Справа № 2а-2340/11
про залишення апеляційної скарги без руху
04 березня 2026 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Осіпова О.О., вирішуючи питання щодо прийняття до апеляційного розгляду апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2011 у справі № 2а-2340/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, у якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо перерахунку її пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії відповідно до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2011 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Суд першої інстанції визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії позивача та зобов'язав відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату належних сум.
Як встановлено судами, 19.09.2011 ОСОБА_1 подала до відповідача заяву про виконання судового рішення разом із копією постанови суду першої інстанції.
У подальшому 20.02.2012 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання зазначеного судового рішення.
Разом з тим 11.03.2014 Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва подало до Київського апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2011.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 було відкрито апеляційне провадження.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2015 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Європейського суду з прав людини.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 15.05.2025 у справі «Pozharska v. Ukraine» (заява № 48433/15) встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з порушенням принципу юридичної визначеності під час розгляду цієї справи судами України.
Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національні суди без належного обґрунтування поновили строк на апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили та виконувалося, що призвело до перегляду остаточного судового рішення через значний проміжок часу.
На підставі зазначеного рішення ЄСПЛ ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Велика Палата Верховного Суду:
скасувала ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 про відкриття апеляційного провадження;
скасувала постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014;
скасувала ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.03.2015;
направила справу до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги відповідача.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2026 року у цій справі здійснено процесуальну заміну відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва - його правонаступником, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України.
Отже, подальший розгляд справи здійснюється за участю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві як правонаступника відповідача та апелянта у цій справі.
Після надходження справи до Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що матеріали адміністративної справи № 2а-2340/11 були втрачені.
У зв'язку з цим провадження у справі було відновлено частково ухвалою Деснянського районного суду м. Києва.
Відновлення провадження здійснено за наявними документами, зокрема судовими рішеннями, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Разом з тим під час перевірки матеріалів відновленої справи встановлено, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва від 11.03.2014 у матеріалах справи відсутня, як і документи, подані на її обґрунтування, зокрема заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 2 ст 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа після скасування судового рішення за виключними обставинами розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Таким чином, Шостий апеляційний адміністративний суд повинен вирішити питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження, з урахуванням обставин, встановлених Великою Палатою Верховного Суду та Європейським судом з прав людини.
Разом з тим вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження передбачає перевірку відповідності апеляційної скарги вимогам процесуального закону, зокрема щодо:
дотримання строку апеляційного оскарження;
наявності підстав для поновлення пропущеного строку;
відповідності апеляційної скарги вимогам процесуального закону.
Згідно з положеннями КАС України у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, апеляційна скарга повинна відповідати встановленим процесуальним вимогам та містити обґрунтування доводів скаржника.
Проте у відновлених матеріалах справи відсутня апеляційна скарга, подана відповідачем у 2014 році, а також будь-які матеріали, що стосуються її подання.
За таких обставин суд позбавлений можливості:
встановити зміст апеляційної скарги;
перевірити дотримання процесуальних вимог щодо її подання;
оцінити доводи щодо поновлення строку апеляційного оскарження.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як встановлено рішенням Європейського суду з прав людини від 15.05.2025 у справі «Pozharska v. Ukraine» (заява № 48433/15), перегляд у 2014 році постанови Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2011 був здійснений з порушенням принципу юридичної визначеності, який є складовою права на справедливий суд, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини наголосив, що втручання у остаточне та виконане судове рішення через значний проміжок часу можливе лише за наявності виняткових та належним чином обґрунтованих підстав, які повинні бути переконливо доведені стороною, що ініціює такий перегляд.
Саме з огляду на встановлене Європейським судом з прав людини порушення Велика Палата Верховного Суду постановою від 19.02.2026 скасувала судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і направила справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Отже, апеляційний суд при вирішенні цього питання зобов'язаний діяти з урахуванням правових висновків Європейського суду з прав людини та Великої Палати Верховного Суду, а також забезпечити дотримання принципу res judicata, який передбачає повагу до остаточних судових рішень.
Разом з тим відсутність у відновлених матеріалах справи апеляційної скарги відповідача та документів, поданих разом із нею, унеможливлює перевірку обставин її подання, у тому числі доводів щодо поновлення строку апеляційного оскарження.
За таких умов суд позбавлений можливості належним чином виконати вимоги постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 та вирішити питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження.
З метою забезпечення повного та всебічного розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження суд вважає за необхідне надати апелянту можливість подати копію апеляційної скарги разом із матеріалами, які подавались до суду апеляційної інстанції під час її первісного подання.
Відповідно до ст. 169 КАС України у разі подання процесуального документа без додержання вимог, встановлених цим Кодексом, суд залишає такий документ без руху та встановлює строк для усунення недоліків.
З огляду на викладене, з метою забезпечення можливості належного вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження, суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та запропонувати апелянту надати до суду її копію разом із доданими до неї матеріалами.
Керуючись ст.ст. 169, 368 КАС України, суддя-доповідач,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2011 у справі № 2а-2340/11 залишити без руху.
Запропонувати апелянту у строк десять днів з дня отримання цієї ухвали подати до Шостого апеляційного адміністративного суду:
копію апеляційної скарги від 11 березня 2014 року;
заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;
документи та матеріали, подані разом з апеляційною скаргою.
Копію цієї ухвали надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві як правонаступнику Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк питання щодо відкриття апеляційного провадження буде вирішено на підставі наявних у суду матеріалів.
Суддя-доповідач О.О. Осіпова