Справа № 320/30986/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Жук Р.В.
Іменем України
03 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 0251690707.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом на підставі наказу від 06.02.2024 № 314-П, відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, керуючись статтею 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пунктом 80.8 статті 80, пунктом 82.3 статті 82 Податкового кодексу України проведено фактичну перевірку магазину «SAMSUNG» за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кулика і Гудаченка, 23, ТРЦ «Екватор».
За результатами перевірки складно акт (довідку) фактичної перевірки від 07.02.2025 № 1429/ж5/17-00-07-05-17/39659560, яким встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с. 103-109).
На підставі акту перевірки від 07.02.2025 № 1429/ж5/17-00-07-05-17/39659560 Головним управління ДПС у м. Києві 01.04.2024 винесене податкове повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 0251690707 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 4 993 645,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 01.04.2024 № 0251690707, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проторія» звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України про продовження строку розгляду скарги від 29.04.2024 № 12381/6/99-00-06-03-02-06 вирішено продовжити строк розгляду скарги до 16.06.2024 (включно).
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 12.06.2024 № 17695/6/99-00-06-03-02-06 (а.с. 60-62) податкове повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 0251690707 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 0251690707 в порушення пункту 86.8 статті 86 ПК України, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнято з порушенням процедури його прийняття, що на думку суду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пункту 80.1 статті 80 ПК фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.10 статті 80 ПК порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
За змістом пункту 86.5 статті 86 ПК акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно пункту 42.5 статті 42 ПК у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що акт фактичної перевірки підлягає врученню платнику податків. У разі відмови від отримання акта або ж неможливості його вручення з будь-яких інших причин, такий акт направляється платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої, другої статті 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом частини першої статті 75 КАС достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Із матеріалів справи вбачається, що 07.02.2024 відповідачем складений акт фактичної перевірки, яку було проведено 07.02.2024 з 14:25 год по 15:45 год. У вказаному акті відсутні відмітки про його отримання позивачем. Наступного дня, 08.04.2024 відповідачем складений акт про те, що у приміщенні магазину, де проводилась перевірка, директор відмовилась від отримання акту. При цьому, жодних відомостей про відмову від отримання акту перевірки 07.02.2024 а так само і доказів візиту перевіряючих до магазину 08.02.2024 для вручення акту, відповідач не надав.
При цьому, відповідач наполягає на тому, що акт перевірки був направлений засобами поштового зв'язку позивачу, а також зазначає про те, що копії чеків про відправку акту фактичної перевірки були надані суду. Проте, жодних чеків про відправку поштової кореспонденції позивач до суду не надав.
Водночас, як вірно встановив суд першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві на адресу ТОВ «Проторія» 01.04.2024 направлено рекомендований лист з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0600904696916), який був отриманий позивачем 05.04.2024. Суд апеляційної інстанції зазначає, що із наданого відповідачем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити зміст відправлення. З огляду на час надіслання цього відправлення - 01.04.2024, колегія суддів допускає, що у ньому могло бути саме оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.04.2024, на чому і наполягає позивач.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не вручав та не надсилав позивачу акт фактичної перевірки від 07.02.2025 № 1429/ж5/17-00-07-05-17/39659560, на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 0251690707.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до пункту 86.7.1 статті 86 ПК акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Згідно пункту 86.7.3 статті 86 ПК платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відтак, не вручивши та не направивши позивачу акт перевірки, відповідач порушив право позивача на участь у процесі прийняття рішення у розумінні пункту 9 частини другої статті 2 КАС, зокрема позбавив позивача можливості подати заперечення та додаткові документи та можливості брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Оскільки акт перевірки не був вручений позивачу, то у відповідача не права на винесення податкового повідомлення-рішення у розумінні пункту 86.8 статті 86 ПК.
Порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 та від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Порушення, що допущені відповідачем у спірних правовідносинах, не є суто формальними, оскільки безпосередньо вплинули на повному встановлення обставин, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення. У зв'язку із цим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може бути визнане правомірним.
Посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для проведення спірної перевірки суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ці доводи вже підтримані судом першої інстанції. Також суд не надає оцінку доводам, що стосуються суті виявлених порушень, оскільки ці міркування відповідача не впливають на висновок про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким позов задоволено.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова
Повний текст постанови складений 03.03.2026.