04 березня 2026 р.Справа № 480/8594/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 по справі № 480/8594/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Сумській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області відносно ОСОБА_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 07 березня 2024 рік за весь час затримки виплати;
- зобов'язати Управління служби Безпеки України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 07 березня 2024 року включно за весь час затримки виплати.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що за період з 01 січня 2016 року по 07 березня 2024 рік позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, що стало підставою для звернення його до суду. Лише 07.03.2024 на розрахунковий рахунок позивача була перерахована індексація грошового забезпечення на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 року у справі №480/7171/22 у розмірі 77163,16 грн. Позивач вважає, що відповідно до положень Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення. Однак відповідач при несвоєчасній виплаті сум індексації грошового забезпечення не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, а на його звернення про її виплату, відповіді не надав.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строки індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строки індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Не погодившись з вказаним висновком, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №480/8594/24 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Під час дослідження матеріалів справи колегія суддів дійшла висновку про неможливість вирішення справи та надання оцінки доводам апеляційної скарги відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Спір у цій справі виник у зв'язку з невиплатою позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Окрім викладеного слід враховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Таким чином, початок застосування тримісячного строку відповідно до ст.233 КЗпП почав діяти з 01.07.2023 з наступного дня після скасування карантину.
Так, питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
За правилами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вказаними положеннями закону встановлено обов'язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
За обставинами цієї справи, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.20232 по справі №480/7171/25 відповідач нарахував та виплатив позивачу 07.03.2024 індексацію грошового забезпечення в сумі 77163,16 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку Ощадбанк, а також самостійно зазначено позивачем у позовній заяві.
Згідно з приписами статей 1, 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» у відповідача одночасно виник обов'язок з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.
Водночас, позивач вважає, що при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.03.2024 ОСОБА_1 не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Верховний суд в постановах від 29.01.2026 по справі №420/19035/25 та від 26.12.2025 по справі №560/16507/24 вказав, що саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення, позивач обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов'язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що станом на 07.03.2024 (дата виплати позивачу належного грошового забезпечення) стаття 233 КЗпП України діяла у редакції Закону № 2352-IX, тобто передбачала застосування тримісячного строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Враховуючи вищевикладене, позивач дізнався про порушення своїх прав 07.03.2024, а з позовом звернувся 26.09.2024, з порушенням тримісячного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім цього, в позовній заяві вказано, що до цієї справи застосовується шестимісячний строк звернення до суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху.
Встановлено позивачу/представнику позивача десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
Залишаю позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення своїх прав позивач дізнався у 07.03.2024 року. При цьому позивач з даною позовною заявою звернувся до суду засобами поштового зв'язку лише 26.09.2024 року (до суду позовні заява надійшла 30.09.2024 року), тобто із порушенням встановленого шестимісячного строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 04.10.2024, позивачем надано заяву про поновлення строку, в якій вказує, що представником позивача було направлено заяву до відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 07 березня 2024 рік за весь час затримки виплати.
Вказував, що позивач, без отримання відмови відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходу, не мав змоги оскаржити відмову у виплаті зазначеної компенсації
Відповідачем надана відповідь на зазначену заяву позивача, лише 18 липня 2024 року.
Аналізуючи вказані обставини, колегія суддів зазначає, що у вище зазначених постановах Верховного суду від 29.01.2026 по справі №420/19035/25 та від 26.12.2025 по справі №560/16507/24, вказано, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Разом з тим, Верховний суд в свої постановах дійшов висновку, що саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов'язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права.
Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.
Аналогічного підходу при вирішенні подібних правовідносин дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постановах від 17.04.2025 у справі № 560/10053/24, від 23.04.2025 у справі № 260/131/24, від 29.04.2025 у справі № 420/4345/24 та інших.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивач та суд першої інстанції дійшли помилких висновків, що до спірних правовідносин застосовують шестимісячний строк звернення до суду, а також що початок перебігу строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, обчислюється з моменту отримання відмови відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За усталеною практикою Верховного Суду вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, необхідно застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Аналогічні правила КАС України розповсюджує й під час перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях.
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 02.07.2024 року у справі № 480/9116/23.
Зокрема, у постанові від 10.11.2022 у справі № 320/11921/20 Верховний Суд дійшов таких висновків: «КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Таким чином суд апеляційної інстанції повинен вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.
Зі змісту оспорюваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду».
Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, а також правові позиції Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність надання позивачу можливості обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати .
Керуючись ст. 121, 123, 229, 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Запропонувати ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням висновків суду щодо застосування положень ст. 233 КЗпП України.
Роз'яснити ОСОБА_1 що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява підлягає залишенню без розгляду згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Русанова В.Б. П'янова Я.В.