Дата документу 04.03.2026Справа № 554/11237/25
Провадження № 1-кс/554/2951/2026
02 березня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції клопотання керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170440000599 від 27.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 262 КК України ,-
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно. З поданого клопотання слідує, що згідно повідомлення відділу контррозвідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області мешканці Полтавської області ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , обіймаючий посаду бойового медика взводу, у ніч з 26.07.2025 на 27.07.2025 здійснили заволодіння штатною зброєю підрозділу в/ч НОМЕР_1 , що призвело до неможливості виконання останніми бойових завдань згідно бойового розпорядження Головнокомандувача ЗС України по відбиттю збройної агресії рф проти України.
Так, вказані громадяни, будучи обізнаними про місця тимчасової дислокації підрозділів мобільних вогневих груп протиповітряної оборони в/ч НОМЕР_1 , маршрутів та графіків їх пересування, 26.07.2025 отримали інформацію про відсутність за місцем тимчасової дислокації у певний період доби в ніч з 26.07.2025 на 27.07.2025 мобільної вогневої групи (МВГ) підрозділу ППО в/ч НОМЕР_1 та 26.07.2025 ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 , на автомобілі «Газель», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить останньому, здійснили виїзд з м. Кременчука до с. Бричківка. Під час руху, в районі смт Нові Санжари Полтавського району, здійснили активацію номеру телефону НОМЕР_3 та реєстрацію на нього анонімного Телеграм-акаунту «Вещи не дорого» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
У подальшому, приблизно у період між 4 год. 00 хв та 7 год. 00 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проникли до приватного домоволодіння садиби у с. Бричківка, шляхом зламу замків та заволоділи вогнепальною зброєю в/ч НОМЕР_1 , а саме: АК-74 № НОМЕР_4 , к - 5,45 мм (закріплена за військовим ОСОБА_9 ); АК-74 № НОМЕР_5 , к - 5,45 мм (закріплена за військовим ОСОБА_10 ); АК-74 № НОМЕР_6 , к - 5,45 мм (закріплена за військовим ОСОБА_11 ); станковий кулемет ДШК №8802770, калібру 12,7 мм; набої калібру 5,45 мм в кількості 160 шт. та залишили аркуш паперу із написом «Телеграм ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Надалі, вказані особи на автомобілі «ГАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 здійснили вивіз вогнепальної зброї вч НОМЕР_1 у невідомому напрямку. Таким чином, у діях вищевказаних осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 262 КК України.
19.02.2026 на підставі ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 16.02.2026 проведено обшуки за адресою: АДРЕСА_1 , а також обшук автомобіля ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_2 , у ході яких виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 16 Pro Max (IMEI НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ) із сім-картою НОМЕР_9 , мобільний телефон Iphone 7 (IMEI НОМЕР_10 ), а також вилучено сам транспортний засіб, за допомогою якого, згідно відповіді оперативного підрозділу, здійснено вивіз викраденої вогнепальної зброї, з подальшою передачею вказаного транспортного засобу на відповідальне зберігання.
Вищевказані речі визнані речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також необхідно провести огляд вищевказаних предметів та провести комп'ютерно-технічну експертизу системного блоку, оскільки він може містити відомості, що не можуть бути виявлені слідчим самостійно, у зв'язку із чим будуть передані до експертної установи.
Прокурором зазначається, що з метою забезпечення проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій та в подальшому збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на вищевказане майно.
Прокурором зазначається, що зберігання вищевказаних речей і документів у його власника може спричинити приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних предметів підозрюваним та/або його близькими родичами та/або особами, які проживають разом з ним, що зашкодить встановленню судом об'єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні, а також не дозволить досягнути завдання Кримінального кодексу України, передбаченого ч. 1 ст. 1 КК України, зокрема правове забезпечення охорони громадської безпеки та конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
З метою збереження речових доказів, слідів кримінального правопорушення, забезпечення проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій, прокурор прохав накласти арешт на вказане майно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, надала пояснення по суті клопотання, прохала клопотання задовольнити.
Слідчий надав пояснення по суті клопотання, зазначив, що транспортний засіб, який перебуває у несправному стані, який являється знаряддям вчинення злочину, передано на відповідальне зберігання. З приводу необхідності накладення арешту на мобільного телефон слідчий пояснив таку необхідність тим, що в мобільному телефоні встановлені додатки для відслідковування, у яких наявні діалоги, які мають значення для досудового розслідування. Прохав клопотання задовольнити.
Власник майна в судому засіданні заперечував щодо накладення арешту. З приводу накладення арешті на мобільний телефон пояснив, що у ньому містяться особисті фото та контакти, які необхідні для його роботи. Зобов'язався надавати мобільний телефон на першу вимогу слідчого. З приводу накладення арешту на автомобіль зазначив на недоведеність причетності вказаного автомобіля до злочину.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, власника майна, розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказані речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 , 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на речі на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вилучене в ході обшуку від 19.02.2026 р., а саме мобільний телефон Iphone 16 Pro Max (IMEI НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ) із сім-картою НОМЕР_9 , мобільний телефон Iphone 7 (IMEI НОМЕР_10 ) та автомобіль ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 02 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1