Україна
30 грудня 2010 р. справа № 2а-27093/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Кобець О.А.
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Совпель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року, поданої 28.07.2010, як податкової звітності, -
29.11.2010 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити дії щодо прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року, поданої 28.07.2010, як податкової звітності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.07.2010 позивач подав до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року. 03.08.2010 позивач отримав повідомлення ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька від 29.07.2010 № 16511/10/28-013 про те, що податкова декларація не визнається як податкова звітність з тих підстав, що вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність подана не у повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов'язкових додатків). 03.08.2010 позивач повторно подав до податкової інспекції податкову декларацію, однак 17.08.2010 отримав повідомлення № 17139/10/28-013 про невизнання декларації як податкової звітності аналогічного змісту.
20.08.2010 позивачем до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька подана скарга на дії посадових осіб інспекції, яка рішенням від 07.09.2010 була залишена без задоволення. Позивач оскаржив це рішення до ДПА в Донецькій області, однак скарга позивача задоволена не була.
Також, 17.08.2010 та 30.08.2010 позивачем були надіслані запити до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька з питання роз'яснення причин невизнання податкової декларації як податкової звітності, на що 03.09.2010 позивач отримав роз'яснення.
Позивач вважає дії посадових осіб ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька по невизнанню податкової декларації як податкової звітності протиправними з огляду на положення п.п. 1.11 ст. 1, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.2 п. 4.1, п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом - Закон № 2181) та п.п. 1.2, 2.6, 3.1, 4.1, 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054 (далі за текстом - Порядок № 166) та п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827 (далі за текстом - Методичні рекомендації), якими передбачено вичерпний перелік випадків, коли податкова звітність не визнається, а також визначені дії податкового органу, які мають вчинятися при прийнятті податкової звітності.
Просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 3-7).
До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги, про що подав відповідну заяву, згідно з якою він просить визнати протиправними дії ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька з невизнання декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року, поданої 28.07.2010, зобов'язати відповідача вчинити дії щодо визнання поданої декларації як податкової звітності (а.с. 43).
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з тих підстав, що податкова декларація з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року, подана позивачем 28.07.2010, не була визнана ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька як податкова звітність, оскільки позивачем було порушено вимоги Порядку № 166. Повідомлення від 29.07.2010 № 16511/10/28-013 про невизнання податкової звітності було надіслано позивачу у відповідності до приписів п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 та п.п. 4.4, 4.5 Методичних рекомендацій, у якому позивачу було запропоновано подати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
Позивачем 04.08.2010 було надано до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька нову податкову декларацію з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року, яка також не відповідає вимогам Порядку № 166 та Закону № 2181. Так, у додатку 1 до податкової декларації у спеціальному полі для відміток про тип декларації (рядки 011-012) у другій колонці відсутня позначка (х) у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації (п. 5.1 порядку № 166), не заповнено рядок 03 - прізвище, ім'я, по-батькові - для фізичної особи, не заповнено рядок 032 - ідентифікаційний номер платника згідно з ДРФО, не заповнена дата надання розрахунку, у розділах І, ІІ відсутні прочерки у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У податковій декларації у спеціальному полі для відміток про тип декларації (рядки 011-012) у другій колонці відсутня позначка (х) у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації (п. 5.1 порядку № 166), не вказано назву органу державної податкової служби, до якого подається звітність. Отже, податкова декларація від 04.08.2010 не була визнана як податкова звітність, про що позивачу направлено повідомлення від 05.08.2010 № 17139/10/28-013 із пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 57-59).
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15.05.2002 виконавчим комітетом Донецької міської ради, має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (а.с. 37). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість (а.с. 36).
28.07.2010 позивач надав до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість (далі за текстом - ПДВ) за 2 квартал 2010 року із додатком 1 до неї, що підтверджується штампом податкового органу «ОТРИМАНО» (а.с. 8-10).
29.07.2010 за № 16511/10/28-013 ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька на адресу позивача було надіслано повідомлення «Про невизнання як податкової звітності», у якому відповідач із посиланням на абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 зазначив, що подана позивачем 28.07.2010 податкова декларація з ПДВ не визнається як податкова звітність, оскільки вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов'язкових додатків). Податковий орган запропонував позивачу надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (а.с. 11).
03.08.2010 позивач надав до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька нову податкову декларацію з ПДВ за 2 квартал 2010 року із додатками 1, 5 до неї, що підтверджується штампом податкового органу «ОТРИМАНО» (а.с.12-15).
ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька на адресу позивача було надіслано повідомлення № 17139/10/28-013 «Про невизнання як податкової звітності», у якому відповідач із посиланням на абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 зазначив, що подана позивачем 04.08.2010 податкова декларація з ПДВ не визнається як податкова звітність, оскільки вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов'язкових додатків). Податковий орган запропонував позивачу надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (а.с. 16).
Позивач оскаржив повідомлення ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька в адміністративному порядку до начальника ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька (а.с. 17-19) та до начальника ДПА в Донецькій області (а.с. 30-32), але його скарги були залишені без задоволення (а.с.25-29, 33-35).
29.11.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у судовому засіданні не довів правомірності вчинених ним дій, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Щодо податку на додану вартість нормативно-правовим актом, що регулює порядок її оформлення та подання, є Порядок № 166.
Згідно з п.п. 1.2, 3.1 Порядку № 166 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 166, декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.
Як вбачається з наданої суду копії податкової декларації з ПДВ за 2 квартал 2010 року, вона відповідає вимогам Закону № 2181 та Порядку № 166, та містить усі необхідні реквізити та додатки.
За змістом абз. 1 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Аналогічні положення містить й п. 4.3 Порядку № 166.
Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій, які носять обов'язків характер для органів державної податкової служби, встановлено, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.
У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).
Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).
У Базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.
Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону N 2181 (п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).
Представник відповідача у судовому засіданні не підтвердив факту внесення до відповідної інформаційної бази ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька інформації про отриману відповідачем 28.07.2010 податкову декларацію, не надав копію службової записки про передачу декларації до галузевого підрозділу. Крім того, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем не було здійснено попередження позивача в усній формі про виявлені недоліки податкової декларації, у зв'язку із чим відповідальна посадова особа ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька була притягнута до дисциплінарної відповідальності.
Тобто у триденний термін від дня отримання звітності відповідачем не були вчинені дії, встановлені п. 4.5 Методичних рекомендацій.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у запереченнях проти позову на те, що позивач не заповнив усіх рядків декларації та додатку до неї, оскільки про це не було вказано у письмовому повідомленні про невизнання декларації як податкової звітності. В обох повідомленнях відповідач обмежився лише посиланням на те, що звітність була подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов'язкових додатків). Разом із тим, як було встановлено у судовому засіданні, позивач двічі надав до податкового органу декларацію з ПДВ за 2 квартал 2010 року із додатками. Отже, підстава для невизнання поданої декларації як податкової звітності, викладена у повідомленнях, є необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, є протиправними дії ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з ПДВ за 2 квартал 2010 року, поданої 28.07.2010.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька вчинити дії по визнанню в якості податкової звітності податкової декларації з ПДВ за 2 квартал 2010 року, поданої позивачем 28.07.2010, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - завданнями органів державної податкової служби зокрема є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Законом № 2181 передбачена відповідальність за несвоєчасне подання податником податків податкової звітності у строки, визначені законодавством, зокрема п.п. 17.1.1. встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Таким чином, дії відповідача можуть призвести до таких негативних наслідків як, наприклад, втрачання права на податковий кредит, необґрунтоване визначення податкових зобов'язань у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності та таке інше.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Дії відповідача щодо не визнання у даному випадку податкової декларації фактично не тільки порушують права позивача та його контрагентів, а й, на думку суду, порушують інтереси держави, нівелюючи при цьому забезпечення та виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та обов'язків.
Отже, для повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити дії щодо визнання поданої декларації як податкової звітності.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору присуджуються судом на користь позивача з Державного бюджету у відповідності до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року, поданої 28.07.2010, як податкової звітності - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 28 липня 2010 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Пролетарському районі м. Донецька відповідно до її компетенції вчинити дії щодо визнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 28 липня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 30 грудня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 03 січня 2011 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.