підприємства відсутні, кількість працюючих на підприємстві за 2009р. та 1 квартал 2010 р. складала 1 особа (директор), яка фізично не могла здійснювати весь об'єм робот.
Аналогічні відомості були отримані від ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька стосовно перевірки підприємства ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» (лист № 2590/7/23-413 від 14.06.2010, акт № 1032/23-411/36616283 від 11.06.2010).
Отже, на підприємствах ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, та вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюють через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Таким чином, зазначені вище угоди із цими підприємствами мають ознаки нікчемності. Крім того, позивачем не було підтверджено первинними та бухгалтерськими документами фактичне виконання договорів.
Просили відмовити у задоволенні позову (т. 1 а.с. 81-83).
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «РОСУКРОЙЛ» зареєстровано як юридична особа 24.10.2002 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 32208910, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 298212 (т. 1 а.с. 117-118), довідкою Управління статистики у м. Донецьку серії АБ № 214116 від 20.01.2010 (т. 1 а.с. 119-120). ТОВ «РОСУКРОЙЛ» здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції протоколом загальних зборів учасників товариства № 2/1 від 11.02.2010 (т. 1 а.с. 124-141). Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька як платник податків з 05.12.2002 (т. 1 а.с. 121), є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 122).
12.08.2010 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ „РОСУКРОЙЛ” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» (ЄДРПОУ 36560092) та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» (ЄДРПОУ 36616283) за період з 01.09.2009 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт № 1400/23-2/32208910 від 12.08.2010 (т. 1 а.с. 44-58).
Згідно з висновками акту перевірки, ТОВ «РОСУКРОЙЛ» допущені порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1 347 333,34 грн. за грудень 2009р. (т. 1 а.с. 58).
Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач надав заперечення на них від 16.08.2010 за вих. № 01-111 (т. 1 а.с. 59-63), які задоволені відповідачем не були.
25.08.2010 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 25.08.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003262340/0, яким за порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „РОСУКРОЙЛ” визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2021000,01 грн., в тому числі, за основним платежем - 1347333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», - 673666,67 грн. (т. 1 а.с. 64).
Згідно з розрахунком фінансових санкцій (т. 1 а.с. 91), вони нараховані позивачу за період - грудень 2009р.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 25.08.2010 № 0003262340/0, ТОВ «РОСУКРОЙЛ» 22.10.2010 звернулось до суду із даним адміністративним позовом (т. 1 а.с. 3-7).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2010 позивачу було поновлено строк звернення до адміністративного суду із даним позовом (т. 1 а.с. 112).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 25.08.2010 № 0003262340/0 з наступних підстав.
Позиція відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ «РОСУКРОЙЛ» в порушення вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні робіт за нікчемними правочинами - договором із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» від 29.08.2009 № 01/811 на проведення ремонтних робіт, агентським договором із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» від 03.08.2009 № 01/88/1, агентським договором із ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» від 21.08.2009 № 1/79/1.
Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до умов договору від 26.08.2009 № 01/811 на проведення ремонтних робіт (т. 1 а.с. 8-10), ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» (Підрядник) взяло на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи: середній ремонт КУ на АГНКС в м. Пирятин, ремонт та середній ремонт КУ на АГНКС в м. Вінниця, середній ремонт КУ на АГНКС в м. Донецьку (далі за текстом - ремонті роботи), а ТОВ «РОСУКРОЙЛ» (Замовник) - прийняти і оплатити виконану роботу (п. 1.1 Договору). Для виконання робіт Підрядник постачає необхідне обладнання і матеріали, зазначені у кошторисах, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору). Вид, об'єми робіт затверджуються сторонами та зазначаються в кошторисній документації, які можуть бути змінені в процесі виконання робіт (п. 1.3 Договору). Загальна вартість ремонтних робіт складає 1284000 грн., у т.ч. ПДВ - 214000 грн. (п. 2.1 Договору). Остаточна вартість ремонтних робіт встановлюється відповідно до актів виконаних робіт (п. 2.2 Договору).
На виконання зазначених умов договору сторонами були затверджені локальні кошториси на ремонтні роботи (т. 2 а.с. 24-29, 38-41, 49-52, 59-62) та сформована договірна ціна (т. 2 а.с. 30-31, 42-43, 53-54, 63-64).
28.09.2009 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до договору № 01/811 від 26.08.2009 щодо порядку здійснення розрахунків (т. 2 а.с. 23).
У ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначені види діяльності, які підлягають ліцензуванню, серед яких відсутній ремонт автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій. Таким чином, даний вид робіт може здійснюватися без ліцензії.
Фактичне виконання умов договору на проведення ремонтних робіт (здійснення ремонтних робіт Підрядником та прийняття робіт Замовником) підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт по кожному об'єкту за вересень 2009 року (т. 1 а.с. 19-22, 23-26. 30-34, 35-40; т. 2 а.с. 32-37, 44-48, 55-58, 65-68), а також актом здавання-прийомки робіт (надання послуг) від 30.09.2009, яким підтверджено здійснення ремонтних робіт на загальну суму 1284000 грн. (т. 1 а.с. 27).
Журналом-ордером і Відомістю по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» за грудень 2010р. підтверджено, що в позивача мається кредиторська заборгованість перед ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за договором № 01/811 від 28.09.2009 на суму 1284000 грн. (т. 2 а.с. 78).
Придбання вказаних робіт з метою використання у власній господарській діяльності позивача підтверджується наказом № 39 від 01.10.2009 «Про використання у фінансово-господарській діяльності результатів виконання договору № 01/811 від 26.08.2009».
Крім того, відповідно до умов агентського договору від 03.08.2009 № 01/88/1 (т. 1 а.с. 11-12), ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» (Агент) взяло на себе зобов'язання надати ТОВ «РОСУКРОЙЛ» (Довірителю) послуги по забезпеченню укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості, а ТОВ «РОСУКРОЙЛ» (Довірителю) - прийняти ці послуги та оплатити їх. Для цілей цього Договору до укладення договору купівлі-продажу прирівнюється укладення будь-якої цивільно-правової угоди або угод, за якими право власності на об'єкт оплатно перейде до третьої особи та/або укладення протоколу про наміри у майбутньому укласти договір купівлі-продажу (п. 1.1 Договору). Характеристики об'єкта наводяться у додатку до цього Договору (п. 1.2 Договору). Агентська винагорода складає 1% від вартості об'єкта (п. 3.1 Договору).
У додатку № 1 до агентського договору від 03.08.2009 № 01/88/1 (т. 1 а.с. 13) наведено характеристику об'єкта: Комплекс «Форсаж», м. Донецьк, вул. Артема, 4-г за ціною 28000000 грн. з ПДВ. Винагорода агента складає 2800000 грн. с ПДВ.
30.09.2009 між сторонами агентського договору була підписана Додаткова угода № 1, якою внесено зміни до агентського договору щодо порядку розрахунків між сторонами (т. 1 а.с. 14).
Зазначений агентський договір було укладено із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за рішенням загальних зборів ТОВ «РОСУКРОЙЛ», протокол № 13/1 від 31.07.2009 (т. 1 а.с. 15).
У ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначені види діяльності, які підлягають ліцензуванню, серед яких відсутні агентські послуги. Таким чином, даний вид послуг може здійснюватися без ліцензії.
Фактичне виконання умов агентського договору (надання Агентом послуг по забезпеченню укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості та їх прийняття Довірителем) підтверджується Звітом про агентську діяльність з пошуку потенційних покупців (т. 2 а.с. 19), згідно з яким були підібрані компанії, які висловили бажання придбати об'єкт, у т.ч. ТОВ «Укртехнобуд 07».
Також, 02.11.2009 між ТОВ «Укртехнобуд 07» та позивачем було укладено договір про наміри, згідно якого сторони дійшли згоди про укладення у майбутньому договору купівлі-продажу комплексу «Форсаж» за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 4-г (т. 2 а.с. 21), що підтверджує виконання агентського договору.
Згідно із Журналом-ордером і Відомістю по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» за грудень 2010р., у позивача мається кредиторська заборгованість перед ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за договором № 01/88/1 від 03.08.2009 на суму 2800000 грн. (т. 2 а.с. 78).
Придбання вказаних робіт з метою використання у власній господарській діяльності позивача підтверджується наказом № 37 від 30.09.2009 «Про використання у фінансово-господарській діяльності результатів виконання Агентського договору № 01/88/1 від 03.08.2009».
Крім того, відповідно до умов агентського договору від 21.08.2009 № 1/79/1 (т. 1 а.с. 16-17), ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» (Агент) взяло на себе зобов'язання надати ТОВ «РОСУКРОЙЛ» (Довірителю) послуги по забезпеченню укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості, а ТОВ «РОСУКРОЙЛ» (Довірителю) - прийняти ці послуги та оплатити їх. Для цілей цього Договору до укладення договору купівлі-продажу прирівнюється укладення будь-якої цивільно-правової угоди або угод, за якими право власності на об'єкт оплатно перейде до третьої особи та/або укладення протоколу про наміри у майбутньому укласти договір купівлі-продажу (п. 1.1 Договору). Характеристики об'єкта наводяться у додатку до цього Договору (п. 1.2 Договору). Агентська винагорода складає 4000000 грн. з урахуванням ПДВ (п. 3.1 Договору).
У додатку № 1 до агентського договору від 21.08.2009 № 1/79/1 (т. 1 а.с. 18) наведено характеристику об'єктів: нежитлова будівля автомобільної газонаповнювальної станції, Чернігівська область, с. Григоро-Іванівка, вул. Батюка, б. 1а, за ціною 4000000 грн.; нежитлові приміщення та споруди АГНКС на землях Стрижавскої селищної ради Вінницького району по вул. Індустріальній, 1, за ціною 3000000 грн.; нежитлова будівля АГНКС, м. Шостка, вул. Шевченко, 57-6, за ціною 3550000 грн. Винагорода агента складає 4000000 грн. с ПДВ.
Фактичне виконання умов агентського договору (надання Агентом послуг по забезпеченню укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості та їх прийняття Довірителем) підтверджується Звітом про агентську діяльність з пошуку потенційних покупців (т. 2 а.с. 20), згідно з яким були підібрані компанії, які висловили бажання придбати об'єкти, а також договором про наміри від 10.09.2009 року між позивачем та ТОВ «Вєра» /том 2 а.с.107/.
Згідно із Журналом-ордером і Відомістю по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» за грудень 2010р., у позивача мається кредиторська заборгованість перед ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» за договором № 1/79/1 від 21.08.2009 на суму 4000000 грн. (т. 2 а.с. 77).
Придбання вказаних робіт з метою використання у власній господарській діяльності позивача підтверджується наказом № 36 від 18.09.2009 «Про використання у фінансово-господарській діяльності результатів виконання Агентського договору № 01/79/1 від 21.08.2009».
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договору на проведення ремонтних робіт № 01/811 від 26.08.2009, укладеного між ТОВ «РОСУКРОЙЛ» та ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс», агентського договору № 01/88/1 від 03.08.2009, укладеного між ТОВ «РОСУКРОЙЛ» та ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс», агентського договору № 1/79/1 від 21.08.2009, укладеного між ТОВ «РОСУКРОЙЛ» та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС». Також, вказані правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.
Листи ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька був отриманий лист № 2561/7/23-413 від 14.06.2010 стосовно перевірки ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» та № 2590/7/23-413 від 14.06.2010 стосовно перевірки ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС», а також акти ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька про неможливість проведення перевірок вказаних контрагентів позивача № 1004/23-411/36560092 від 11.06.2010 та № 1032/23-411/36616283 від 11.06.2010, на які посилається відповідач, не можуть вважатися доказами нікчемності укладених із ними договорів, оскільки вказані договори взагалі не були предметом перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, і на них немає жодного посилання у листах та актах цієї податкової інспекції.
Також, відповідач в акті перевірки робить висновок про те, що у ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій та господарської діяльності. Однак, документально такий висновок у судовому засіданні представники відповідача не підтвердили. Також представники відповідача не надали суду декларації з податку на прибуток підприємств та довідок форми 1ДФ, на які маються посилання у акті перевірки (т. 1 а.с. 54-58).
Суд також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень тощо у ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (т. 1 а.с. 56). Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.
Суд також не приймає посилання представників відповідача в обґрунтування нікчемності договорів на те, що позивач не підтвердив фактичне виконання договорів відповідними первинними та бухгалтерськими документами, оскільки це спростовано дослідженими судом матеріалами справи (актами приймання-передачі, звітами та ін.), про що було зазначено судом вище. Крім того, надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо їх оформлення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів - договору на проведення ремонтних робіт № 01/811 від 26.08.2009, укладеного між ТОВ «РОСУКРОЙЛ» та ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс», агентського договору № 01/88/1 від 03.08.2009, укладеного між ТОВ «РОСУКРОЙЛ» та ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс», агентського договору № 1/79/1 від 21.08.2009, укладеного між ТОВ «РОСУКРОЙЛ» та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС». Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню робіт та послуг за вказаними договорами із його господарською діяльністю та фактичне використання отриманих робіт та послуг у його власній господарській діяльності.
Згідно з п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Як визначено п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У податковій декларації за грудень 2009р. позивач відкоригував розмір податкового кредиту вересня 2009р., включивши до складу податкового кредиту суму ПДВ 1347333 грн. за наслідками господарських операцій по договорам ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» (т. 1 а.с. 94-106).
Виникнення у ТОВ «РОСУКРОЙЛ» права на формування податкового кредиту у грудні 2009р. за наслідками господарських операцій по договорам із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» та ТОВ «ТК «ДІАЛ ІМПЕКС» підтверджено податковими накладними, виданими цими підприємствами позивачу (т. 1 а.с. 41-43). В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення цих податкових накладних.
Вказані податкові накладні були внесені до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «РОСУКРОЙЛ» (т. 2 а.с. 1-17).
Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом ТОВ «РОСУКРОЙЛ» податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 25.08.2010 № 0003262340/0.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені (т. 1 а.с. 2).
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РОСУКРОЙЛ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.08.2010 № 0003262340/0 - задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 25.08.2010 № 0003262340/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «РОСУКРОЙЛ» визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2021000 (два мільйони двадцять одна тисяча) грн. 01 коп., у тому числі за основним платежем - 1347333 (один мільйон триста сорок сім тисяч триста тридцять три) грн. 34 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 673666 (шістсот сімдесят три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСУКРОЙЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 05 січня 2011 року в присутності представників відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 10 січня 2011 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.