Справа № 555/2287/25
Номер провадження 2/555/170/26
"24" лютого 2026 р. м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Мельничук Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Березне, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Березнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції про визнання батьківства,
08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Березнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції про визнання батьківства.Позовні вимоги мотивовані тим, що Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ) 14.02.2011 укладено шлюб, зареєстрований Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 14.02.2011 зроблено запис за №5. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 20.07.2015 у справі №570/2162/15 вказаний шлюб розірвано. Фактично шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 припинилися набагато раніше, ніж шлюб було розірвано за рішенням суду. У ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ще до розірвання вказаного шлюбу були близькі стосунки. Відповідно до свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 14.01.2016, актовий запис №3, батьком дитини записаний ОСОБА_2 . У подальшому, ОСОБА_5 (прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 ) та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований 26.01.2018 виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, актовий запис №1. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30.10.2019 у справі №70/4051/19 вказаний шлюб розірвано. Вказує, що насправді біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 . Представник позивача просить суд визнати батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виключити з актового запису №3 від від 14.01.2016 про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, відомості про ОСОБА_2 як батька дитини та записати батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши прізвище дитини « ОСОБА_7 », а по батькові дитини « ОСОБА_8 ».
Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 06 листопада 2025 рокупризначено судову молекулярно-генетичну експертизу.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, позивач подав до суду заяву про підтримання позову та просить здійснювати розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи, та/або відзиву, заперечень на адресу суду не надходило, та відповідно до положень ч.6 ст.128, ст. 130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечувала сторона позивача.
Суд, розглянув справу за відсутності сторін та, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ) 14.02.2011 укладено шлюб, зареєстрований Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 14.02.2011 зроблено запис за №5.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 20.07.2015 у справі №570/2162/15 вказаний шлюб розірвано .
Відповідно до свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 14.01.2016, актовий запис №3, батьком дитини записаний ОСОБА_2 .
У подальшому, ОСОБА_5 (прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 ) та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований 26.01.2018 виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, актовий запис №1.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30.10.2019 у справі №70/4051/19 вказаний шлюб розірвано.
Зі змісту позовних вимог слідує, що фактично шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 припинилися набагато раніше, ніж шлюб було розірвано за рішенням суду. У ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ще до розірвання вказаного шлюбу були близькі стосунки.Біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 .
Згідно висновку експерта від 14 січня 2026 року №СЕ-19/118-25/17588-БД за результатами судової біологічної експертизи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ймовірно, є біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , установлено вірогідність батьківства 99,999999 %.
Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно ч. 3 ст. 122 СК України подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
У відповідності до ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статей 264, 265 Цивільного Процесуального кодексу України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд виходить зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Судом взято до уваги те, що сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Згідно висновку експерта від 14 січня 2026 року №СЕ-19/118-25/17588-БД за результатами судової біологічної експертизи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ймовірно, є біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , установлено вірогідність батьківства 99,999999 %, що є підставою для висновку для визнання батьківства. Будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не надано.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
З огляду наведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 7681, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Визнати батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Виключити з актового запису №3 від 14 січня 2016 про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчиненого виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, відомості про ОСОБА_2 як батька дитини.
Записати батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши прізвище дитини « ОСОБА_7 », а по батькові дитини « ОСОБА_8 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Мельничук Н. В.