Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань забезпечення позову
04 березня 2026 року справа № 520/4398/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно невиключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку;
- зобов'язати відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку на підставі ст. 16а Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, затверджених наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі.
В обґрунтування заяви про застосування заходів забезпечення позову позивач зазначає, що Предметом позову у цій справі є зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом виключення ОСОБА_1 , з військового обліку.
Відповідно до п. 15 військового квитка серії НОМЕР_3 , 31.10.2023 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. 2, ст. 16а розкладу хвороб (наказ МО України 2008р. №402) і виключений з військового обліку. Підстава: довідка №130/7/54.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №964062 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 03.12.2024 за загальним захворюванням. За висновком про умови та характер праці: непрацездатний.
Разом з тим, із мобільного застосунку "Резерв+" вбачається, що позивач має статус військовозобов'язаного також згідно Листа ІНФОРМАЦІЯ_3 №5679/ВОБ від 07.10.2025
Наведене, на переконання позивача, свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі, позаяк, без вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, мобілізаційні заходи щодо нього можуть бути ініційовані та у разі мобілізації позивача він вже набуде іншого статусу.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з урахування такого.
Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При розгляді клопотання суд повинен встановити чи є хоча б одна із зазначених вище обставин та навести мотиви для задоволення клопотання.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При розгляді та вирішенні такого клопотання суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб в тому числі й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Позивач клопотання про забезпечення позову обґрунтував тим, що забезпечення позову сприятиме збереженню наявного стану спірних правовідносин до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, оскільки відносно позивача відповідач може прийняти рішення про призов на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до відповідної військової частини, у т. ч. і в зону бойових дій, що може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Спірні правовідносини між позивачем, як військовозобов'язаним та відповідачем регулюються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким ст.23 передбачені підстави для надання відстрочки від призову.
Якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, то він набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд також враховує, що відповідно до п. 15 військового квитка серії НОМЕР_3 , 31.10.2023 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. 2, ст. 16а розкладу хвороб (наказ МО України 2008р. №402) і виключений з військового обліку. Підстава: довідка №130/7/54.
Відповідно до пункту 3 розділу V Розкладу хвороб, затвердженого Наказом МОУ №402 зазначено, що до пункту «а» ст. 16 належать шизофренія, шизотипові та маячні розлади, афективні розлади з часто повторюваними фазами.
Окрім цього, позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №964062.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити виконання рішення суду та унеможливити ефективний захист прав позивача, а також мати негативні наслідки для його сестри як особи із інвалідністю.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
За таких обставин, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд,
1. Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 520/4398/26.
3. Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову сторонам по справі та всім особам, яких стосується забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею і може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Cуддя А.А. Ширант